ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Національному радіотеатру – 84 роки!

18 лютого 1929 року вийшла в ефір перша вистава театру Румунського радіо «Що знало село», режисера Йоана Васілеску-Валжана.

Національному радіотеатру – 84 роки!
Національному радіотеатру – 84 роки!

, 09.03.2013, 02:25

«Ми — божевільні, закохані у звук. Ми приходимо на радіо не записувати п’єсу, а розповідати історію зі звуками, в умовах, коли розвиток технологій звуку посприяв стільком новим та надзвичайно сильним формулам захоплювати глядача» – каже Ілінка Стіхі, наймолодша з команди режисерів Національного радіофонічного театру.



18 лютого 1929 року вийшла в ефір перша вистава театру Румунського радіо «Що знало село», режисера Йоана Васілеску-Валжана, у виконанні відомих акторів Бухарестського Національного театру Марії Філотті та Ромальда Бульфінського. Васіле Манта, найдавніший член театральної редакції Радіо Румунії, розповідає про початки: «У ті часи всі трансляції відбувалися наживо. Не було звукових носіїв. Перші звукові носії виникли після 1950 року, після винаходу магнітної стрічки. Ми почали записувати звук в 1952 році, що дозволило зберегти у нашій фонотеці майже все, що ми записали. Це понад 12 тисяч театральних вистав, абсолютно всі автори, про яких чули люди.»



У століття технології творці радіотеатру інколи повторюють досвід вистав у прямій трансляції. Атілла Візауер, головний редактор театральної редакції: «Був період, коли вистави радіотеатру проводилися в прямому ефірі, з публікою в залі. На великій сцені Радіо знаходилися актори, були й фахівці по звуку, технічний персонал… Публіка сиділа в залі і була присутньою на трансляції радіовистави. Ми плануємо до 85 річниці Румунського радіо транслювати таку ж виставу з публікою, все у великій залі Радіо Румунія, досить ймовірно ту саму виставу, першу виставу радіотеатру, що вийшла в ефір у 1929 році. Мова йде про виставу Валжана “Що знало село”.»



Пройшло 84 роки, але Національний радіотеатр, складова громадського радіо, не втрачає свій престиж. Атілла Візауер: «Ми народилися приблизно в той же період, як і наші колеги у великих країнах європейського світу. Саме у 30-ті роки минулого століття вийшли в ефір перші радіовистави, отже, можна стверджувати, що ми йдемо в ногу з усім тим, що означає авангард в галузі радіо. Ми, сьогодні, повинні подумати про це і прагнути бути в перших рядах і в тому ж ритмі з тими, хто ставить радіотеатр найвищої якості.»



Хоча деякі скептики не вірили в майбутнє радіотеатру, він не тільки існує, а й приносить премії з міжнародних змагань. Атілла Візауер про останні досягнення румунського радіотеатру: «З гордістю скажу, що в останні 3 роки це ставалося дуже часто, вже стало рутиною. Хвар, фестиваль у Хорватії, Братислава, фестиваль Прікс Італія, фестиваль у Нью-Йорку, ми побували й на фестивалі в Берліні, звідти ми поки що не повернулися з жодною премією, але на всіх інших фестивалях, в яких брали участь, ми були нагороджені. Здобували й Головну премію, були й у топі… Фахівці зі всього світу оцінюють новизну та вражаючість, яку ми пропонуємо. Можу сказати, що нове покоління режисерів радіотеатру принесло світове визнання Національному радіотеатру.»



До цього нового покоління відноситься й Ілінка Стіхі, яка добилася особливих досягнень з виставами за власними сценаріями «Мальдорор» та «Аргентина». Остання отримала Золоту медаль (Gold Winner) в категорії «Особлива драма» в рамках конкурсу «New York Festivals Radio Program & Promotion Awards». А ще вона здобула Головну премію «Ondas» в Барселоні, премію «Prix Marulic» на Міжнародному фестивалі радіо-, фантастичних та документальних вистав у Хварі, Хорватія, номінацію на «Prix Italia» в Торіно. Ілінка Стіхі розповідає: «Справді, «Аргентина» була явищем. Для мене ця вистава стала проявом моєї любові до радіо, тому що головний герой помирає біля мікрофону, звичайно ж, у прямому ефірі. Це здалося мені найвищою жертвою. Історія вистави почалася з того, що мені розповів один голова журі на фестивалі в Хорватії, де я побувала з виставою «Мальдорор». Він розповів мені історію, яка сталася в Аргентині з діджеєм радіо Фернандо Пена, великим улюбленцем слухачів, який помер від СНІДу, граючи одного героя в прямому ефірі. Помираючи як герой, ніхто й не повірив, що він дійсно помер. Телефонні дзвінки надходили далі, люди питали про нього. Ця історія настільки мене вразила, що я захотіла її записати.»



Цікавим є й те, що Ілінка Стіхі є за фахом кінорежисером. Що ж привело її до радіотеатру? «Я відкрила в радіотеатрі уявний простір, який дає мені набагато більше свободи, ніж дозволила колись кінематографічна зона. Дивно, що в тому дуже приватному просторі, де працюємо маленькими колективами, ми починаємо дуже добре знати один одного, можемо робити речі з набагато більшою свободою та оригінальністю, ніж якби ми робили їх в зонах, де працюється з великими бюджетами та чисельними командами.»



Як підкреслив і головний редактор та режисер Атілла Візауер, радіовистава слухається за один вечір сотнями тисяч людей. Сотні тисяч глядачів у виставі, яка ставиться на сцені, означає, що її гратимуть сотні разів. І тоді, коли вистава ставиться в сотий раз, це стає подією. Ця подія перевищена в декілька разів однією-єдиною трансляцією по радіо! Отже, про Національний радіотеатр, який з часом визначився як самостійне мистецтво, можна сказати, що це театр з найчисельнішою публікою.

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company