ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції – “Одіссея іноземця”

10 років тому, угорський театр у місті Клуж-Напока запустив Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції для того, щоб показати громадськості і фахівцям деякі з новітніх тенденцій в світовому театрі.

Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції – “Одіссея іноземця”
Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції – “Одіссея іноземця”

, 31.12.2016, 02:44

10 років тому, угорський театр у місті Клуж-Напока запустив Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції для того, щоб показати громадськості і фахівцям деякі з новітніх тенденцій в світовому театрі. Фестиваль проводиться раз у два роки, так що тепер це п’ятий випуск. Фестиваль зумів стати одним з найважливіших в Румунії.

Режисер Томпа Габор, директор Угорського театру в Клуж-Напока, розповідає про вплив на місцеве населення Фестивалю Інтерференції: 10 років тому, не було ніякого міжнародного театру в Клужі. За винятком кількох вистав із сусідніх країн, це явище не існувало. Клузькі глядачі в цілому були дуже консервативними. З одного боку, хотіли побачити велику національну драму, а з іншого боку, види розважального театру, від оперети до мюзиклів або народних п’єс. Цього вони бажали. Після того, як у нас відбулись європейські та світові театральні явища, я думаю, що все змінилося. Тепер, коли міжнародний театр присутній в Клужі, це природна річ. Організовані й інші фестивалі, які збагачують палітру театрального Клужу, які надихають нас і спонукають нас постійно визначати себе щоб фестиваль зберігав свій особливий профіль, але відкритий для всіх напрямків. І тоді, я думаю, що найважливіший вплив в тому, що, під час і навіть після фестивалю, мають місце дебати, суперечки, діалоги, спогади. Я вважаю, що найголовнішим є ця зустріч людей, адже без прямого діалогу, ми нічого не можемо вирішити. Театр може допомогти нам позбутися забобонів. Виходимо з театру і стверджуємо «ми щось пережили> і щось змінюється.

22 вистави запрошені на цьогорічний фестиваль торкнулись з різних точок зору, запропонованої в цьому році теми: Одіссея іноземця. Крізь хвилі, продукція Угорського театру в Клужі, режисера Тома Дагдейла з США має в основі сценарій відомого однойменного фільму режисера Ларса фон Трієра з 1996 року. Якщо на початку іноземець був Ян, новоприбулий в маленьку шотландську громаду поступово Бесс, член цієї громади стає чужою, і це відбувається з любові, наївності і віри. Бесс грає Аніко Пето, яка виграла нагороду за жіночу роль на Фестивалі угорських театрів у Кішварда. Аніко Пето каже, що вона сподівається, що їй вдалося додати щось від неї персонажу Бесс: Бесс має дуже сильну віру. Вона думає серйозно, що немає ніякого іншого вибору, і рятується по своєму. Я дуже люблю цього персонажа, він дуже особистий. Я знайшла багато спільних точок між Aniko і Бесс. Залишаю сцену, але я не можу відразу вийти з персонажа. Це цікаво, тому що ми стурбовані тим, як вступити в роль, але ніхто не говорить про те, як вийти. Що у нас спільного з Бесс це віра. І не маю на увазі релігію, але віру в любов у відносини з ким-то … Це величезна сила для мене. Віра є щось дуже особисте для мене, і, перед виставою Крізь хвилі я не думала про можливість спілкування з Богом, як Бесс, тому що здається трохи шизофренічним. Отже, я запиталась, чи може бути зв’язок з божеством. І ще одне запитання: якщо любов дійсно може бути настільки сильною і серйозною, що вона вмирає, щоб врятувати Яна.

Запрошеною на Інтерференції була і вистава Хороша людина із Сечуяна продукція Театру імені Буландри, режисера Андрія Шербана, який мав чотири номінації на премії УНІТЕР, і переможця Влада Іванова, в категорії Найкращий актор. Влад Іванов розповідає про пропозицію режисера, яка викликала суперечки навіть серед театральних людей і глядачів: Я пам’ятаю, що Андрій Шербан вивчав стиль, як грати п’єсу. І ми не могли досягнути згоди. Свого часу він дійсно вирішив піти на дещо абсурдне з точки зору вистави, а саме актор повинен дивитися прямо на глядачів, рідко на партнера, і тільки тоді, коли режисер вказує на це. Практично ти говориш, але не дивишся на партнера, а в зал. Цим він хотів підкреслити месидж п’єси Брехта. П’єса має чіткі посилання на те, що відбувається сьогодні. Андрій Шербан, перебуваючи за кордоном, був на зв’язку з усім, що відбувається в Румунії. І взагалі, це трапляється з усіма артистами, які перебувають закордоном. І кожен раз, коли вони приходять в Румунію, і мають можливість виправити щось погане через художній акт, то вони роблять це. Це зробив і Андрей. Він вмістив у п’єсу думки та ідеї про зміну, спрямовані на румунське сьогоденне суспільство.

За словами Влада Іванова, головний персонаж п’єси найкраще відображає тематику фестивалю, Одіссея чужинця: Шен Те перетворюється на Шуй Та, щоб мати можливість існувати, нормально жити в хворому суспільстві. Вона дублюється відчужується від своєї душі, щоб змогла врятувати свою дитину і своє життя. Вона не може жити так, з усіма тими людьми, які приходять в її будинок, і псують її всесвіт. І потім вона використовує метод роздвоєння, грає іншого персонажа, щоб довести до кінця те, що вона відчуває. Зазнає невдачі. Нарешті, вона скидає одяг другого персонажа і ясно каже чому вона поступила так у дуже хорошому монолозі. І Боги бачать виконаною свою роботу. Вони спустились на землю і знайшли хорошу людину.

П’ятий Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції був спрямований на глядачів, яких стає все більше, стверджує режисер Габор Томпа: Перш за все, фестиваль хоче бути, яким був з самого початку, фестивалем всіх клузьких жителів. Це добра можливість, щоб на цьому фестивалі зустрілись громади, які, як правило, в Клужі розділені. Це явище відбувається, про яке ми не говоримо досить: ізоляція або поділ громад, не обов’язково етнічних, а й культурних, різні покоління, соціальні верстви. Я думаю, що це хронічна хвороба Клужу. Звичайно, фестиваль належить і театральним діячам – гостям з країни і з-за кордону, акторам, що прибувають з виставами і хочуть бачити інші вистави на фестивалі. Я також подбав, щоб кожну виставу можна було побачити тут, і сьогодні, немає ніякого дублювання в програмі. Таким чином, фестиваль залишається відкритим для всіх.

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company