Молодий фестиваль у Сібіу
В останні роки у сфері румунського театру, присвяченого дітям та підліткам, виникають нові і все більш сміливі проекти. Подібний проект впроваджується і в Сібіу. На початку листопада Театр для дітей та молоді «Гонг» організував IV-ий Молодий фестиваль.
România Internațional, 01.12.2018, 07:03
В останні роки у сфері румунського театру, присвяченого дітям та підліткам, виникають нові і все більш сміливі проекти. Подібний проект впроваджується і в Сібіу. На початку листопада Театр для дітей та молоді «Гонг» організував IV-ий Молодий фестиваль.
Кілька орієнтирів про те, що було особливим на цьогорічному фестивалі навів Адріан Тібу, керівник театру та ініціатор фестивалю: «Цьогорічне видання фестивалю продовжує наші зусилля щодо надання по трохи всім категоріям публіки, з якою ми працюємо, але в той же час ми поставили собі за мету створити нову аудиторію для театру «Гонг» і тут я маю на увазі передусім підлітків. Цьогорічне видання фестивалю уперше в Румунії запропонувало театральну виставу для дітей з аутизмом та їх сімей. Йдеться про компанію «Flute Theatre» (Великобританія), яка також провела й семінар для педагогів у Сібіу. Теж уперше у нашому театрі ми представили установку театру тіней театральної трупи Mere Phantoms… Іншими новинками в структурі фестивалю в цьому році є поділ двох вихідних програм фестивалю на дві спеціальні теми. У перший вік-енд фестивалю ми представили вистави з Франції, а другий вік-енд фестивалю завершився вишуканим гастрономічним акцентом, з виставами, які порушують дуже актуальну тему, а саме: що ми їмо.»
«Бембі», щонайменше такий же емоційний, але який зовсім відрізняється від знаменитого діснеївського мультфільму, був представлений публіці Молодого фестивалю в Сібіу бухарестським Театром «Ексельсіор». Вистава була поставлена режисером Аттілою Візауером, драматизація належить Емі Стере, хореографія створена Вавою Штефанеску, керівником Національного танцювального центру, а музика складена покійним Йоаном Дюрі Паску. Режисер Аттіла Візауер розповів про те, як розпочалася робота над цією виставою, присвяченою дітям старше 5 років. «Перший сюрприз зробила нам Ема Стере, коли запропонувала нам драму. Сценарій Еми набагато ближчий до духу роману Фелікса Салтена, першого екологічного роману. Набагато драматичніший і набагато менш рожевий. Але звідси і до створення мюзиклу, як того захотів Адріан Гездару, директор Театру «Ексельсіор», був довгий шлях. Мені було нелегко знайти ключ до цієї вистави.»
Більше 200 молодих акторів прийшли на кастинг для вистави. Розповідає Аттіла Візауер. «Ми працювали кілька днів. Йоан Дюрі Паску співав з ними, мав вже готові соло, мав пісні, хори і слухав їх дуже уважно. Вава Штефенеску створив майстер-класи з молодими акторами, разом створили різні моменти руху. До них, звичайно, приєднався й я. У цих майстер-класах, у певний момент Вава запропонував конкурентам створити разом ліс. Потім я побачив як актори стали деревами – деревами під дощем або деревами, зігнутими вітром, деревам, які здіймають свої гілки до сонця, деревами, які захищають істот навколо себе… У той момент я зрозумів як зробити виставу. Мені не знадобилися пір’я, хутро чи роги… Усе було природно, істинно завдяки тілесним рухам та вокальному таланту більшості акторів цієї вистави.»
Коли турбота про те, що в тарілці стає важливішою, ніж емпатія, коли дієтологи точно знають скільки, як, коли і де їсти, коли будь-який вибір є помилковим, що залишається у вашій тарілці? Ці запитання ставлять автори вистави «Ідентичний натуральному», поставленої румунською асоціацією «Art No More». Текст написали письменниця і журналістка Елена Вледеряну, а також Роберт Белан, останній будучи й режисером вистави, призначеної дітям у віці старше 12 років та, звичайно, підліткам.
Роберт Белан: «Коли мене дуже непокоїла ця тема, їжі, я хотів зробити навчальну виставу для учнів середньої школи, щоб навчити їх як їсти. Але працюючи над цим проектом я зрозумів, що не має дуже чіткої відповіді: це добре, а це погано. Так ми маємо зараз головоломку з різноманітних думок. Я навіть натрапив на експертні думки, які були протилежними. Навіть знамениті «біопродукти» не такі вже й дуже здорові, так само як не обов’язково слід цуратися «ідентично натурального», наприклад ідентично натуральним ароматів. Навіть не всі сумнозвісні Е-добавки несуть загрозу людству…»
Елена Вледеряну: «Я подумала, сьогодні, коли дивилася виставу із переповненої дітьми зали, що подібні вистави, а також інші на цю тему, можуть бути гарними навчальними інструментами для обговорення певних періодів. Тому що я не вірю, що в сьогоднішніх родинах мами знаходять час розповідати щось зі свого минулого, що бабусі розповідають різні історії зі свого дитинства. Для нас було звичкою просити бабусю розповідати різні історії в умовах відсутності телебачення. Саме так я дізналася багато цікавого з живої історії, яка часто не знаходить місця в офіційній історії або в підручниках. Але це настільки ж важливо або навіть важливіше, ніж офіційні дані. Так, це інформація. І статистика, і інформація в газетах, інформація про те, що в даний час є здоровою їжею, але є й така інформація, здатна реконструювати певну епоху. Незалежно від того чи йдеться про 80-ті роки, які пережили ми як діти, або 90-ті роки перехідного посткомуністичного періоду, після революції…»
Паул Мурешан є талановитим актором, аніматором та ілюстратором. Він був запрошений директором Театру «Гонг» погратися з ідеєю «молодий» на одній зі стін в фойє театру. А результат цієї справи під назвою «Молодий» був показаний наприкінці фестивалю. Розповідає Паул Мурешан. «Ідея директора Театру «Гонг» полягала в тому, щоб люди, які прийшли в театр, побачили мене в дії, задавали запитання, взаємодіяли. Це не просто малюнки на стіні, це перформанс. І люди взаємодіяли. Особливо діти, які пояснювали батькам, що вони бачать на стіні. Мені дуже сподобалося гра з цією темою. Мені здається, що всім, що ми робимо в нашому дорослому житті, ми розуміємо, що сталося в дитинстві. А я в своєму творі на стіні здійснив подорож назад у часі, в моє дитинство, коли моє помешкання було нестабільним, коли я лякався великих істот, у дитинство з маленькими істотами, які можуть бути коли страхітливими, коли симпатичними… Мені здається, що в нас є своєрідний необмежений горизонт, тому я зробив наголос, обрав нескінченний краєвид. Дуже грандіозний, але який не має кінця. Гра видалася дуже гарною.»
Найпопулярнішою на Молодому фестивалю в Сібіу стала вистава «Бо», шведської трупи Teater Tre, призначена для дітей віком від 6 місяців до 2 років, – розповів директор фестивалю Адріан Тібу. «Загалом спостерігається великий інтерес з боку молодих мам, які хочуть привезти своїх дітей до театру, а для нас це стало цікавим досвідом, зарядом енергії, тому що відчуваєш справжню магію, коли бачиш стільки маленьких дітей у театрі, які вперше контактують зі сценою… Це дає нам силу будувати нові проекти та створювати театральний продукт для нового покоління глядачів.»