Документальний фільм «Каїсе» – лауреат премії Ґопо та кінофестивалю Астра

Документальна кінострічка «Каїсе» режисера Александра Мавродіняну, світова прем'єра якої відбулася на Міжнародному кінофестивалі «Трансільванія»-2018, у минулому році стала лауреатом кінопремії «Астра» як кращий фільм у розділі «Румунське кіно».

Corina Sabău, 03.08.2019, 06:59

Документальна кінострічка «Каїсе» режисера Александра Мавродіняну, світова прем’єра
якої відбулася на Міжнародному кінофестивалі «Трансільванія»-2018, у минулому році
стала лауреатом кінопремії «Астра» як кращий фільм у розділі «Румунське кіно». І
теж у 2018 році «Каїсе» був нагороджений премією «Ґопо» за кращий документальний фільм.

«Каїсе представляє тривожний погляд на румунське суспільство, ставлячи на
перший план людину, який
кидає виклик загальному цинізму і надає притулок і новий шанс кільком юнакам». Так
пояснило своє рішення журі кінофестивалю «Астра». Фільм захоплююче представляє
як непередбачувані відносини між тренером з боксу і його кращим підопічним, так
і битви, які вони мусять вести поза рингом. В одному тренувальному залі на
околиці Бухареста, тренер з боксу (Думітру Добре) наприкінці своєї кар’єри присвятив
себе групі дітей з неблагополучних сімей, яких намагається перетворити на
майбутніх чемпіонів. Розчарований,
але наполегливий, тренер покладає всі свої надії на талановитого 13-річного
юнака, на прізвисько «Каїсе» (Крістіан Палку). Ми поговорили з режисером Александром Мавродіняну про те, як він дізнався про цю
зворушливу і людську історію, що означає зняття документального фільму з нуля,
без команди і фінансування, і як історія людей, з якими він познайомився
випадково, стала і його історією.

Александру Мавродіняну розповів про те, як був
сприйнятий глядачами його документальний фільм «Каїсе». «Він був осмислений глядачами в кількох основних
ключах. Багато хто побачив у ньому соціальну драму, але я радий, що більшість
глядачів сприйняли документальний фільм як людську історію, як його задумав я.
Як данину тим маленьким і анонімним героям навколо нас, які роблять свою
щоденну роботу. Ці люди є для мене джерелом натхнення і кожен раз, коли планую
зняти новий фільм я йду в цьому напрямку. Таким героєм для мене тренер Добре,
головний персонаж цього фільму.»

Александру Мавродіняну почав працювати над цим документальним фільмом в
2013 році, в той час, коли тільки закінчив знімати «Людину-птаха», історію про Міхейце
Ніколає, який прагнув удесяте виграти чемпіонат Румунії з планеризму. У той час
режисер не планував зняти новий фільм, але змінивши тренувальний зал, він
зустрівся з тренером Добре та його учнем Каїсе. Спочатку Александру Мавродіняну
побудував історію про Каїсе, хотів розповісти про подолання власних бар’єрів.
Він зняв понад 350 годин і півроку монтував знятий матеріал. А потім зненацька усвідомив,
що обрав помилковий напрямок і, що справжнім героєм фільму, по суті, є тренер. Той,
хто емоційно сприймає кожен момент і кожен раз ризикує втратити все, що він
побудував, а Кеїсе був не першим його підопічним, який одного дня вирішив покінчити
з боксом.

Александру Мавродіняну: «Я зустрів Добре і Каїсе в перший день роботи в новому
тренувальному залі. Вони обидва зачарували мене, «обдурили» і я несвідомо кинувся
в цю пригоду, не знаючи звідки отримаю фінансування, не маючи знімальної групи.
Але мене настільки вразили відносинами між ними, які були настільки гарними, що
я вирішив взяти камеру і почати зйомки. Через кілька днів я зрозумів, що й
камера полюбила їх, що є необхідним елементом для документального фільму.
Тобто, можна мати чудову історію, але цього недостатньо, коли героям не
вдається передати емоції. Іноді це було важким випробуванням, тобто важко
уявити скільки часу я проводив з ними та часто розумів, що це якось марно, у
мене було відчуття, що я знімаю те, що не зможу використати у фільмі. Але я був
пройнятий майже нав’язливим прагненням. Фільм побудований на драматургійній
структурі, характерній художнім фільмам і я думаю, що це була одна з
причин, чому його оцінили глядачі. Ми побудували його так, тому що навіть якщо це
документальний фільм, недостатньо представити героїв та їхню історію. Недостатньо
мати дуже сильних героїв тому, що аби привернути увагу глядача потрібна й
інтрига.»

Александру Мавродіняну є автором кількох
документальних і короткометражних фільмів, але каже, що жоден з них не мав таких
відгуків, як «Каїсе». «На цей фільм я отримав відгуки, яких ніколи раніше не мав
щодо жодного іншого мого фільму. Усі вони були викликані різними
аспектами фільму. Я зрозумів, що цей документальний фільм має здатність викликати
емоції, дістати з людей найкраще. І це робить мене щасливим. Ми, кінорежисери, радіємо
позитивній критиці, ми часто говоримо про вдалий фільм, про те, що отримали
шанс зняти ще один фільм, але головною метою нашої роботи є знайти ключ до
серця аудиторії, зробити фільм таким, що вражає публіку.»