Гастролі Кишинівського національного театру в Румунії
Кишинівський національний театр Міхай Емінеску організував у період 19 - 27 січня 2017 року чергове турне в Румунії в рамках проекту Румунський театр в Бухаресті, Яссах та Кишиневі.
România Internațional, 04.02.2017, 01:29
Кишинівський національний театр Міхай Емінеску організував у період 19 – 27 січня 2017 року чергове турне в Румунії в рамках проекту Румунський театр в Бухаресті, Яссах та Кишиневі. Цей проект був початий з ініціативи кишинівського театру, який в 2014 році, відкрив своїми виставами театральний сезон Бухарестського національного театру. Тиждень потому, Бухарестський національний театр відправився в Кишинів, щоб в свою чергу, представити в Кишиневі тиждень румунського театру.
Цей обмін гастролями став традицією і нормальністю, зазначив актор і режисер Петру Хадирке, директор Національного театру Міхай Емінеску: Користувався і продовжує користуватися успіхом. Публіка чекає на це, як у Кишиневі, так і в Бухаресті. Ми йдемо в Бухарест та Ясси, як правило, коли там святкують Об’єднання румунських князівств. А в тиждень коли відзначається Воз’єднання Бессарабії з Батьківщиною, 27 березня, до Кишинева прибувають з виставами Бухарестський Національний театр і Ясський національний театр Васіле Александрі. Театральне мистецтво не має кордонів. Це румунський театр Бухарест – Ясси – Кишинів. Виступаємо румунською мовою, бо як колись казав поет Нікіта Станеску, нашою батьківщиною є румунська мова.
Національний театр Міхай Емінеску з Кишинева представив в Бухаресті і Яссах три вистави з останніх постановок: У твоїх чарівних очах у постановці Александра Васілакі, інсценування оповідань Джіба Міхаєску (1894 – 1935 рр.), румунського письменника, який був членом художнього комітету Національного театру в Кишиневі. Двома іншими прем’єрами гастролі кишинівського театру в Румунії були Що-небудь заявити? Джорджа Фейдо, у постановці Петра Хадирке і Велика хата Іона Друце, у постановці режисера Александра Козуби.
Актори Кишинівського національного театру виконують свої ролі тільки румунською мовою, а у репертуарі твори універсальної драматургії. Директор Петру Хадирке: Перш за все, ми намагаємося підійти до тем, пов’язаних з нами – з Кишиневом, Бессарабією. Оскільки це національний театр, то 80% нашого репертуару є творами національної драматургії. Ми намагаємося бути ближче до смаку всіх категорій глядачів. Маємо, також, виставу у постановці молодих акторів театру на жорстку, драматичну тему історію нашого народу, за свідченнями зібраними Алексієм Вакуловським – Діти голоду. Це вистава про голод ’46 – ’47 років з комуністичної епохи, коли загинули близько 500 тисяч мешканців Бессарабії. Звичайно, це боляче. І я дивлюся на аудиторію. Деякі глядачі пережили цей досвід. Вони були дітьми тоді. Для них це вправа пам’яті. Я пишаюся нашими кишинівськими глядачами. У нас особлива аудиторія, яку ми любимо, так як і вона любить нас.
Під час бухарестських гастролей, Петру Хадирке виступив на конференції на тему Документи – непереможна сила у боротьбі з історичними спекуляціями (Національний театр в Кишиневі – побудова румунської культурної установи відповідно до акту об’єднання 1918 року). В рамках конференції були представлені два томи, що містять документи про історію кишинівського театру, зібрані в Національному архіві у Бухаресті і Бібліотеці Румунської академії. Йдеться про Генезис Національного театру в Кишиневі: 1818-1960 рр. Юрія Колесника і Хроніка кишинівського Національного театру Міхай Емінеску: 1918-1930 рр.
Петру Хадирке: Щоразу, коли я думаю про ті документи, охоплюють мене почуття радості, тому що я виявив в архівах документ про створення Національного театру в жовтні 1921 року, з фірмовим бланком та з печаткою Національного театру в Кишиневі. Щось неймовірно! Тому що в радянські часи, історики стверджували, що будинок театру був побудований в 1953 – 1954 рр. двома радянськими архітекторами. Однак, документи, які я знайшов, свідчать про зовсім іншу історію. У 1930 році, театр був уже зведений, за зразком бухарестського Атенеуму. Йдеться про зовсім інші успіхи, які мав театр в міжвоєнному періоді, про деякі речі, які були забороненими темами до 1990 року, і навіть після 1990 року. Те, що мені вдалося зібрати в цих книгах змушує мене з гордістю і радістю сказати, що Національний театр мав дуже красиву історію. Вперше у цьому році ми оголосили 95-й театральний сезон.
Кишинівський театр Міхай Емінеску представив свої вистави у двох залах, а саме Великому залі, на 400 місць, і Залі Студіо, на 100 місць. Хоча він є національним театром, тільки 80 відсотків бюджету субсидується державою, решти грошей надходять в результаті продажу квитків і з приватного фінансування.