ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Вистави ХХ-ого Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу

Ювілейний випуск Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу, який відбувся з 7 по 16 червня, представив публіці копродукцію, створену в рамках європейського проекту «Міста на сцені/ Cities on Stage/ Villes en Scene», яка буде представлена у 2014 році

Вистави ХХ-ого Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу
Вистави ХХ-ого Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу

, 17.08.2013, 01:48

«Минуло 20 років, відколи ми розпочали з 3 країнами та 8 виставами перший випуск фестивалю. І ось вже його 20-ий випуск, на якому 350 подій, 66 просторів, 70 країн-учасниць і приблизно 60 тисяч глядачів за день. Це цифра, яка поміщає Міжнародний театральний фестиваль в м. Сібіу на почесному третьому місці у світі після фестивалів з Единбургу та Авіньйону» – заявив Константін Кіріяк, директор фестивалю та директор Національного театру ім. Раду Станки. Так він коротко описав процес росту та зрілості заходу, який зробив з міста Сібіу справжню європейську столицю культури і туризму.



Ювілейний випуск Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу, який відбувся з 7 по 16 червня, представив публіці копродукцію, створену в рамках європейського проекту «Міста на сцені/ Cities on Stage/ Villes en Scene», яка буде представлена у 2014 році у офіційній програмі Авіньйонського фестивалю та в сезоні Національного театру з Брюсселю. Йдеться про виставу «Солідарність», створену Джаніною Кербунаріу з акторами театру ім. Раду Станки. Молода Джаніна Кербунаріу, дуже оцінений драматург та режисер, є й членом-засновником гурту «ДрамАкум» — платформи для розвитку та просування румунської драматургії. Центральною темою проекту «Міста на сцені» є співіснування в міському просторі у сьогоднішніх великих містах.



Джаніна Кербунаріу: «Я зазвичай роблю собі інтерв’ю, досліджую в архівах перед тим, як взятися працювати над виставою. На цей раз дослідження не було дуже розширеним, тому що я в певній мірі мала теми в голові. Теми, які я обрала, — це теми, які вже були обговорені в громадськості. Мене дуже цікавило те, як в останні роки політична промова стає все радикальнішою в напрямку звинувачення того, хто не ефективний та не в достатній мірі конкурентоспроможний. В останні роки було дуже багато виступів за зразком: хто не працює, навіть не заслуговує на їжу… А що ж нам робити з тими, які працюють і нічого за це не отримують? Я не часто чула таке запитання. Мені здається, що в ці кризові часи ми намагаємося знайти цапа-відбувайла. І ще серйознішим є те, що такі промови доходять і до нас, і ми приймаємо її і починаємо теж у щоденному житті шукати цапа-відбувайла довкола нас. І це мені здається дуже небезпечним, що стосується терпимості та того, як ми співіснуємо у містах. Це проблеми не тільки Румунії, зараз це проблеми всієї Європи».



Виставою, яка створила особливу атмосферу на фестивалі, стала вистава «Сцени з життя комах — психоделічна музична таємниця” Карела і Йозефа Чапека, поставлена на сцені Віктором Іоаном Фрунзе в Культурному центрі для ЮНЕСКО ім. Ніколая Белческу. «Сцени з життя комах» є сучасною байкою про введення людини у смерть, це історія про крихкість і виживання, яку розповіли п’ятеро молодих акторів. Директор сцени Віктор Іоан Фрунзе: «Це текст, який мене цікавив дуже багато часу. Мою увагу привернуло те, що в цій езопівській формі тексту міститься багато реальностей — цей вид середньовічної таємничості (драматичний середньовічний вид, анг. «medieval mistery») не повернувся до інтересів людей театру, але, зачіпаючи її, відриваєш, якою важливою є певна форма дидактизму в театрі. І я побачив і за реакцією публіки те, що певна зона наївності, яка позначає текст, дуже добре потрапляє до глядача і допомагає йому розуміти речі, які, якби були сказані йому напряму, можливо були б брутальнішими. Ця редукція до комах допомагає нам краще побачити, які проблеми ми маємо, та які похмурі перспективи нас очікують. Як будь-яка інша вистава, вона не дає рішення, а лише наголошує про проблеми, і гадаю, що це важливо».



Один з найяскравіших гостей ХХ-ого Міжнародного театрального фестивалю в м. Сібіу був танцювальний гурт «Саша Вальц&Гості», якому теж сповнилося 20 років від заснування, і який цього року став культурним послом Європейського союзу. Публіці була представлена вистава «Безперервно» про Харрієт фон Фрорайх, про яку представник компанії заявив: «Для Саші Вальц завжди дуже важливо працювати за принципом діалогу — це спільне з цьогорічним фестивалем. Типічним для її роботи є проекти діалогу, де вона взаємодіє не тільки з іншими артистами, але і з особливими приміщеннями чи місцями. Вистава «Безперервно» народилася з двох таких проектів діалогу. Вони були показані у 2009 році в Берлінському Новому музеї та Музеї «Maxxi» в Римі. Обидві хореографії були створені у відповідності з особливістю даних просторів, отже то був справжній діалог з приміщеннями, де вони були представлені. Потім прийшла ідея адаптувати ці дві вистави для сцени, щоб їх можна було представляти на міжнародних турне, і так народилася вистава «Безперервно». Ідея вистави «Безперервно» полягає в тому, що й простір є протагоністом вистави так само, як і музикант. Запрошений перкусіоніст дуже сильно залучений і фізично у виставу, тому що потрібно дуже багато енергії, щоб виконати ту музику. Для Саші Вальц є суттєвим висловити ту енергію, ту динаміку музики».



За словами Константіна Кіріяка, директора фестивалю, ХХ-ий Міжнародний театральний фестиваль в м. Сібіу був: «…випуском, який показав, що місто Сібіу є діалогом, це місто, яке має силу показати свою красу, гордість та здатність організовувати такі заходи, які зіставляють з найважливішими заходами світу. В той же час, це місто, яке має здатність вести далі проекти. Найважливішим є той факт, що цей випуск будує найкрасномовнішим способом те, що означає завтра, показує, що нічого не відірвано від контексту і що існує безперервність успіху, здатності перебувати там, угорі, на гребені хвилі. Той факт, що ми можемо досягти таких показників у цій важкій та небезпечній грі є, мабуть, найважливішою демонстрацією».



Тож мотто фестивалю, як заявив директор Константін Кіріяк, є «Сьогодні будуємо завтра!».

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company