Туристичні принади повіту Алба (частина ІІ)
Із заповідників Рипа Рошіє та Детунателе, про які розповіла я вам минулої неділі, сьогодні рушимо до Льодовика Скерішоара, Печери Худа луй Папаре та руїн дакської фортеці П'ятра Крайві.
Христина Манта, 14.08.2016, 08:15
Продовжимо нашу уявну подорож по трансільванському повіті Алба, багатого на історичні події, легенди і традиції, цей регіон будучи, так само, є ідеальним місцем для любителів пригодницького туризму. Із заповідників Рипа Рошіє та Детунателе, про які розповіла я вам минулої неділі, сьогодні рушимо до Льодовику Скерішоара, Печери Худа луй Папаре та руїн дакської фортеці П’ятра Крайві.
Льодовик Скерішоара захований в лісах Західних Карпат, далеко від сонячного світла. Це найбільший льодовик в країні та другий у світі, і протягом багатьох десятиліть, тисячі туристів спускаються сюди всередину печери, щоб побачити своїми очима великий льодовик, завдовжки 22 м, завширшки 700 м і якому понад 4000 років давності.
Однією з головних причин, через яку варто відвідати льодовик Скерішоара є пригода спуску в печеру. Тільки що відкриваєш ворота, що ведуть в печеру, повітря відчувається іншим. Температура впадає і це відчувається з кожним кроком, через що туристам радять тепліше одягнулися та носити черевики з не слизькими підошвами, більш стійкими до льоду, навіть якщо вони відвідують цей льодовик влітку. Вхід у печеру здійснюється через карстове провалля 48 – метрової глибини і діаметром в 60 метрів. Хоча в льодовику холодно і вологість проникає в кістки, атмосфера зсередини розігріє, безперечно, будь-якого відвідувача. Цифри вражаючі: портал печери має 24 м заввишки і 17 м завширшки, блок льоду має 100.000 кубометрів і товщину 22,5 м. Йому понад 3.800 років. Довжина печери – 700 метрів, висота сталагмітів варіює від декількох сантиметрів до 7 метрів. Серед атракцій Скерішоари, оголошеної першою печерою пам’ятником природи в Румунії в 1938 році, фігурують Великий зал і Церква, зал оздоблений льодовими сталагмітами. Обидва вони є загальнодоступними для туристів. Щоб користуватись найбільш приємним враженням про печеру Льодовика Скерішоара, експерти вважають, що найкраще вам відвідати її в останні місяці зими.
Печера Худа луй Папаре є найдовшою печерою в горах Траскеу, найважче доступною, з найбільшим залом, з найвищою галереєю, з найдовшою підземною течією води, найдовшим водоспадом у країні, і не востаннє, з найчисельнішою колонією кажанів у Європі.
Чому ви повинні відвідати цю печеру. Насамперед, тому що шлях до печери є справжньою пригодою. Ті 20 хвилин ходьби просто-на-просто казкові, мальовничий куточок природи із дерев’яною палубою і стогами сіна, а по-друге вражаючим є портал печери заввишки максимум 40 метрів, що приховує вузьке 6-метрове озеро. Серед залів і галерей печери слід відмітити Зал чудес, в якому водиться найчисельніше населення кажанів на континенті. Водоспад Віяло має 18 м. Загалом печера Худа луй Параре має 2.022 метри і залишається однією з небагатьох печер у Східній Європі з накопиченням гарячого повітря до 20 градусів за Цельсієм. Кажуть, що ця печера була притулком Бога даків Залмоксіса. Навіть назва печери Худа означає притулок; слово Папаре походить від латинського папа що означає релігійний лідер. У доісторичний період та під час даків печера використовувалась як житло і місце поклоніння. Неподалік, в менш ніж 20 км від неї знаходяться руїни дакської фортеці Apoulon (П’ятра Крайві), зведеної у третьому столітті до н.е., за часів короля Рубобостеса.
На місці під назвою П’ятра Крайві (в селі Крайва, повіту Алба) знаходяться руїни дакської фортеці та поселення II століття до нашої ери. Фортеця була внесена до списку історичних пам’яток повіту Алба. Розташована в самому серці гір Траскеу, П’ятра Крайві видніється майже зі всюди. Видно її з Алба-Юлії, Себешу, а також з міста Теюш. Ті, хто бажають дістатися цього місця, повинні підготуватися до справжніх пригод, бо туди можуть дістатися тільки якщо піднімуться понад 1000 м вгору, звідки відкриваються запаморочливі панорами.
53 роки тому, при перших розкопках в П’ятра Крайві, дослідники випадково виявили фортецю Apoulon. Звідти мешканці краще контролювали доступ до регіону. Люди кажуть, що фортеця Apoulon відкривається раз на сім років, даючи доступ до скарбів, які приховуються всередині. Кажуть, що 50 років тому чоловік потрапив туди і заповнив торбину із золотими монетами. Після того як заховав їх у таємному місці, повернувся до фортеці, щоб ще раз наповнити торбину. Але фортеця закрила його всередині. Старі люди кажуть, що вночі можна почути стогони замкнутих у глибині фортеці людей. Теж тут у фортеці знаходиться голова Дечебала, короля даків. На думку археологів, святилище в П’ятра Крайві має прямокутну форму. Святилище було виявлено в 60-х роках минулого століття. Тут були виявлені будинок з початкового періоду цивілізації даків, але й серія керамічних предметів та бронзова посудина. Зазнавши поразку в Сармізеджетусі після тривалого опору, Дечебал скрився у фортеці Apоulon. Це була одна з найпотужніших дакійських фортець, побудованих в унікальному стилі грецькими майстрами, спеціально привезеними сюди Децебалем. Поруч з фортецею є одна з найбільш незвичайних галявин Румунії, Пояна Інімій (укр. галявина серця). Назва походить від того, що вона дійсно має форму серця, яке найкраще можна побачити з протилежного схилу.
