ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Румунія, оповита міфами та легендами (ІІ)

Звідки береться назва Фегераш і суперечка навколо назви найвищого гірського піку в Румунії є лише деякі з легенд, що збереглися до наших днів, в яких намагалися витлумачити лінгвісти чи історики.

Румунія, оповита міфами та легендами (ІІ)
Румунія, оповита міфами та легендами (ІІ)

, 31.08.2014, 09:01

Звідки береться назва Фегераш і суперечка навколо назви найвищого гірського піку в Румунії є лише деякі з легенд, що збереглися до наших днів, яких намагалися витлумачити лінгвісти чи історики.



У горах Фегераш, яких перетинає найбільш дивовижний дорожній шлях у світі — Трансфегерешан — знаходиться і найвищий пік з Румунії — Молдов’яну — 2.544 м. Про походження його назви тривають і зараз різні спори. Деякі історики стверджують, що назва походить від собачки Молда, від якої запозичило свою назву і князівство Молдова. Чимало дослідників відхилили цю ідею і стверджували, що назва піків Фегераських гір походить від прізвиськ пастухів, які піднімалися туди понад 80 років тому. Так, пік Молдов’яну отримав назву від пастуха, який орендував ту частину гори. І назва гірського масиву Фегераш породила суперечки. Кажуть, що слово має угорське коріння. Деякі історики стверджують, що походить від слова “фогор”, що означає “куріпка”. Зі сходу на захід, прямою лінією, гори Фегераш простягаються на близько 70 км, а з півночі на південь – близько 45 км. Вони подібні на величезний кістяк орієнтований зі сходу на захід з «ребрами» (піками) орієнтованими на північ і, відповідно, південь. Північні піки є набагато коротшими і крутішими, ніж ті, що на півдні, які є дуже високими і менш крутими. Пік Молдов’яну найкраще видно з повітря. Ці гори стали відомими в Румунії тому що, тут знайшли притулок румунських антикомуністичні борці.



На кордоні між повітами Горж і Мехедінць, неподалік міста Бая де Араме, є боженствений витвір природи. Величезний вапняковий камінь, що завалився через дві точки опору, створив майже єдиний у світі міст, другий за величиною в Європі, і єдиний по якому їздять автомобілі. Тут легенда поєднюється з наукою і заманює тебе проникнути в інший світ. Місцева легенда трохи лякає. Чимало автомобілів, що їздили цим мостом, з’їжджали у провалля, однак, парадоксально, хоча автомобілі перетворювались на залізний лом, з людьми ніколи нічого не траплялося. Міст — це кам’яна аркада, діаметром 4 м, заввишки 22 м, завдовжки 30 м та завширшки 13. Таких природніх мостів мало у світі лише 3 чи 4. Найвідомішим є Ларде з Франції. Якщо науковці вважають цей міст результатом провалу печери, місцева легенда розповідає про щось інше. Кажуть, що колись в печері Поноареле жив–був біс. Злякані ним селяни хотіли його позбавитись і молилися про це Богові. Вдарив Господь Бог долонею по печері, і вона провалилася, створивши міст. Однак, Бісу вдалось врятуватись. Вийшов він по тому боці печери, в якій живуть зараз понад 900 кажанів. Людям не дуже подобається говорити про Господній міст, але хочеться вірити, що Богові насправді вдалось перемогти Біса, бо Господу Богу все таки вдалось вратувати всіх людей, котрі тут потрапляли в ДТП.



src=http://devrri.freshlemon.ro/wp-content/uploads/2023/10/foto.jpgЗі столицею Румунії пов’язана одна з найкрасивіших легенд. Її героями є Димбовіца і Букур, дочка лісника і пастух, від яких беруть свої назви річка Димбовіца та місто Бухарест. Подібно Риму, столиця Румунії простягається на семи пагорбах. Крім того, про бухарестські озера виткалися протягом часу міські історії, які збереглися до наших днів. Легенда свідчить, що у глухому лісі, де проживала Димбовіца зі своїм батьком, прибуває одного дня прекрасний принц, який потребує допомоги, щоб перетнути гори. Дівчина допомагає йому, хоча дорога була нелегкою. Принц, вражений її красою, закохується в неї та пропонує вийти за нього заміж. Димбовіца, однак, кохає пастуха Букура. На знак подяки, принц – який був, ніхто інший, як гірський принц — подарував дівчині маленький ніж і дерев’яну іграшку. Коли викручувала дівчина ішрашку, вона перетворювалася на фею, яка могла виконувати будь-яке бажання. Дівчина показала їх своєму нареченому, Букуру. Бажаючи довести, як сильно вона його любить, вона забила ніж у скелю. Звідти утворлилося джерело чистої питної води. Димбовіца назвала його своїм імям, а разом зі своїм нареченим утворили населений пункт неподалік цього джерела. Букур дав своє ім’я цьому населеному пункту. І так, невелике село, що сьогодні стало мегаполісом, називається Бухарест, а річка, яка перетинає його – Димбовіца.



Одним з найбільш вражаючих місць в Селажському повіті є “Сад Драконів”, природний геологічний заповідник, що подібний, в деякій мірі, на грецьку “Метеору”. “Сад Драконів” розташований на околицях села Гилгиу Алмашу, у селажській комуні Балан, і є, насправді, безліччю іррегулярних скель, що утворилися тут після відриву і сповзання цілих скельних блоків від пагорба Інкієтурь. На думку геологів, пізніше ці утвеорення взяли найхимерніші форми: колони, контрфорси, мости, гриби, деякі заввижки 10-12 м. Через їхні дивні форми, місцеві жителі присвоєли скелям цікаві назви. Таким чином, найбільші з них, у формі призми, отримали назви казкових персонажів, Дракон та Дракониха, менші за розміром скелі були названі більш земними назвами: Дід, Ева, Солдат, Сфінкс, Монах, Капітан, тощо.



Один з найвідоміших гірських піків повіту Алба є Пік Геїна (укр. “Курка”) висотою 1486 м. Він розташований у північно-західній частині повіту, на кордоні з повітами Біхор, Хунедоара та Арад. В основі популярності цієї гори лежить легенда, а також традиційний “Ярмарок дівчат”, захід, що проходить тут протягом сотень років. Легенда цієї гори тісно повязана з річкою Арієш, яка перетинає Західні гори. У народі кажуть, що на цій горі, у близкучому палаці, жила фея неземної краси. Вона мала курку із золотим пірям, що несла щодня три золоті яйця, і фея дарувала ці яйця бідним дівчатам, які мали виходити заміж. Одного разу, три місцеві хлопці, котрі чули про багатство феї, одяглися в жіночий одяг, зуміли потрапити в палац і вкрасти курку. Кваплячись, по дорозі вони загубили золоті яйця, які розбилися в річці Арієш. З тих пір, пісок цієї річки містить фрагменти золота. Протягом сотень років місцеві жителі виймали з цієї річки золото, використовуючи елементарні інструменти. На жаль, сьогодні більше ніхто не експлуатує це золото. Легенда ця передається за допомогою найбільшого заходу під відкритим небом з Румунії. Щороку, в найближчу неділю до дати 20 липня (Св. Іллї), тисячі місцевих жителів і туристів піднімаються на гірське плато для участі в «Ярмарку дівчат”. Перша документальна згадка про цей захід датується 1816 роком. Згідно історикам, упродовж років у цьому заході взяли участь відомі особистості, у тому числі австрійський Імператор Франц Йосиф I, під час свого візиту до Трансільванії у 1852 році. У минулому, люди, що проживали у навколишніх селах, зустрічалися тут, щоб обмінюватися товарами, але це було, також, можливістю для хлопців та дівчат познайомитися, а потому й побратися. У наші дні захід має яскраве фольклорне значення, що робить його привабливішим для туристів.

Замок Кантакузіно на курорті Буштень
Подорож Неділя, 11 Жовтня 2020

Замок Кантакузіно на курорті Буштень

Менш відомий, ніж замок Пелеш, але з не менш цікавою історією, замок Кантакузіно...

Замок Кантакузіно на курорті Буштень
Пам’ятки ЮНЕСКО – буковинські монастирі Гумор та Воронец
Подорож Неділя, 04 Жовтня 2020

Пам’ятки ЮНЕСКО – буковинські монастирі Гумор та Воронец

Сьогодні розповім вам про два монастирі з когорти розписаних монастирів...

Пам’ятки ЮНЕСКО – буковинські монастирі Гумор та Воронец
Віскрі
Подорож Неділя, 27 Вересня 2020

Віскрі

Село Віскрі, збудоване саксонськими колоністами, набуло сьогоднішнього вигляду...

Віскрі
Національний музей села в Бухаресті
Подорож Неділя, 20 Вересня 2020

Національний музей села в Бухаресті

На березі озера Херестреу, у серці румунської столиці, відвідувач має можливість...

Національний музей села в Бухаресті
Подорож Неділя, 13 Вересня 2020

Місто порт Констанца

Набережна вважається одним з красивих і романтичних місць Констанци. На одній...

Місто порт Констанца
Подорож Неділя, 06 Вересня 2020

Замок Аркалія

Трансільванія - замки, монастирі, саксонські оборонні фортеці, скелясті і високі...

Замок Аркалія
Подорож Неділя, 30 Серпня 2020

Казино у місті Констанца

На початку ХХ-го століття Казино вважалось своєрідним місцем, куди мали доступ...

Казино у місті Констанца
Подорож Неділя, 23 Серпня 2020

Палац Парламенту

Відомий під назвою Будинок народу, Палац парламенту став одним із символів...

Палац Парламенту

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company