Природний заповідник Саткінез
У Банатському регіоні, на місці колишніх болотних угідь, що стояли там до VIII століття, відкривається перед нашими очима живий оазис: Природний заповідник Саткінез, відомий як дельта Банатського краю.
Христина Манта, 14.05.2017, 01:50
У Банатському регіоні, на місці колишніх болотних угідь, що стояли там до VIII століття, відкривається перед нашими очима живий оазис: Природний заповідник Саткінез, відомий як дельта Банатського краю. Болота Саткінез розташовані, з геомормологічного погляду, між трьома рівнинами з різними морфологічними характеристиками: Тіміш, Вінга та Жімболія, будучи локалізовані в гідрографічному басейні Тіміш-Бега, на відстані 25 км від міста Тімішоара. Прихований рай займає площу близько 72 га, однак недавно за європейські кошти ця територія була розширена для відновлення і збереження водно-болотних угідь.
Насправді, природний заповідник є набагато більшим, досягаючи десь близько 2.000 гектарів, якщо включити до власного заповідника і 4 озера. Заснований в 1942 році орнітологом Діонісіє Лінця, Природний заповідник Саткінез є більше орнітологічним заповідником, раєм птахів. Ми знаходимо тут близько 40% видів птахів, що водяться на території Румунії. Заповідник Саткінез є місцем гніздування більш ніж 130 видів перелітних птахів, подібних до тих, що зустрічаються в дельті Дунаю, чайок, пастушкових, чапель або качок. Пишна рослинність (очерет, верби, дикі троянди) створюють сприятливе середовище для розмноження птахів, але не тільки. На території заповідника водяться сарни, дикі кабани або лисиці. Ландшафт чудовий. Можна побачити поєднання рослинності із оазисами води, пейзаж будучи доповнений красивими квітковими полями і дикими трояндами.
На території заповідника охороняються тварини і рослинність, а рибальство, мисливство та вирубка лісу заборонені. Назва заповідника походить від назви найближчого населеного пункту, що має довгу історію. Вважається, що «кінез» походить від слова «князь», тому що звідси походив Павел Китаєць (Кініжі), граф Тімішоари, жах турків. В легенді кажуть, що він був страшної жорстокості і дивовижної сили, що лякала ворогів. Кажуть, що після запеклого бою, Павел Кініжі (Китаєць) повечеряв на столі, створеного з трупів турецьких воїнів. Павел був названий графом Тімішоари в 1478 році угорським королем Матіашом Корвіном, тому що він був одним з найхоробріших воїнів того часу. У 1479 році, Павел Китаєць кинувся на допомогу Штефану Баторі біля Алба-Юлія і зумів перемогти військо Мехмеда Завойовника. Літописці говорять, що на полі бою залишилося понад 30 тисяч трупів турків. Тепер тільки легенди нагадують про відважного губернатора. В Угорщині, однак, Павел Китаєць добре відомий. Він помер в 1494 році, вбитий не турками, але через хворобу. Тіло було перевезено в Нодьважонь і був він похований в монастирі, який сам збудував. Його меч, сорочка і шолом зберігаються в Угорському національному музей в Будапешті.
Серед охоронюваних видів птахів гніздяться тут шилодзьобка (Recurvirostra avosetta), маленька чапля (Egretta garzetta), велика чапля (Egretta alba), кулик-довгоногий (Himantopus Himantopus), сіра чапля (Ardea cinerea), жовта чапля (Ardeola ralloides), карликова чапля (Ixobrychus minutus), червона чапля (Ardea purpurea), нічна чапля (Nycticorax Nycticorax), тощо.
Пишна рослинність на території заповідника є відмінним камуфляжем для гніздування і вилуплення пташенят. Крихінті острівця посеред озер оточені смугами тростини. Верби і дикі квіти, особливо дикі троянди доповнюють чудовий дикий пейзаж. Період коли можна спостерігати за птахами в заповіднику є з 15 квітня по 15 вересня, але під час більш м’яких зим стається так, що залишається по одній особині перелітних птахів в заповіднику. Крім того, знаходимо ми тут 93 види водних і болотних рослин, 10 рослинних асоціацій, 875 видів комах.
Цей заповідник був оголошений територією, що охороняється в 1999 році, і включено до Проекту LIFE NATURA, ставши однією з охоронюваних території Natura 2000. Зараз заповідник належить Тімішоарському Музею Банату. Через велику кількість птахів, високий біологічний потенціал, наявність оселища з різними екологічними нішами, заповідник вважається унікумом. У Саткінез є інформаційний центр, де туристи можуть отримати інформацію про орнітологічну та екологічну вартість цього заповідника.
