Православний Великдень
Великдень є найважливішим святом християнського світу. Воскресіння Христове святкується щороку в різні дні, вирахувані в залежності від двох природних явищ...
Monica Chiorpec, 20.04.2014, 09:12
Великдень є найважливішим святом християнського світу. Воскресіння Христове святкується щороку в різні дні, вирахувані в залежності від двох природних явищ. За Вселенським Собором у Нікеї 325 року Великдень святкується у перший недільний день після першої повні, яка сталася після весняного рівнодення. Отже, щороку Олександрійська Патріархія вираховує дату Великодня і повідомляє її іншим християнським церквам. Це лише загальний орієнтир для розуміння зміни дати Пасхи, тому що після рішення з Нікеї було зроблено багато інших змін, як над християнським календарем, так і над інтерпретацією церковного циклу.
Підготовка до Воскресіння Господнього починається разом з Великоднім постом, найдовшим та найсуворішим постом, введеним Православною церквою. Ця підготовка нагадує про ті 40 днів напередодні месіанської діяльності Ісуса Христа. Назва Пасха, під якою відоме святкування Воскресіння Христового, має етимологію в єврейському терміні «песах», який означає «проходження повз». Єврейський Великдень відзначав перетин Червоного моря у їхній втечі з єгипетського рабства до землі обітованої Ханаан. Християнський Великдень є святом надії, обіцянкою духовного воскресіння та вічності, яку може отримати людина після смерті.
Делія Суйоган, етнолог Північного університету міста Бая Маре: «Пасха є великим святом відродження через воскресіння. Людина традиційного світу, звідки б не була, вірить в цю повторну смерть, яка дає шанс відродження у більш вищому стані. Звичайно, Великдень знаходиться під знаком найвищої жертви Спасителя Ісуса Христа, який пожертвував собою. Це й жертва Господа Бога, тому що він послав Ісуса на землю, щоб той пожертвував собою заради людей, зроблених за його образом та подобою. Ці вірування, пов’язані з відродженням, з’явилися ще напередодні самого християнства, коли вірили в ідею повторюваних циклів, як у природі, так і в людини. Відродження дає право на відмову від темряви, хаосу та відновлення стану рівноваги й гармонії.»
.
Після Вербної неділі, яка знаменує вхід Господа у Єрусалим, та Страсного тижня, який кульмінує Страсною п’ятницею, православні християни з усіх куточків країни чекають момент Воскресіння Господнього. Як у традиційних громадах, так і в міському середовищі цей момент відзначається прийняттям Світла під час церковної служби, яка проводиться опівночі. Фарбування чи розписування яєць в Чистий четвер є давнім великоднім звичаєм, який зберігся в усіх регіонах Румунії. Яйце символізує життя та силу відновлення, в той час як червоний колір фарби нагадує про жертву Ісуса на хресті. Святковий стіл у великодню неділю є таким же важливим, як і момент спілкування.
Делія Суйоган розповідає: «Іншим гарним звичаєм є посвячення страв. Ніхто не вживає на Великдень страви, які заздалегідь не були посвячені. На Мараморощині цей ритуал ще досить добре зберігається і дуже гарно бачити двори церков у Великодній ранок, переповнені людьми з повними кошиками, з яких вони будуть їсти в обід, коли вся сім’я повинна об’єднатися за святковим столом. Серед посвячених продуктів, які обов’язково треба назвати, знаходиться паска — це особливий хліб, зроблений з чистої пшениці. А ще це свиняча шинка, яка існувала ще перед введенням в традиційну культуру ягнятини як продукту, специфічного Великодню. Ця шинка була приготована на Різдво та копчена для святкового великоднього столу. На Мараморощині на великодньому столі знаходиться й начинене ягня. Священні інгредієнти розповідають дуже багато про символізм цього препарату. Яйця та зелень з начинки вказує на те, що приготоване таким чином ягня є символом росту, зростання. Всі продукти з Великоднього столу символізують жертву. Зерно пшениці жертвує собою, стаючи мукою. Яйця через варіння скасовує свою родючу здатність. Виноград перетворюється на вино. І найважливіше — ягня, символ Господа. Через всі ці продукти ми в свою чергу беремо на себе жертву.»
Хоча цей момент відзначений урочистістю, Великдень залишається святом радості. Жертвоприношення Спасителя, щоб дати нам можливість на вічне життя, є подією, яка змінила історію людства, і яку ми, святкуючи Воскресіння, із вдячністю приймаємо з року в рік.
