Палац Стурза у селі Мірослава
Розташоване на південному сході Румунії, недалеко від колишньої столиці Молдови - міста Ясси, та східного кордону країни, село Мірослава зберігає, в тих 13 її хуторах, етнографічні та архітектурні скарби, на додаток до природних.
Христина Манта, 19.08.2018, 07:58
Розташоване на південному сході Румунії, недалеко від колишньої столиці Молдови – міста Ясси -, та східного кордону країни, село Мірослава зберігає, в тих 13 її хуторах, етнографічні та архітектурні скарби, на додаток до природних. Дерев’яні церкви XVIII і XIX ст., руїни неолітичних поселень, мальовничі пагорби розташовані майже одна біля іншої. Наприклад, дерев’яна церква Воровешть, що була побудована 1768 року повністю з балок твердого дуба і облицьована глиною на кам’яному фундаменті. Теж з дерева, але з липи, вироблений іконостас церкви, а ікони були намальовані в 1918 році. Іншою дерев’яною церквою, на цей раз трохи новішою, з 1806 року, є церква Святого Миколая у селі Чурбешть. Оголошена історичним пам’ятником в 1928 році, ця церква є справжнім музеєм, з багатою спадщиною релігійних предметів XIX століття.
Але, мабуть, основною визначною пам’яткою є Палац Стурдза, що став згодом не тільки важливим архітектурним пам’ятником, але і культурно-освітньою установою. З типовою архітектурою для боярських будівель кінця XVIII – початку XIX століття, палац є місцем розташування Етнографічного музею сільського господарства та бібліотеки аграрного ліцею села Мірослава.
Але про палац Стурдза говорилося кілька разів протягом історії, як ми дізнаємося від Штефана Сусая, директора Туристичного інформаційного центру Мірослава: Палац був побудований в кінці XVIII століття дворянином Теодором Балшем. Протягом наступних століть, палац Мірослава належав родинам наступних дворян: Балш, Маврокордат, Белдіман та Стурдза. Рівно сто років тому, коли місто Ясси було столицею під час війни, палац відвідала Королева Марія. Тоді, палац належав княгині Ользі Стурдза. Княгиня Ольга Стурдза була дочкою князя Александра Маврокордата та Лучії Кантакузіно-Пашкану. У 1917 році, вона відкрила, у палаці Мірослава, дитбудинок. Два роки по тому, 1 вересня 1919 року, теж тут була відкрита Вища аграрна школа, якій належали більш ніж 200 гектарів орних земель. У 1831 році, у цьому палаці, був відкритий Інститут для спадкоємців шляхетних родин, тобто перша аграрна школа з румунською мовою викладання. Одним із перших випускників школи був Міхаїл Когелнічану, який дав потім назву теперішній сільськогосподарській школі, що діє у наші дні у цьому селі.
І на даний момент, палац Стурдза зберігає свою освітню роль, бо між його стінами знаходиться не тільки шкільна бібліотека, але й Етнографічний музей, чия колекція була зібрана за допомогою учнів. Музей був відкритий в 1980 році. Штефан Сусай розповів нам, за яких умов це відбулося: Десь у комуністичному періоді в цьому палаці були гуртожитки учнів. Одному з колишніх директорів ліцею вдалося перемістити учнів в інший будинок і відкрити тут музей. Всі музейні експонати Етнографічного музею сільського господарства були зібрані з тих 13 хуторів села Мірослава. Учні принесли, упродовж часу, все, що вони знайшли у своїх домашніх господарствах, предмети, які більше не використовувалися вдома. Ці предмети знайшли важливе місце в нашому музеї. Тут експоновані сільськогосподарські приладдя та народні костюми, характерні для нашого регіону. Виставлені старовинні фотографії, старі зошити учнів і багато глиняної посудини.
Зараз палац Стурза в селі Мірослава вважається історичним пам’ятником місцевого значення, але влада намагається змінити його статус і перетворити на пам’ятник національного значення.
