Місто Алба Юлія
Наша сьогоднішня туристична передача присвячена двом памятникам архітектури міста Алба Юлія, де відбулося воззєднання румунських князівств в одну державу.
Христина Манта, 01.12.2013, 01:29
Сьогодні Румунія відзначає свій національний день. Саме цього дня 1918 року приєднанням Трансільванії до Румунії завершився процес утворення єдиної румунської національної держави. Наша сьогоднішня туристична рубрика присвячена двом пам’ятникам архітектури міста Алба Юлія, де й відбулося возз’єднання румунських князівств в одну державу.
На злободенній території міста Алба-Юлія ще в римські часи було поселення під латинською назвою Апулум. З X по ХХ ст. місто Алба-Юлія входило до складу Угорського королівства і було столицею Трансільванії. У панорамі старої частини міста, сьогодні, панує фортеця Алба Кароліна, яка була побудована протягом 23 років, з 1715 по 1738 рр. з ініціативи імператора Карла VI Габсбурга і під наглядом австрійського фельдмаршала Євгенія Савойського, з моментами паузи, викликаними війнами і епідемією чуми. План фортеці був розроблений за проектом італійського архітектора Джованні Вісконті Морандо, в архітектурному стилі Вобан військового інженера Себастьєна Ле Преста. При будівництві фортеці взяли участь 20.000 кріпаків з сіл, розташованих навколо міста, але й найкращі фахівці тих часів. Стіни фортеці Алба Кароліна побудовані з паленої цегли, каміння або руїн римської фортеці, утворюючи оборонний пояс, що вражає своєю міцністю і розміром. Загальна довжина периметру стін складає близько 12 км, основна їх товщина – 3 метри і піднімаються вони до 10-12 метрів заввишки.
Фортеця складається з семи бастіонів (Євгенія Савойського, Св. Стефана, Трійці, Св. Михайла, Св. Карла, Св. Капістано, Св. Елізавети) які окреслюють зображення зірки, специфічної архітектурному стилю Вобан. Вхід в місто здійснюється через шість воріт, три до міста і три до західного периметру польового навчання, які є унікальними в європейській військовій архітектурі, будучи прикрашені статуями і рельєфами, що зображують фігури стародавньої міфології, на яких залишили свої сліди скульптори Йоганн Кеніг, Йоганн Фішер і Джузеппе Тенкалла. На жаль, до сьогоднішнього дня збереглися в первозданному вигляді лише ворота I, II, III і IV. Усередині фортеці ще йдуть реставраційні роботи по перетворенню кріпосного комплексу на туристичну атракцію: викладаються декоративні газони, прокладаються доріжки, встромляються покажчики, відкриваються кафе і ресторани.
Іншим видатним памятником Алба-Юлії є римсько-католицький собор Св. Михайла — рідкісний памятник римської архітектури на землях Трансільванії. Висока південно-західна башта, увінчана пірамідальною крівлею, панує над протяжною будівлею храму. Історія будівництва собору в Алба-Юлії налічує не одне століття. Вже в Х ст. цей населений пункт був крупним торговим центром і приблизно теж тоді була закладена перша християнська церква. При її будівництві використали техніку та матеріали, властиві архітектурі Німеччини і Ломбардії. Під час правління угорського короля Ласло I Святого (1077—1095 рр.), коли в місті була заснована єпархія, церкву перетворили на собор. Проте виявилося, що стара базиліка недостатньо велика, і тоді за ініціативою єпископа Галла (1246-1255) була почата її реконструкція, що тривала до початку XIII ст. У 1241—1242 рр. у ході татарського нападу, храм був розграбований і зруйнований. Через 8 років почалося його відновлення, що тривало майже півстоліття. Був збережений старий план, зміни торкнулися лише головних частин храму; центральну апсиду собору прикрасили прекрасними барельєфами.
На ранніх стадіях будівництва роботою керували французькі архітектори — звідси й окремі елементи готики, що набули широкого поширення у французькій архітектурі середини XIII ст. По обох сторонах арки підносяться квадратні триярусні башти з полуциркульними вікнами на кожному ярусі. І хоча південно-західна башта була згодом надбудована і над аркою встановлений фронтон, легко уявити собі первинний проект, розроблений середньовічними архітекторами. На початку XVII ст. церковні настоятелі прийняли рішення змінити фасад собору. Запрошені для реконструкції італійські каменярі підвищили південно-західну башту і до вже існуючих трьох ярусів були прибудовані ще пять. Перші з двох надбудованих ярусів мали полуциркульні арочні отвори, а третій — стрілчасті. На іншому ярусі був поміщений годинник з курантами, а на пятому ярусі влаштовано велике полуциркульне вікно. На початку XVIII ст. величезну арку центрального порталу увінчав трикутний фронтон, прикрашений чотирма скульптурами в стилі пізнього бароко. Собор в Алба-Юлії не є лише туристичним обєктом. В ньому поховані знаменитий полководець Янош Хуньяді, батько угорського короля Матьяша Корвіна, і його мати Ізабелла.
