Музей Апаффі в населеному пункті Думбривень
У повному розпалі економічної кризи, знайшлось минулого року часу, енергії і, звичайно, грошей, аби відкрити нову культурну установу. Йдеться про Музей Апаффі в населеному пункті Думбривень, Сібіуському повіті.
Христина Манта, 05.01.2014, 01:13
На культурно-туристичній карті Румунії появився новий музей, який суперечить усім негативним очікуванням румунської економіки. У повному розпалі економічної кризи, знайшлось минулого року часу, енергії і, звичайно, грошей, аби відкрити нову культурну установу. Йдеться про Музей Апаффі в населеному пункті Думбривень, Сібіуському повіті.
Це сталося у Трансільванії, в містечку Думбривень, де місцева влада у співробітництві з Вірменським фондом Думбривень, Фондом Трансільванія Траст, Folkeuniversitetet Fjellregionen з Норвегії, Національною мережою музеїв Румунії відкрили Музейну колекцію трансільванських вірмен у замку Апаффі. Це було вперше в Румунії, коли, в рамках державно-приватного партнерства відбулося відновлення замку, історичної памятки, з метою повернення його громаді за рахунок використання культурної спадщини як чинника сталого економічного розвитку та соціальної згуртованості.
Замок Апаффі був побудований в 1552 році, але з часом, зазнав серйозні доповнення та зміни. Сьогодні, після масштабних ремонтних робіт, замку було повернуто колишній зовнішній вигляд і в ньому зараз зберігається Музейна колекція вірменів Трансільванії. Це колекція спогадів зібраних символічно в чемоданах з якими вірмени прибули до Трансільванії. Це картини, предмети та фотографії, що розповідають про історію, релігію та приватне життя трансільванських вірменів, як важливої гілки історичної вірменської громади в Румунії. Виставка пропонує знімки між “прибути” і “відбути”, чемодани виставлені в залах символізують один з етапів розпакування/упакування, за словами кураторів музею. Теж тут розташована величезна вірменська церква, памятник великої історичної цінності.
Думбривень розташоване в 20 км від Сігішоари і в 15 км від міста Медіаш. На території цього населеного пункту, документально засвідченого у 1374-му році, були виявлені археологічні знахідки із залізної доби. Довгий час населений пункт належав родині Апаффі. У XVII столітті, точніше у 1671 році він був заселений вірменами, які проводили тут інтенсивну комерційну діяльність. Будучи добрими господарями і комерсантами, вірмени отримали різні пільги від князя Апаффі. У вісімнадцятому столітті їм було доручено управляти містом. Це був період сильного розвитку міста, тоді були побудовані школи, будівля суду, вязниця і … звичайно Вірменський собор. Вражаючий памятник, побудований з каменю та цегли, церква в стилі бароко кидається в очі перехожих своїм незвичайним зовнішнім виглядом: відсутністю купола над вежею. У 1927 році сильний вітер звалив цей купол. Теж у церкві, не так давно було виявлено муміфіковане серце священика святилища, Аведіка Лікача. У 1896 році він опублікував першу монографію угорською мовою цього населеного пункту.
Перша початкова школа почала свою діяльність в 1744 році, в 1842 році була заснована тут Римсько-католицька гімназія “Рафаель Олександр”, а вірмени збудували у місті не менше ніж сім церков, три з яких проіснували до наших днів. Про які саме церкви йде мова? Про римо-католицьку церкву, лютеранську церкву (першу камяну церкву родини Тьорок) та вірменську католицьку церкву, яка є й символом міста. Решта були деревяними церквами. Протягом приблизно 350 років, історія населеного пункту Думбривень ототожнювалася з історією вірменів. Сьогодні дуже мало вірменів ще проживають тут, близько 30 людей, але щонеділі, всі вони приходять до церкви на богослужіння угорською мовою, тому що вірменською в громаді ніхто не володіє. Лише кілька релігійних співів виконуються на цій мові. Однак церква вірменів міста Думбривень є привітним господарем для культурних заходів. Тут виступили із концертами Александру Томеску і Хорія Міхаїл.
