Замок Пелеш
Відзначення 150-ої річниці з моменту встановлення румунської монархії не могло обійти символ королівського будинку Румунії: Замок Пелеш в населеному пункті Сіная
Христина Манта, 19.11.2017, 08:04
Відзначення 150-ої річниці з моменту встановлення румунської монархії не могло обійти символ королівського будинку Румунії: Замок Пелеш в населеному пункті Сіная, яке, саме в результаті цієї обставини стане одним з найпопулярніших гірських курортів. Тут, новий правитель Румунії хотів побудувати справжню королівську резиденцію, такої якої не було в країні у рік його прибуття, 1866. Будівельні роботи почалися в 1873 році, наріжний камінь було закладено через два роки, а офіційне відкриття відбулося в 1883 році. Все таке, будівельні роботи продовжувалися і були завершені тільки в 1914 році.
Від тоді і до сьогоднішнього дня, замок Пелеш є найбільш представницьким пам’ятником архітектури кінця ХІХ століття в Румунії, вважає Руксандра Белдіман – мистецтвознавець, автор книги Замок Пелеш. Вираз історіцистського явища німецького впливу. Але хто є авторами, будівельниками й архітекторами, які працювали протягом довгого часу, в замку Пелеш? Відповідає Руксандра Белдіман: На першому етапі, Вільгельм фон Додерер, професор у Відні, який раніше працював в Беїле Херкулане, а пізніше, його помічник Йоханнес Шульц, який залишається будувати Пелеш до 1881 року. На другому етапі, після 1895 року, роботи переймаються чеським архітектором Карелом Ліманом, який став також директором королівського архітектурного бюро. З оглядом на те, що політичну та соціальну модель, яку бажав затвердити Кароль І, була німецька модель, і його місце проживання повинно було нести цей відбиток. Він ніколи не бачив замок Пелеш як місце проживання та відпочинку, але особливо – як резиденція з політичним і символічним значенням. Вважав його колискою династії, що мало матеріалізуватися в 1893 році, після народження принца Карола, майбутнього короля Карола II, а потім, з народженням принца Міхая, в королівському замку Пелеш, що став місцем політичного рішення.
До архітекторів Шульц та Ліман приєднався Еміль Андре Леконт дю Ноуї, архітектор, який працював при будівництві Княжої церкви в Куртя-де-Арджеш, а також різні митці і декоратори. Таким чином, сьогоднішній вигляд Пелеша є результатом змін, що відбулися 1894 року. Сам палац простягається на близько 3.400 квадратних метрів, має два поверхи і мансардний поверх, а інтер’єр є настільки ж захоплювальним – можливо, навіть більш захоплювальним ніж зовнішня архітектура. Мистецтвознавець Руксандра Белдіман пояснює: Що стосується стилістики, Пелеш є представницьким для того, що відбувається в Європі кінця XIX століття. Фасад є поєднанням німецького та італійського стилів: німецького нео-ренесансу, якщо говорити про дерев’яну структуру, вбудовану у верхній частині будівлі, а в нижній частині маємо італійський стиль архітектури. Усередині стилістична палітра є різноманітною. І тут бачимо елементи німецького неоренесансу, який був улюбленим архітектурним стилем короля Карола І, а й інших стилів: флорентійського неоренесансу, австрійського необароко, зали в османсько-мавританському стилі і, не в останнє, арт-нуво.
Відвідуючи приміщення палацу Пелеш, ви, можливо, будете здивовані, виявивши твори художника Густава Клімта, інші ніж ті, які зробили його знаменитим. Руксанда Белдіман: Густав Клімт, разом з його братом Ернстом і однокурсниками, створили майстерню декорацій в 1879 році, у Відні. У той час, Клімт не був знаменитістю. Тільки 16 років по тому засіяла його зірка, так що при будівництві палацу Пелеш вони працювали як звичайні художники. Таким чином, в результаті нещасного випадку історії, Пелеш має цінну спадщину, тому що мистецтвознавці тепер починають переоцінювати роботи молодих років Клімта. Це нетиповий Клімт, тому що в палаці Пелеш він застосував те, що він навчився в школі, а саме класицизм. Я маю на увазі галерею предків короля Карола І і копії за картинами старих майстрів. Є також третій твір, найважливіший і найближчий до стилю арт-нуво. Це фриз, що декорує театральний зал: мюзи, маски і алегорії. Фриз, виконаний в 1884 р., має кілька елементів, які могли б понести нас думкою до стилю, який мав призначити пізніше Густава Клімта.
Націоналізований в 1948 році, музей в період з 1953 по 1975 рр., замок Пелеш є сьогодні відкритим для публіки. При комунізмі, частина активів Пелеша була перенесена в інші музеї. Проте, ініціювавши масштабні реставраційні роботи в 1975 році, комуністичному режимі вдалося зберегти замок Пелеш. На даний момент, він належить законним власникам, нащадкам Карола I: Королівському будинку Румунії.
