Замок Жідвей у н.п. Четатя де Балте
Виноградники, дегустація вин та життя в замку вже давно переплітаються як в історії, так і в уяві людей. А на Плато Тирнавелор, точніше між річками Тирнава-Маре і Тирнава-Міке, знаходиться виноградник з тією ж назвою, де виробляються відомі сорти Жідвей
Христина Манта, 11.02.2018, 02:09
Виноградники, дегустація вин та життя в замку вже давно переплітаються як в історії, так і в уяві людей. А на Плато Тирнавелор, точніше між річками Тирнава-Маре і Тирнава-Міке, знаходиться виноградник з тією ж назвою, де виробляються відомі сорти Жідвей. У цьому винограднику спочатку знайшли сприятливі умови для розвитку білі сорти, такі як Фетяска Регале, Італійський Ріслінг, Совіньон Блан, Фетяска Албе, Шардоне, Мускат Оттонель та інші. Але, з часом, постала можливість вирощувати різновиди чорного винограду. Піно Нуар, Каберне Совіньон та Мерло перетворюються на початку осені на рожеві вина, які насолоджують та спокушають. І в цей природно благословенний ландшафт, добре вписується замок. Йдеться про замок зведений у н.п. Четатя де Балте, між Тирневень і Блаж, на березі річки Мала Тирнава, у 66 км. від міста Алба Юлія.
Будувати замок почали в другій половині XVI століття, близько 1560 року і закінчили в 1624 році, коли маєток належав Стефану Бетлену, брату князя Трансільванії, Габрієлу Бетлену. Протягом історії, власники змінилися, замок будучи до тепер відомий під назвою Бетлен-Галлер, названий на честь першої і останньої угорських дворянських сімей, які були власниками будівлі. Останнім власником сімейства Бетлен був Маркус Бетлен. Маєток був проданий у другій половині XIX століття сім’ї Галлер, у власності якої залишається до націоналізації маєтків комуністами у 1948 році. Під час комуністичного періоду, замок був перетворений на цех з виготовлення шампанських вин Жідвей. Звичайно, це перетворення означало зникнення оригінальних меблів і декорацій.
Після 1989 року, замок повертається у власність родини Галлер, яка продає його родині Некшулеску, власниці винограднику Жідвей. Про минуле цієї будівлі розповідає адміністратор замку Іріна Ніце: Він був побудований за подібним замком, розташованим в долині Луари, але з набагато меншими розмірами. Початковою метою було збудувати замок для полювання та відпочинку, а не оборонний замок чи фортецю. Спочатку він мав лише чотири вежі, які можна побачити тепер при вході, і в 1780 році був побудований фронтиспис замку, куди зараз входять туристи. За часів комунізму, замок був націоналізований, але до цього часу він замінив близько 45 власників. Його історія була бурхливою, не раз ті, хто його успадкували, втратили його потім в азартних іграх. Під час комунізму, у замку вироблялося шампанське Жідвей. Після закінчення комуністичної епохи він залишився у жалюгідному стані: без дверей і вікон. Після 2000 року замок став власністю сім’ї Некшулеску. У період з 2000 по 2003 рр. були проведені масштабні реставраційні роботи, коли були завершені тільки підвал, перший та другий поверхи. Тепер замок використовується лише для популяризації вин Жідвей.
Хоча це будівля XVII століття, вона є типовим прикладом архітектури епохи Відродження в Трансільванії, зберігаючи багато оригінальних рис Ренесансу: арки, рами вікон і дверей, круглі вежі. Іншим важливим аспектом є відсутність внутрішнього двору, характеристика ця присутня тільки в деяких ренесанських княжих резиденціях Румунії, такими як Замок Пекре (розташований всього в декількох кілометрах від н.п. Четатя де Балте), палац Бетлена у місцевості Цопа, палац Бетлена в н.п. Сенміклеуш. Хоча дерев’яні сходи є атиповими для цього періоду, архітектурний план замку є типово ренесансним, це компактна прямокутна будівля з 5-ма покритими вежами. З-поміж них чотири є круговими і розташовані по кутах. Всі приміщення на першому поверсі були призначені для прислуг, а приміщення на другому поверсі – для шляхетної родини. У підвалі відкривається тунель, який, за переказами, зв’язує замок Жідвей з іншим замком, розташованим на відстані 15 км. Йдеться про замок Бетлен у н.п. Синміклеуш, який, в свою чергу, буде відреставрований найближчим часом. З цієї нагоди, ймовірно, буде перевірена й легенда про тунель.
На даний момент, імідж замку асоціюється з вином Жідвей. Це приватна власність, але його можна відвідати на замовлення. Поки-що, замок не забезпечує умови для поселення. Теперішні власники улаштували зал, де можна насолодитися дегустацією місцевих вин різних сортів, де можна скуштувати смачні місцеві страви, приготовлені на кухні в замку. Теперішні власники додали різні декорації, які надають інтер’єру середньовічний вигляд. Зараз інтер’єри будівлі занадто вишукані. Замок приховує низку рідкісних, цінних та красивих предметів: лицарські обладунки, самовари, кам’яний герб родини Галлер та портрети в олії її нащадків, цитру (музичний інструмент, що використовували колись саксонці та угорці), оригінальний камін, який ще працює і нагріває через стіни цілий замок, автентичні меблі, прекрасну колекцію настінних годинників (45 штук).
