Вілла Дарваш – Ла Рош
Відоме своїми розкішними будівлями в еклектичному і бароковому стилях, місто Орадя було відкрите й до інших стилів, менш відомих в Румунії початку ХХ століття.
Христина Манта, 19.02.2017, 00:27
Відоме своїми розкішними будівлями в еклектичному і бароковому стилях, місто Орадя було відкрите й до інших стилів, менш відомих в Румунії початку ХХ століття. Прикладом цього може служити архітектурний стиль Ар-Нуво, який присутній в архітектурі будинків цього міста своєю віденською версією: стилем Сецесіон (Secession). А останнім часом, одна з таких будівель, представницьких для цього стилю, була частково відновлена і відкрита для публіки.
Йдеться про Віллу Дарваш-Ла Рош, що була названа іменем свого першого власника, Імре Дарваша, відмінного підприємця деревообробної промисловості. Його компанія носила назву Деревообробне підприємство Ла Рош і Дарваш, Альфред Ла Рош будучи швейцарським банкіром, акціонером компанії. До речі, на першому поверху будівлі були офіси компанії. Побудована між 1911 і 1912 рр за планами братів архітекторів Ваго Йожефа і Ласло, ця вілла змінила кілька власників та пережила багато негараздів, особливо після Другої світової війни, коли була націоналізована комуністичним режимом, будівлю будучи занедбано, навіть спустошено мешканцями, переселеними там державою. Крім того, велике число членів сім’ї останніх власників загинули в Освенцімі.
Але більше інформації про щасливий період цієї будівлі ви дізнаєтеся від мистецтвознавця Рамони Новіков. Будинок цей був замовлений багатим бізнесменом євреєм Імре Дарвашем, який задумав його як свого роду дуплекс. На першому поверсі були офіси, де чоловіки займалися діловими справами, а другий поверх був призначений для дружин і дітей. Це було в 1910 році. Все було сплановано для того, щоб задовольнити строгість чистих форм, відповідно до архітектури авангардного Відня. Брати Ваго були учнями віденської школи архітектури. Імре Дарваш помер в 1913 році, так що він встиг прожити в цьому прекрасному будинку тільки рік. Будинок був проданий іншій родині багатого єврейського адвоката Шор, чия найстарша дочка вийшла заміж за одного з двох братів Сімон з Клужу. Після шлюбу брати переселяються до Орадї, і другий брат одружується з іншою єврейкою. Нарешті, всі члени розширеної сім’ї помирають в Освенцімі, окрім одного з братів Сімон, який одружується з іншою леді. Їхня донька, Юудіт, жила в цьому будинку, якого хотіла подарувати мерії міста.
Протягом комуністичного періоду, багато з оригінальних меблів зникли або були знищені. Інші були знайдені прихованими в інших приміщеннях будинку, особливо у підвалі. Специфічним елементом будівлі є вітражі, які недавно повернулися на їх початкове місце. Рамона Новіков описує один з вітражів, а також елементи типові для стилю Ар-Нуво: Це птахи, зі усією символікою стосовно проростання, невгамовної сили життя… Дуже красивий репертуар братів Ваго. Один з вітражів ми зуміли врятувати, його знайшли у занедбаному стані у підвалі. В іншому місці вітражі були викрадені або пропали безвісти, скажімо … Тому ми зробили факсимільне полотно для публіки, показати як вони виглядали. На кухні, ми зберегли оригінальну підлогу із грою алмазів і квіткових елементів. Кахельна піч, так само, є автентичною.
Оскільки мерія міста Орадя купила цю віллу від Юдіт Сімон, останнього власника будинку, реставраційні роботи триватимуть, метою мерії будучи відкрити тут музей, присвячений стилю Ар-Нуво.
