Історії з самого «серця Трансільванії»

Є десь у Румунії казковий край. І є десь собі чоловік, який захоплюється фотографічним мистецтвом та була певна кількість туристів, які приїхали відкрити для себе красу нашої країни та увічнити її у фотографіях.....

Ana-Maria Cononovici, 04.08.2020, 06:15

Є десь у Румунії казковий край. Таким може бути початок нашої сьогоднішньої розповіді, яка веде
нас до дивовищного району Трансільванії, зокрема до Трансільванських пагорбів.
І є десь собі чоловік, який захоплюється фотографічним мистецтвом та була певна
кількість туристів, які приїхали відкрити для себе красу нашої країни та
увічнити її у фотографіях.

Сьогодні ми відвідаємо
уявно центр країни, трикутник Сібіу-Фегераш-Сігішоара, де простягається Долина річки Хертібачулуй, область, яку також називають Трансільванськими пагорбами,
другу за величиною захищену територію Румунії. Сюди можете приїхати як туристи
і залишитися на все життя, так звучить девіз документального фільму, здійсненого рушаючи навіть
з цих елементів: місце, фотограф та певна кількість туристів. Деякі з них приїжджали
так часто сюди, що вирішили залишитися тут і насолодитися новим «вдома».

Ми дізнаємося
більше про цей фільм від Міхая Мойчану, фотографа та відеооператора, режисера
цього фільму: «Мій фільм розповідає про пригоди сім’ї родом з Німеччини, члени
якої працювали в транснаціональних
компаніях і яка відвідувала Румунію протягом 15 років. Будучи пристрасними
фотографами, я супроводив їх по Румунії, в декількох фото-турах, і з усього, що
вони побачили, від дельти Дунаю до Марамурешу, вони були тієї думки, що
найбільше підходить їм Трансільванія, тому що це регіон де розмовляють
німецькою мовою. Йдеться про саксів, які оселилися в цій частині Румунії 800
років тому. Там їх дуже привабила місцева цивілізація, ландшафт, старі
традиції, громада саксів. Вони придбали старий будинок, побудували там дуже
красивий гостьовий будинок, залишилися там і живуть далі своїм повсякденним
життям у Трансільванії».

Проект, який
народився в рамках кампанії, проведеної минулого року спільно з Асоціацією
Екотурим Румунія та Фондом партнерства, мав на меті просувати екотуристичні
напрямки в Румунії, зізнався ще Міхай Мойчану.

Чому він обрав
Трансільванські пагорби темою для документального фільму, розповідає режисер Міхай
Мойчану: «Однією з переваг Трансільванії є той факт, що тут є сільське життя з
традицією в кілька сотень років, є дуже цікаві пам’ятники, маловідомі, але дуже
цінні та дивовищні з точки зору архітектури та розташування, є дуже цікаві
сільські громади, що зберегли традиції, та всередині яких можна провести
активний відпочинок, в тому сенсі, що крім відвідування деяких туристичних
пам’яток, туристи можуть побачити, як розгортається сільське життя, яким є темп
життя в сільському середовищі, можуть дізнатися про турботи людей, як виглядає домогосподарство,
і де вони можуть скуштувати традиційні страви, надзвичайно смачні, органічну їжу.»

Територія
пасовищ, лугів та листяних лісів, визнана своїм біорізноманіттям, традиційними
сільськогосподарськими звичаями та ремеслами, щомісячних бранчів, що підкреслюють
побудовану спадщину та незмінний культурний ландшафт середньовічного періоду,
Трансільванські пагорби чекають на туристів особливо навесні. Окрім імпозантних
укріплених церков, тут можна відвідати кам’яні церкви, побудовані на початку ХІХ
століття, настінні розписи яких належать членам родини Греку, відомої своїм
особистим, моралізуючим способом інтерпретації біблійних сцен та суспільства.

Міхай Мойчану розповів
про героїв знятого ним документального фільму: «Я багато років організовував
фото-тури по Румунії для фотографів-аматорів чи професіоналів. Ми разом відкриваємо
різні місця в країні, як з точки зору пейзажів, так і традицій, людей. Спочатку
вони взяли участь в одному з моїх турів, після чого постійно приїжджали на
тури, які ми робили по Румунії. І таким чином ми подружили. Ідея фільму надійшла із зовсім
іншого напрямку, від Румунської асоціації екотуризму, яка хотіла просувати райони
екотуризму в Румунії. Оскільки Трансільванські пагорби є екотуристичним напрямком,
я запропонував їм зняти фільм на тему історії цієї родини, яка стала дуже
цікавою історією для публіки.»

Документальний фільм
Пагорби Трансільванії, серце Трансільванії, здійснений Міхаєм Мойчану,
став успішним, оскільки переносить нас у зону, яка приваблює простотою, як сам
зізнався наш співрозмовник: «Взагалі, туристів, які приїжджають до Румунію не
приваблюють ландшафти, як, наприклад, Альпи, а зв’язок між людиною та природою,
тому що тут природа дуже добре поєднується з народною традицією, із життям
людей. І саме це їх дійсно приваблює. Інший аспект полягає в тому, що тут все
ще зустрічаються традиції, просте життя, дуже закріплене в земних ресурсах, і
це вражає їх: той факт, що вони можуть знайти цивілізацію, яка зникла в Західній
Європі 50-70 років тому.»