Інкубатор 107

Мансарда називається «Інкубатор 107», а минулого місяця, наприклад, ті, хто хотів заповнити свій час, душу та розум, мали широкий вибір майстер-класів: в понеділок — читання в кавовій гущі, у вівторок — введення в буддійську медитацію, в середу — відтворення ідеї, у четвер — теорія любові, в п’ятницю — майстер-клас про те, як представити себе в онлайн-середовищі і дбати про свій імідж, у суботу — майстер-клас про зниження споживання та новий надлишок — як на нас впливає обмеженість ресурсів в умовах, коли населення постійно зростає, а ще — майстер-клас про власноручно зроблену косметику, закуски для вечірок та про мову знаків. Коротше кажучи – різноманітні цікаві пропозиції на всі смаки.

Лавінія Кирку є планувальником «Інкубатора», вона займається організуванням майстер-класів та допомагає «майстрам», які їх проводять: «Інкубатор почав свою діяльність у квітні 2011 року в мансарді одного будинку Бухареста, в районі Хала Траян. Почали ми все в колі друзів, спочатку нас було шестеро. Ми шукали людей з різними захопленнями, які б проводили у нас майстер-класи. За півтора-два роки ми мали і маємо щомісяця нові теми майстер-класів. Будь-хто із захоплених чимось може прийти і поділитися з іншими тим, що він вміє робити. Ми заохочуємо людей вчити інших та вчитися від інших. Визначення нашого «інкубатора» — це місце, де кожен може навчити будь-кого будь-чому.»

«Інкубатору 107», названому так через те, що знаходиться по вулиці Каля Келерашь №107, таки вдалося зібрати громаду ентузіастів. Потім його організатори почали шукати і в інших містах осіб, які б перейняли ідею, і таким чином подібні інкубатори вже існують в Яссах, Клужі, Тімішоарі та Брашові. Інкубатор розрісся. Ми запитали Лавінію, як вона відбирає майстрів для майстер-класів: «Зараз є люди, які приходять до нас і кажуть, що хочуть свторити інкубатор і в інших містах, і ми заохочуємо всіх, хто вважає, що має достатньо енергії та ентузіазму і може перейняти цю ідею, зв’язатися з нами. Ми плануємо залучити й іноземців, готові розповісти їм про цей проект і заохочувати їх створити подібні інкубатори і в своїй країні. У нас дуже багато майстер-класів з різних галузей, існує 6 творчих ремесел: “рух”, тут займаються танцем та різними видами спорту; “творці”, які виготовляють своїми руками різні аксесуари і навчають нас, як перетворювати та робити ремонт в різних приміщеннях; “гедоністи”, які викладають масаж та кулінарне мистецтво, та інші майстер-класи… Ми проводимо дуже багато майстер-класів в різних галузях, від технічної до особистого розвитку, імпровізації… Люди самі звертаються до нас, пишуть по електронній пошті: дивіться, я б хотів провести майстер-клас про мужність у танці, я б хотів провести майстер-клас по читанню в кавовій гущі чи про теорію кохання. Вони самі звертаються до нас і ми їх програмуємо. Щомісяця існує новий набір майстер-класів, місяць розпочинаємо нічною зустріччю.»

Аліна Чотирнел була однією з тих, хто прийшов в «Інкубатор», щоб навчитися чомусь новому. Після участі в низці майстер-класів вона приєдналася до команди і зараз є «речником» – представляє «Інкубатор» на фестивалях та ярмарках, на різних великих заходах та в корпоратистському світі. Вона пояснила, що означають нічні зустрічі: «Нічні зустрічі — це альтернативний культурний захід. Зазвичай ми маємо близько 200 запрошених, триває «зустріч» 10-13 годин. Це ціла ніч, упродовж якої відбувається марафон майстер-класів. Ми представляємо наступний місяць, з майстрами та учнями, вони всі там і працюють, представляють свої майстер-класи. А ще є по два концерти на вечір та інші заходи, присвячені громаді. Одного ранку ми запустили голубів-мандрівників, зробили величезні мильні бульбашки, разом поснідали у дворі «Інкубатора». Це захід, на якому найсильніше відчутна громада, яка стоїть за цим проектом. Навіть якщо ти новачок і приходиш до інкубатора вперше, неможливо не відчути себе, як удома, і не повернутися сюди.»

Ми запитали Лавінію Кирку про мету цього інкубатора, де кожен може навчити будь-кого будь-чому: «Ми хочемо, щоб люди експериментували, відкривали для себе нове, були щедрими. Ми діємо на основі пожертвувань і заохочуємо людей, щоб вони самі оцінювали те, що отримують у майстернях.»

Аліна Чотирнел каже, що, навіть якщо це звучить утопічно, ті, хто зустрічається на майстер-класах, незалежно від того, чи то майстри, учні або учасники-пожертвувачі, всі вони хочуть спокійнішого і кращого світу: «Ми хочемо, щоб як діти, так і їхні батьки, підлітки, будь-яка особа знайшла свою пристрасть та спосіб життя. Те, що людина приходить на десять майстер-класів і ще не знайшла свою пристрасть, але почувала себе надзвичайно добре, є більше, ніж ми можемо бажати. Хтось вже багато років мріє навчитися танцювати, але не зробив цього дотепер, а в результаті наших майстер-класів буде ходити на танці – це знову ж величезне досягнення. Ми хочемо побачити тих серйозних людей, обтяжених щоденними проблемами, як вони розправляють трішки своє чоло, особливо ті, хто постійно працює на підприємствах та великих компаніях і начебто забули про частинку себе.»

Через деякий час «Інкубатор» матиме, мабуть, осередки і в інших європейських столицях. Навіть ви можете перейняти цю ідею і відкрити подібний інтерактивний простір. Для більш детальної інформації відвідайте веб-сторінку «Інкубатор 107».