Традиції, які зберігаються

Традиційно християнські свята часто збігаються з дохристиянськими. Наприклад напередодні Великого посту в багатьох громадах відзначають Пущення, в якому прощення є лише одним аспектом.

Ana-Maria Cononovici, 17.08.2021, 06:56

Традиційно християнські свята часто збігаються з дохристиянськими. Наприклад
напередодні Великого посту в багатьох громадах відзначають Пущення, в якому
прощення є лише одним аспектом.

Поблизу Бухареста, в селі Бренешть, традиційно відзначається «День зозулі»,
стародавнє свято, що постраждало від модернізації населеного пункту, як
розповів місцевий вчитель географії та голова Культурної асоціації Бренешть Маріус
Овідіу Себе: «У 2013 році ми створили партнерство між основними установами населеного
пункту, щоб зберегти традицію шляхом залучення навчальних закладів
та підготовки груп «зозуль», у дусі традиції та проведення фестивалю за участі цих колективів,
відроджуючи традицію, яка з року в рік згасала і була на межі зникнення. Цього
року пандемія, яка зачіпає всіх нас, сильно вдарила по цій традиції, яка
відбувалась рік за роком. Минулого року подія відбулася в останню мить, пройшла
2 березня, незадовго до закриття міста та всієї країни на карантин. Нам було
нелегко, адже кількість випадків інфікування почала збільшуватися, але
врешті-решт ми отримали всі дозволи на організацію цього фестивалю. Мали навіть
гостей з-за кордону і можу сказати, що нам вдалось провести його на найвищому
рівні. Цього року через обмеження, святкових заходів маже не було. У понеділок,
в перший день тижня перед Великим постом (коли християни перестають вживати м’ясо,
а потім молочні вироби та яйця), вулиці села були майже безлюдними, за винятком
кількох «зозуль», яких можна було порахувати на пальцях, членів групи з
популяризації традицій, які пройшли ходою по центру села, з дотриманням соціальної
дистанції, з маскам і так нам вдалося провести ритуал. У минулому році на
вулицях села було сотні «зозуль».»

У цьому році свято стало, передусім, нагодою обговорити
в Інтернет-середовищі, значення цієї традиції, тому, скориставшись нагодою,
було організовано симпозіум, який також став традиційним, – сказав Маріус
Овідіу Себе, який також описав традицію: «Зозулі це парубки, одягнені в білий одяг та з ременем із дзвіночків, які ми називаємо ачуоайє. Вони носять маску та
хустку, а в руці тримають палицю, та ходять по селу та відганяють нечисту силу,
плескаючи по плечах усіх зустрінутих, щоби вони були здорові цілий рік. Звичай вписується
в низку традицій, що мають місце в нашій місцевості під час Пущення, це звичай
Урелії, прощення та день зозулі, що датуються з дохристиянських часів і були
пов’язані з переходом до нового аграрного року.»

В Енісалі росіяни-ліпованці
відзначили інше свято, що ознаменувало початок Великого посту. Росіяни-ліпованці з
села Сарікьой та Журіловка, неподалік фортеці Енісала відсвяткували народне свято
– День прощення, останній у Масляницю, тиждень молока та сиру, що сповіщає про
наближення Великоднього посту. Про це розповідає президент Асоціації менеджменту
туристичного призначення в дельті Дунаю Кетелін Цибуляк. «Цього року вперше
святкування, проведене у партнерстві з меріями сіл Сарікьой та Журіловка, було
обтяжене цими протиепідемічними заходами. Попри це, свято Дня прощення, стало нагодою
для радості та об’єднання двох великих російсько-ліпованських громад у дельті
Дунаю. Два художні колективи з цих населених пунктів зустрілися під фортецею Енісала,
щоб відсвяткувати Масленицю та відзначити кінець зими та початок весни.
Зазвичай це свято ще називають Святом млинців, сирних млинців, гастрономічним
продуктом, характерним для цього свята. Практично щороку росіяни-ліпованці святкують
завершення зими та початок весни, а також останній день перед початком Великоднього
посту – Масленицю. Свято на практиці є прощенням гріхів і є нагодою для радості,
співу, святкування в сімейному колі. Ця традиція має кількасотрічне коріння, а
росіяни-ліпованці її свято дотримуються. Традиційні костюми росіян-ліпованців
барвисті, це квітчасті сукні та гарні чоловічі сорочки, і звичайно неповторні
ліпованські пісні.»

14 меншин, які
представляють цей конгломерат дельти Дунаю, свято зберігають свої звичаї та традиції,
– каже президент Асоціації менеджменту туристичного призначення в дельті Дунаю Кетелін
Цибуляк. «Цього року правила протиепідемічної безпеки змусили нас бути обережними
тому музична зустріч двох традиційних художніх колективів із Сарікьоя та Журіловки
проводилася в режимі онлайн, щоб уникнути скупчення глядачів. Ми сподіваємось,
що наступного року проведемо це свято у зовсім інших постпандемічних умовах і
це дозволить нам представити всім, хто хоче бути присутнім, а також тим, хто
буде в Інтернеті, це прекрасне свято і традиції місцевих жителів. Ми вже
запрошуємо всіх, хто хоче відзначити настання весни і ця пора року є гарним
моментом для початку туристичного сезону. Усіх любителів природи та дельти
Дунаю ми завжди чекаємо в гості.»

А поки нам не
залишається нічого іншого, як радіти будь-якому прояву нормальності, що нагадує
про життя, таким, яким воно було до пандемії!