ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Румунській скрипці- 65!

У січні сповилося 65 років з дня початку промислового виробництва румунських скрипок в місті Реґін.

Румунській скрипці- 65!
Румунській скрипці- 65!

, 07.02.2017, 10:17


У січні сповилося 65 років з дня початку промислового виробництва
румунських скрипок. Ювілей був відзначений Фабрикою дерев’яних музичних
інструментів Хора в місті Реґін. Ця єдина в своєму роді фабрика у Румунії та
найбільша в Європі була побудована в 1951 році у комуністичний період.

Після
антикомуністичної революції Реґінська фабрика дерев’яних музичних інструментів «Хора»
була приватизована, шляхом придбання контрольного пакету акцій його
працівниками і з тих пір стала найбільшим виробником дерев’яних музичних
інструментів в Європі після того як престижних компаній Європи розділилися або
припинили свою діяльність.




До 1951 року, коли було прийнято рішення створити першу вітчизняну фабрику
з виробництва дерев’яних музичних інструментів у Румунії діяло всього кілька
невеликих скрипкових майстерень, а міжнародне визнання прийшло після початку
експорту гітар, скрипок і віолончелей в 1959 році.




Ніколає Бизган інженер-механік і менеджер фабрики «Хора» з 1967 року, який
присвятив все своє життя діяльності на цьому підприємству в Реґіні, розповів
історію місцевої скрипки: «Скрипка насправді є королевою музичних інструментів.
Нижня і верхня деки виготовляються з ялини, а шийка та обичайка – з явора. Ця
деревина ріжеться, задовго до обробки, оскільки ставиться на повільне,
однорідне висихання, без внутрішньої напруги, аби деревина зберегла свою
щільність. Річні шари в стовбурі дерева, з якого робиться скрипка, ялини або
явора, повинні бути однорідними, без дефектів, таких як сучки або скручені
волокна. Це деревне волокно має бути правильним, щоб не виникло спотворення
звуку. Ялина і явір традиційно використовувалися румунськими скрипковими
майстрами упродовж більш ніж 600 років.»





Ми запитали Ніколая Бизгана чи потрібна пристрасть для виробництва скрипок:
«Так, пристрасть, терпіння і особливо витончений смак. Тому що скрипка є
прикладом стилю бароко, прикладом досконалості. Якщо подивитися на скрипку, можна
побачити тіло жінки, з плечима, талією, стегнами. І стиль бароко зробив неможливим
змінити форму скрипки упродовж сотень років. Настільки глибоко вона вкоренилася
в традиції.»





Найвизначнішим
фактом світового визнання якості реґінської скрипки стало те, що на ній зіграв відомий радянський скрипаль Давід Ойстрах на Фестивалі ім. Джордже Енеску в Бухаресті у
1967 році. Чим пояснюється така популярність
реґінських музичних інструментів? Відповідає Ніколає Бизган: «Наші інструменти цінуються
в першу чергу завдяки якості деревини, з якою ми працюємо. Ми маємо запаси
деревини для виготовлення скрипок ще 10 років. Крім того, після розпилювання
деревини, вона проходить повільне атмосферне та штучне сушіння в спеціальному
критому приміщенні до вологості 6-8%. Це сушіння необхідне, аби скрипка стала стійкою
до змін температури й вологості.»



З 1986 по 1987 рр. у Реґіні були перші спроби
виготовлення флейти Пана, але ця ініціатива була
відкинута до початку 2000-их років. В останні роки фабрика виготовляє флейти Пана
з десятків видів деревини, у тому числі з чорного дерева, яка коштує
понад 1000 євро у виробника. Відомий румунський музикант Георге Замфір грає на
флейті Пана, виготовленій у цьому місті, покійний Раду Сіміон грав на флейті Пана,
виготовленій цією фабрикою, а також його молода учениця Корнелія Тіхон, -
розповідає генеральний директор фабрики «Хора». Крім скрипок і флейт Пана, тут
виробляються більше 200 видів музичних інструментів і більше 300 видів
аксесуарів для музичних інструментів, які високо цінуються як в країні, так і
за кордоном.




Докладніше про це – Ніколає Бизган: «У Реґіні ми виробляємо всі види
смичкових інструментів: скрипка, альт, віолончель, контрабас, як класичні, так
і електричні. Так само ми виробляємо класичні гітари як для дітей, так і для
дорослих, акустичні гітари, електричні, групу дерев’яних ударних інструментів,
ксилофони як для дітей, так і для професіоналів, ударні струнні інструменти,
цимбали, малі та концертні, дерев’яні духові інструменти, труби, флейти тощо.
Ми виготовляємо як традиційну румунську флейту Пана, так і перуанську, а також розробили
гібридну флейту, яка значно полегшує налаштування. Флейта Пана є духовим
інструментом і має бути налаштована, кожен раз, коли температура навколишнього
середовища змінюється.»



«Ми зобов’язані продовжити цю добру традицію», – сказав
Ніколає Бизган, директор фабрики «Хора» на завершення своєї розповіді. Розповіді
про пристрасть, про самовідданість, про мистецтво створення дорогоцінних
інструментів.

Вуйко Лазер – крамниця і благодійний центр
Неповторна Румунія Вівторок, 28 Січня 2025

Вуйко Лазер – крамниця і благодійний центр

На початку року ми відкриваємо ініціативи, спрямовані на благо громади. Сьогодні...

Вуйко Лазер – крамниця і благодійний центр
Brave Cut project by Renasterea Foundation
Неповторна Румунія Вівторок, 21 Січня 2025

Проєкт Brave Cut

У той час, коли ми всі думаємо про те, як нам стати добрішими, ми відкрили для себе...

Проєкт Brave Cut
Свята за старим стилем
Неповторна Румунія Вівторок, 14 Січня 2025

Свята за старим стилем

Понад 1 мільйон християн східного обряду Православної Церкви в нашій країні...

Свята за старим стилем
Всесвітня служба Радіо Румунія
Неповторна Румунія Вівторок, 07 Січня 2025

Огляд найцікавіших життєвих історій 2024 року

Як завжди, починаємо рік з огляду найцікавіших тем 2024 року. Ми відвідали...

Огляд найцікавіших життєвих історій 2024 року
Неповторна Румунія Вівторок, 31 Грудня 2024

Новорічні традиції, переосмислені?

Святкові традиції, здається, залишаються одними з найбільш збережених донині. З...

Новорічні традиції, переосмислені?
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Грудня 2024

Запрошуємо до майстерні Санта Клауса!

Немає нічого прекраснішого під час зимових свят, ніж різдвяні прикраси, що...

Запрошуємо до майстерні Санта Клауса!
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company