Питна вода з Дунаю
Лі Ан Фоа, засновниця руху «Питні річки», та її партнер Маартен ван дер Шааф прибули до дельти Дунаю після подорожі трьома різними ділянками річки, щоб проаналізувати якість питної води.
Ана-Марія Кононовіч and Христина Штірбець, 29.10.2024, 08:17
У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво водонапірної вежі в Суліні після того, як пришвартувала свій корабель на березі Дунаю в чорноморському портовому місті і виявила, що коли вона попросила води для пиття, їй запропонували воду з Дунаю. Пізніше, через 126 років, нідерландський еколог Лі Ан Фоа, засновниця руху «Питні річки», та її партнер Маартен ван дер Шааф прибули до дельти Дунаю після подорожі трьома різними ділянками річки, щоб проаналізувати якість питної води.
«Питна вода з Дунаю» є частиною європейського проєкту «Відновлення басейну Дунаю для екосистем і людей, від гір до моря. Дунай для всіх!» (в оригіналі: «Restoration of the Danube River Basin for ecosystems and people from mountains to coast – Danube4all»). З місією зробити річки світу настільки екологічно здоровими (а отже, достатньо чистими), щоб їхня вода була безпечною для пиття, Лі Ан Фоа вирушила з 18 вересня по 11 жовтня цього року. на пішохідну екскурсію дельтою Дунаю, зустрічаючись з фермерами, школярами, рибалками, бізнесменами, політиками та особами, що приймають рішення, та обговорюючи про їхнє бачення щодо питної води з Дунаю. Лі Ан Фоа: «Для проєкту Danube4ALL було важливо вибрати один з демо-сайтів, і коли я побачила, що один з демо-сайтів знаходиться в Румунії, я вирішила поїхати і прогулятися по Дунаю в Румунії. Якби я пройшла усю річку від витоку до моря, що, звичайно, мені завжди подобається найбільше, це зайняло б у мене більше року. Тому ми вирішили цього не робити. До цього я тричі була в Румунії, в Трансільванії, і мені там так сподобалося, що я з нетерпінням чекала, коли зможу зосередитися на Румунії. Це була перша мотивація. Я також зробила цей вибір, тому що третина Дунаю знаходиться в Румунії, тому актуальність здорового Дунаю для Румунії також дуже важлива».
Наша співрозмовниця розповіла, що будучи родом з Нідерландів, країни, де є дельта, вона змогла ще більше оцінити дельту Дунаю, співпрацюючи з WWF (Всесвітнім фондом природи) та GeoEcoMar (Національним науково-дослідним інститутом морської геології та геоекології) у проєкті, і вони разом обирали відповідні місця для дослідження. Лі Ан Фоа, засновник проєкту «Питні річки: «Ми вибрали три місця в дельті Дунаю, в основному ми йшли вздовж дельти, а потім до відновлених водно-болотних угідь біля Махмудії, водно-болотних угідь місцевості Карасухат. А на другий тиждень у нас був зовсім інший ландшафт. Ми пройшли трохи вздовж Дунаю, але в основному ми йшли заплавами аж до злиття з річкою Жіу. А потім ми два дні йшли вгору за течією вздовж Жіу. Таким чином, ми побачили і рівнинну частину, і Жіу, і місце злиття. А на третій тиждень ми побували біля Дробети Турну-Северін та дамби Залізні ворота (Порціле де Фєр). І ми пішли вниз за течією від дамби в напрямку міста. Тож це був другий крок після обранння Румунії, щоб визначити ділянки. А потім я висловила свої бажання на місці, що я завжди роблю, коли перебуваю біля води: говорити з місцевими жителями, бути там як гість, а не як турист. Я починаю день з вимірювання «громадянської науки» з дітьми, тому ми звернулися до шкіл та інших асоціацій, і ми мали відкрите запрошення для людей приєднатися до прогулянки і, можливо, показати нам все навколо, здійснити поїздку, відвідати певні місця, і це те, що ми й зробили».
Двоє вчених перевірили якість води в Дунаї, поспілкувалися з місцевими жителями про їхні стосунки з водою, а також зібрали відходи разом зі школярами, мобілізованими в рамках програми «Патруль без пластику», за допомогою якої WWF Румунії прагне повністю виключити пластик з природи до 2030 року. Освітній компонент програми «Патруль без пластику» збігся з громадською науковою діяльністю, в рамках якої Фоа і Ван дер Шааф разом зі школярами з населених пунктів, через які вони проїжджають, проводять щоденні виміри води в Дунаї з науковими цілями. Цей освітній досвід залучає молодь до вивчення річки, біля якої вони живуть. Дослідження є частиною міжнародної наукової програми «Питні річки», яка дозволяє людям дізнатися більше про здоров’я своїх річок. Місцеві партнери в Румунії продовжать використовувати цей інструмент і після завершення подорожі та відстежуватимуть стан здоров’я Дунаю.
Лі Ан Фоа, описуючи радість досвіду проживання з місцевими жителями в Румунії, ствердила: «Це дуже особливий досвід, тому що ти приїжджаєш як незнайомець, так, як гість, а прощаєшся, обіймаючи один одного, наче в родині. І ось що я дізналася з цих річкових прогулянок: річка – це як наша кровна лінія. Вона буквально з’єднує нас з водою. І, продовжуючи мою думку, це було одне з моїх відкриттів. Я відчуваю глибоку вдячність за цю щедрість і гостинність, а по-друге, за те, що тут досі існує таке багатство видів, яке багато інших європейських країн втратили, наприклад, кількість видів птахів, риб, бабок і метеликів. Це на іншому рівні. Є багато оселищ, які все ще досить здорові, як, наприклад, у дельті Дунаю, яка є такою важливою територією. У той же час, можна бачити, що, як і в інших частинах Європи, ландшафт також втратив багато своєї життєвої сили. І головними причинами цього були урбанізація, індустріалізація, сільське господарство».
Своєю роботою Лі Ан Фоа, засновниця руху «Питні річки», прагне зробити річки світу настільки екологічно здоровими (а отже, достатньо чистими), щоб їхню воду можна було пити.
