ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Парад Брондошів

300 років тому, мешканці Мараморощини написали сторінку історії, яка сьогодні відсутня в підручниках, але вона присутня в серцях людей і в місцевих легендах.

Парад Брондошів
Парад Брондошів

, 09.01.2018, 07:20

300 років тому, мешканці Мараморощини написали сторінку історії, яка сьогодні відсутня в підручниках, але вона присутня в серцях людей і в місцевих легендах. Осінь 1717 року залишила за собою пошкодження, глибокі рани, мертві, десятки спалених церков, а також героїчні події, про які говорять сучасні топоніми та літні люди.

Тут ми зустрічаємо Татарський стовп, Поляну татар, майже кожне село має долину, місце, пам’ятник, що нагадує про цей вогневий рік. Крім того, легенди, сплетені навколо останньої татарської навали, є надзвичайно численними, і протягом часу вони народили звичаї, які зберігаються рік за роком, яким є приклад брондошів з н.п. Кавнік, розташованого приблизно в 30 кілометрах від м. Бая Маре.

Про цей звичай розповість Іоана Петруц, менеджер Культурного Будинку Кавнік: Цей звичай зберігся з 1717 року, тому в цьому році ми відзначаємо 300 років традиції, і ми поставили за мету відзначити як слід цей момент, організуючи парад цих Брондошів. Місцеві жителі дотримуються традиції і одягаються в ці білі народні марамороські костюми, постоли, і на головах наносять маску з овечої шкіри. На плечах та грудях носять дзвіночки, що створюють оглушливий шум. Ці Брондоші бродять по вулицях та помешканнях протягом трьох Різдвяних днів.

У Кавніку, в районі біля Татарського Стовпа, місцеві жителі під керівництвом Тоадера Кречуна, селянина, про якого кажуть, що був нібито капітаном знаменитого гайдамаки Пітня Хороброго, носили маски і за допомогою дзвіночків налякали коней і вигнали татар. Розповідає Іоана Петруц: Кажуть, що в минулому ці брондоші вигнали татар, які прибули сюди до Кавніку у 1717 році, а в наші дні вони виганяють злих духів. Про це розповідають літні місцеві мешканці і від тоді зберігається цей звичай.

Брондоші, молоді хлопці з масками і озброєні дзвіночками виганяють у наші дні злих духів. У свідомості тогочасних людей, боротьба з татарами була у всякому разі боротьбою між добром і злом, бо татари спалювали церкви, воюючи з християнами. Слід зазначити, що справжній костюм Брондоша повинен мати обов’язково овечу маску та упряж зі дзвіночками, хоча ці елементи також можна знайти в інших народних костюмах: білий одяг народного марамороського костюму, широкий пояс, і постоли. Більше того, у районі Кавнік (Ерштіол), парад брондошів відбувається на початку січня, коли люди тут святкують Старе Різдво тобто вони дотримуються давніх звичаїв, коли Різдво відзначалося за старим стилем.

Хто такі брондоші, розповідає Іоана Петруц, менеджер Культурного будинку Кавнік: Всі діти приходять зі школи і більшість хлопчиків носять ці спеціальні костюми, до них потім приєднуються дорослі мешканці Кавніку. Минулого року їх було близько ста брондошів, однак тому що цього року парад буде більшим, то сподіваємося що їх буде близько двісті.

У народі кажуть, що якщо брондоші переступлять поріг вашого дому, то в новому році буде вам краще. І теж з привітанням звертається до вас Іоана Петруц: Щасливі свята і приїжджайте до Кавніку, щоб побачити нас, бо напевно не пожалієте!

Літні місцеві жителі стверджують, що колись лише справжнім чоловікам було дозволено бути брондошами, але у наші дні традицію продовжують, зокрема, молоді хлопці та діти. Проте цей звичай заборонений для дівчат. Одяг можна орендувати. Бажаючі повинні витягнути з кишені на це від 500 до 1000 лей.

Brave Cut project by Renasterea Foundation
Неповторна Румунія Вівторок, 21 Січня 2025

Проєкт Brave Cut

У той час, коли ми всі думаємо про те, як нам стати добрішими, ми відкрили для себе...

Проєкт Brave Cut
Свята за старим стилем
Неповторна Румунія Вівторок, 14 Січня 2025

Свята за старим стилем

Понад 1 мільйон християн східного обряду Православної Церкви в нашій країні...

Свята за старим стилем
Всесвітня служба Радіо Румунія
Неповторна Румунія Вівторок, 07 Січня 2025

Огляд найцікавіших життєвих історій 2024 року

Як завжди, починаємо рік з огляду найцікавіших тем 2024 року. Ми відвідали...

Огляд найцікавіших життєвих історій 2024 року
Foto: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 31 Грудня 2024

Новорічні традиції, переосмислені?

Святкові традиції, здається, залишаються одними з найбільш збережених донині. З...

Новорічні традиції, переосмислені?
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Грудня 2024

Запрошуємо до майстерні Санта Клауса!

Немає нічого прекраснішого під час зимових свят, ніж різдвяні прикраси, що...

Запрошуємо до майстерні Санта Клауса!
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Грудня 2024

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers...

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company