Паперовий млин
У 30 км від Бухареста в національному парку, який включає Дельту Няжлову, існує пагорб під назвою Пагорб млина.
România Internațional, 20.08.2013, 01:00
У 30 км від Бухареста в національному парку, який включає Дельту Няжлову, існує пагорб під назвою ”Пагорб млина”. Тут два мешканці Бухареста звели майстерню-музей під назвою ”Паперовий млин”. Іон Джорджеску розповідає, як у 2009 році йому прийшла ця ідея: ”Втомившись від роботи в офісі і того, що я зазвичай робив, я почав шукати зробити щось інше у свій вільний час, почав шукати хобі. Так я відкрив для себе світ палітурної справи, від цього я пішов до створення вручну паперу, після чого — до високого друку, як це робилося колись, від часів Йоганна Гутенберга та майже 20 років тому в Румунії. ”Паперовий млин” є місцем, яке ми створили, щоб приносити радість тим, хто зацікавлений діяльностями під загрозою зникнення. Це дуже гарні діяльності, творчі, сконцентровані навколо ідеї книги: зроблений вручну папір, ручний друк та палітурна справа”.
Майстерня-музей ”Паперовий млин” була відкрита публіці в 2011 році. Відтоді люди можуть прийти сюди зробити певні паперові предмети, які вони собі хочуть, чи навчитися секретів палітурної справи. Від Іона Джорджеску дізнаємося, що саме там відбувається: ”Ми збираємо офісний папір, це повинен бути папір досить високої якості, це або використаний папір, або ми отримуємо з друкарень білий папір, який вони не можуть використовувати, це практично відходи. Ми маємо єдине в Румунії обладнання, воно називається голендер, з допомогою якого ми практично доводимо папір від його нормального стану до початкового — паперової пасти. Ми мелемо його і отримуємо пасту, з якої потім у ванні з водою з допомогою форми для паперу, яка складається з сита та рами, практично відновляємо папір. Виходить дуже цікавий папір, тому що ніколи не вийдуть 2 подібні аркуші. Нам подобається докладати в нього різні речі. Ми зробили папір із зеленою травою, нам дуже подобається, що трава зберігається в папері зеленою навіть впродовж років, ми маємо папір, зроблений у 2009, і він ще зелений. Ми робили папір з квітами, з волокнами шовку, з глиною, такий папір виходить дуже насиченого нюансу, цікавого темно-кремового кольору. Це особливий папір, друкується набагато важче, ми використовуємо його в організованих нами майстернях”.
Переважна більшість тих, хто зробив папір, сказали, що вони повернуться сюди. Папір друкується з допомогою механічного преса: ”Прес, який ми використовуємо найчастіше, є колишнім пресом для поправок з однієї газети, ми придбали його від військової друкарні, яка закрилася. Ми пішли на аукціон, взяли в ньому участь і отримали його. Ми не знайшли дуже старих прес, так що врешті-решт ми відновили прес. Серед небагатьох зразків, які існують в Румунії та у світі, ми маємо прес Йоганна Гутенберга. Маємо й нові в Комані, ми зробили їх цього року в рамках проекту через програму ”Молодь в дії”, фінансованої ЄС. Ми друкуємо методом високоякісного друку, з літерами із друкарського сплаву, в рельєф. Літери залишають на папері свій відбиток. Ми відрегульовуємо тиск таким чином, щоб вони злегка проглядалися і на зворотній стороні, тому що ми друкуємо дуже просто, в одному кольорі, і те, як вони проникають в папір, дають йому особливий вигляд, який зараз вже не можна зустріти в контексті, коли всі принтери кольорові, блискучі, ідеальні, з високою резолюцією. Ми повернулися, практично, до того, як друкувалося з 1540 року”.
Іон Джорджеску каже, що багато людей, які переступають поріг ”Паперового млина” із с. Комана, є любителями книг, це бібліофіли, закохані в папір у всіх його формах. Приходять і діти з прилеглих шкіл, зацікавлені дізнатися, як робиться та друкується папір. Для них це добра нагода дізнатися, що з їхніх рук можуть виходити дива: ”Цього року ми були змушені зробити цікавий експеримент під час майстерень. Це були майстерні ручного та друкованого паперу, і так як Комана — сільська зона, де системи передачі електроенергії не дуже надійні, спинився струм. Незважаючи на це, ми могли друкувати і навіть підкреслили це: ми можемо друкувати, навіть якщо перерветься світло. Це правда, що в залі було трішки темнувато, але не використовуючи жодного обладнання, яке працює на електричному струмі, ми змогли друкувати, змогли зробити книгу, не маючи такої банальної для наших часів електричної енергії”.
Млин Іона Джорджеску став успішним і привабив багатьох волонтерів. Четверо з них отримали європейське фінансування для проекту ”Молодь заново відкриває для себе європейську культуру друку”, метою якого є допомогти молоді навчитися мистецтву високоякісного друку. 150 учнів взяли участь у цьому проекті. Організатори сподіваються, що події такого типу наближатимуть дітей до всесвіту книги і запропонують їм альтернативу сучасної техніки.
