ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Новорічні традиції

В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною.

Новорічні традиції
Новорічні традиції

, 31.12.2013, 09:15

Прихід Нового року є однією з найочікуваніших подій у світі. Хоча й для декого він є простою календарною конвенцією, Новий рік святкується по всіх континентах як момент перетворення часу. В румунській традиції Новий рік називали в давнину Малим Різдвом, тому що всі обряди цього періоду відбувалися насправді весною. Більше того, багато елементів, які залишилися в сьогоднішніх новорічний ритуалах були перейняті, наприклад, колядка з плугом. Мале Різдво мало роль реінтегрувати людину в повсякденне життя, в історичний час, тому що саме завершується період пошуку себе, відзначений включно Різдвяним постом.



Колядки є найважливішим ритуальним виміром Нового року. В етнофольклорній зоні Марамуреша (північ Румунії) новорічні побажання збереглися в їхній архаїчній формі. Послухаймо Делію Суйоган, фахівця в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре: ”Дуже багато новорічних звичаїв Мараморощини пов’язані з явищем колядування, тому що колядування не завершується разом із власне Різдвом. В період між Різдвом та Новим роком найчастіше колядують в масках. Маска дуже важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням потойбічного світу. Діди й прадіди, тотемічні тварини чи рослинний світ з тотемічними функціями приходять, щоб допомогти людині інтегруватися, належати знову до світу живих чи ”білому світу”, як його ще називають в етнологічній мові. В Мараморощині проходять дуже гарні процесії в масках, особливо в масках дідів та демонів. Маска діда має дуже давнє коріння в культі предків, баба й дід мали роль бути посередниками між двома світами. Гра дідів на Мараморощині є магічним колом, це постукування по землі палицями (”чомагами”), а також символічне вдаряння інших учасників ритуалу, що мало дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього культу предка роду, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Також дуже давньою є й маска кози. Коза має фундаментальну роль, тому що вона помирає й відроджується. Вона є символом старого року, який помирає, та нового року, який повинен відродитися під знаком прибутку. Демони є знаком зла, про які зараз знову треба наголосити. Слід згадати, що не існує добра без зла і навпаки. Традиційна людина завжди вміла поєднати в ритуалах ці елементи.”



Іншим специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамуреша є ”брондоші”. Вони колядують упродовж усього періоду між Різдвом та Новим роком, одягнені в костюми з масками, зробленими з овечих шкур. Ватага брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони здіймають, має ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. За дохристиянськими віруваннями, в найдовшу ніч року проводилися різні ритуали, щоб відігнати злі духи та умилостивити сонце залишитися якнайдовше на небі. Зараз брондоші стали туристичною привабою для любителів традицій. Вони й сьогодні одягаються в костюми, успадковані з покоління в покоління, і вирушають колядувати в Новорічну ніч марамороським господарям.



У Молдові (схід Румунії) рівноцінною брондошам є гра ведмедя. Молоді хлопці села, одягнені у ведмежу шкуру та в супроводі ватаг колядників, музикантів та барабанщиків, рушають вулицями села, б’ючи батогами. Їх з радістю приймають, тому що вважається, що своїм танцем вони роблять родючою землю. Гра ведмедя має стародавнє коріння, гето-даки були тими, хто вважав ведмедя священним звіром.



По території Румунії побутує й низка інших ритуалів, специфічних Новому року, про які нам розповість Делія Суйоган: ”Соркова — це ритуал, специфічний усім румунам, це важлива форма вітання, тому що відбувається важлива передача енергії від рослинного світу до людського. Існують і дошлюбні ритуали, з ворожінням на судженого, тому що незабаром, після 7 січня, настане період весіль. Деякі ритуали існують по всій країні, інші є специфічними для зони Марамуреша. Наприклад, опівночі дівчина повинна була вийти на подвір’я, вилізти на дровітню й чекати там, поки не почує, як кличуть по імені хлопця. Звідки почує крик — звідти й буде її майбутній чоловік, і зватиме його так, як і почуте нею ім’я.”



Румуни з традиційних громад дотримувалися й певних забобон. Існувало вірування, що злі духи бояться голосних шумів та світла, і тому на Новий рік запалювали великі вогнища і здіймали великий галас, щоб відігнати їх. А для того, щоб прийняти належним чином рік, який народжується, ворота господарств та двері хат в цю ніч тримали відкритими.


„Dunărea bună de băut
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю
“Glossar Rezidenţă. Artă şi Antropologie”
Неповторна Румунія Вівторок, 22 Жовтня 2024

Історії з Калюжи!

Картографії, інтерв’ю з місцевими жителями, відкриття старих і нових слів у...

Історії з Калюжи!
Музей народної архітектури в Куртішоарі / Фото: Штефан Бачу, ВСРР
Неповторна Румунія Вівторок, 15 Жовтня 2024

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

У 2008 році був офіційно створений Список нематеріальної культурної спадщини...

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні
Il Festival degli involtini e della gelatina
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Жовтня 2024

Фестиваль голубців та холодців

Осінь – це час радості, час святкування врожаю, тому організовується багато...

Фестиваль голубців та холодців
Неповторна Румунія Вівторок, 01 Жовтня 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Вересня 2024

Дойна сьогодні

Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся...

Дойна сьогодні
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Вересня 2024

Шоколад Плюс!

Вони поставили собі за мету змінити причину, через яку люди купують і споживають...

Шоколад Плюс!
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Вересня 2024

Джордже Енеску і штучний інтелект

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який...

Джордже Енеску і штучний інтелект

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company