ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Новорічні звичаї

Злам років - це момент, який кожна країна відзначає весело і розкішно, але і з певними звичаями. Поза традиційними стравами, що відрізняються від країни до країни...

Новорічні звичаї
Новорічні звичаї

, 31.12.2019, 02:11

Злам років – це момент, який кожна країна
відзначає весело і розкішно, але і з певними звичаями. Поза традиційними стравами, що відрізняються від
країни до країни, існують традиції, які збереглися і не піддаються сучасності. У Греції тарілки розбиваються, щоб новий рік був багатим, в Данії
говорять, що якщо ти прокинешся з багатьма старими столовими приладдями у
дверях будинку, ти щасливий, і у тебе багато друзів. І так далі.


Не менш колоритними є свята румунів. На Новий рік у традиційних домашніх
господарствах, але навіть у містах зберігається звичай груп які ходять вулицями від будинку до будинку із Сорковою, Плугушором, з «Козою» або з Ведмедем. З вечора 31 грудня групи
колядників ходять по селах, щоб відлякати злих духів.
У селах Буковини прийнято, щоб масковані персонажі представляли ведмедя, козу, оленя, поганих, гарних, чорта, лікаря тощо. Ходять з ведмедемлише в Молдові, на Новий рік. Ведмедя уособлює молодик, що несе на голові та плечах хутро
тварини, прикрашене червоними пучками біля вух. Під звук барабанів і свистів та спираючись на
палицю, маскований бурчить та імітує гойдаючись кроки ведмедя. Значенням цього
є очищення та удобрення
ґрунту в новому році. Існує так думка, що походженням цього звичаю був би
фракійсько-готичний культ.


Ходять з Козою зазвичай від Різдва до
Нового року. Маски, що представляють біблійних персонажів Вифлеєма, тепер замінені маскою однієї тварини, назва якої варіює від регіону до регіону: оленя в повіті Хунедоара, колядування з Козою в Молдові та Трансільванії. У Волощині
та Олтенії (південь) козу називають брезая (через різно
розмальовану маску), а
звичай практикується особливо на Новий рік. Коза виготовляється з короткого дерева, вирізаного
у формі козячої голови, яка покрита червоним папером,
поверх якого кладеться інший папір, чорний, дрібно нарізаний і зморщений, або
на ньому наклеєна тонка
шкіра з шерстю. Дослідники припускають, що козячий танець походить від архаїчних
священних обрядів, присвячених смерті та відродженню божественності.




Мальовничий звичай зберігається на курорті Кавнік, Марамуреського повіту (північна Румунія), де від Різдва до
початку січня, коли люди відзначають «Старе Різдво», колядують Брондоші. Кажуть, що вони вигнали
татар, які прибули до Кавніка в 1717 році. Але сьогодні їхня місія полягає у вигнанні злих
духів.


На півдні країни рік починається з
колядкою Брезоаєле, як ми дізналися від Стефана
Костела, мешканця села Домнешті
Ільфовського повіту: «Ми, Брезоаєле,заходимо до домогосподарств села Домнешті, 1 січня кожного року, щоб налякати
злих духів і вигнати їх з будинків. Таким чином, ми намагалися через десятиліття
відродити цей звичай, бо з роками він майже зник в темряві часу. Тепер група
з села Домнешті має намір зібрати дітей та навчити їх нести далі ці давні звичаї. Брезоаєле- це не
точна кількість людей, можуть брати
участь всі громадяни села. Специфічні костюми Брезоаєле
– це обідраний
одяг, дзвіночки та обличчя з пір’ям.


З грудня по 6 січня в населеному
пункті Лункавіца, Тульчанського повіту
ходять групи, що називаються Мошоає. Ми також зустріли їх у Національному музеї села імені Димітрія Густі в Бухаресті та дізналися,
як готуються маски цілий рік, від професора Марку Трандафіра: Це місцева
традиція в селі Лункавіца,Тульчанського повіту. Ці маски виготовлені з рослини, пов’язаної з гарбузом. Раніше молодь використовувала їх для масок Мошоє, а старші використовували їх для
збору винограду. Такі погані Мошоє, що злі духи тікають з будинку
людини, і якщо поганий
вигляд Мошоає не допомагає, вони мають палиці з папороті і б’ють злих духів».




У перший день нового року ходять з «Плугушором» та «Сорковою», звичаї, які викликають процвітання та
багатство для домашніх господарств, що приймають колядників. Кажуть, що ті, хто не
примає колядників, зіткнуться з бідністю та проблемами в новому році.



Музей народної архітектури в Куртішоарі / Фото: Штефан Бачу, ВСРР
Неповторна Румунія Вівторок, 15 Жовтня 2024

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

У 2008 році був офіційно створений Список нематеріальної культурної спадщини...

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні
Il Festival degli involtini e della gelatina
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Жовтня 2024

Фестиваль голубців та холодців

Осінь – це час радості, час святкування врожаю, тому організовується багато...

Фестиваль голубців та холодців
Bacademia
Неповторна Румунія Вівторок, 01 Жовтня 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Foto Gabriel Mădularu
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Вересня 2024

Дойна сьогодні

Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся...

Дойна сьогодні
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Вересня 2024

Шоколад Плюс!

Вони поставили собі за мету змінити причину, через яку люди купують і споживають...

Шоколад Плюс!
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Вересня 2024

Джордже Енеску і штучний інтелект

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який...

Джордже Енеску і штучний інтелект
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Вересня 2024

Про румунів з різних перспектив!

Традиції, звичаї та гостинність румунів вражають іноземних гостей, так само як і...

Про румунів з різних перспектив!
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Серпня 2024

Олімпіада усмішок у селах

Ми звикли радіти і хвалитися успіхами наших олімпійців. Здається, румунські...

Олімпіада усмішок у селах

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company