Музей кітчу
Килими із зображенням «Викрадення із сералю», релігійні предмети, кришталеві риби та інші речі стали музейними експонатами місяць тому, коли в старому центрі Бухареста відкрився Музей кітчу.
Ana-Maria Cononovici, 12.09.2017, 06:29
Килими із
зображенням «Викрадення із сералю», релігійні предмети, кришталеві
риби та інші речі стали музейними експонатами місяць
тому, коли в старому центрі Бухареста відкрився Музей кітчу.
На одній з пішохідних вулиць старого Бухареста можна побачити неонову підсвітку входу в музей, з червоним килимом і двома позолоченими колонами. Це запрошення відкрити для себе світ, прихований на другому поверсі будівлі, що знаходиться по вулиці Ковач №6. Піднявшись угору сходами, вас привітною посмішкою зустріне консьєрж, який запрошує в музей. Щойно біля входу, ліворуч, спрацьовує парова установка й ось перед вами в напівтемряві з’являється перший кітч-експонат – граф Дракула.
Власник музею Крістіан Ліке розповів як виникла ідея створення цього незвичайного музею: «Я багато подорожував і бачив багато музеїв, може похвалитися, що відвідав більш ніж 500 музеів у понад 100 країнах. В останні роки я не раз задумувався над ідеєю створення незвичайної туристичної принади в Бухаресті, тим більше що вже близько 20 років я мав пристрасть до кітчу. Я завжди збирав кітчеві витвори мистецтва, хоча не в такій кількості як зараз, відколи запрацював музей. Однак рішення створити музей я прийняв з бажання зробити щось привабливе для іноземних туристів виходячи з моєї багаторічної пристрасті. Так був створений Музей румунського кітчу.»
Незалежно від того чи йдеться про кришталеву рибу на в’язаній гачком серветці, фарфорові статуетки комуністичної доби або про пластикове взуття, колекція з понад 200 експонатів створює загальну картину румунського кітчу. Вона поділена на сім категорій, – розповідає Крістіан Ліке: «Власне музей складається з шести розділів, які на мій погляд найкраще зображують румунський кітч. Перший розділ – Дракула, тому що ми вважаємо Дракулу, як він представлений у нашому суспільстві – найбільшим румунським кітчем. Маємо також сектор комуністичної історії, який ми поділили на два розділи. Перший – комуністичні символи з усіма характерними елементами комуністичного кітчу, як наприклад Чаушеску зі скіпетром в руках, тощо. А другий розділ представляє тодішній дизайн інтер’єру, де ми намагалися відтворити квартиру кінця двадцятого століття, з усіма декоративними елементами: від пластикових фруктів і квітів до килимів на стінах, кришталевими або фарфоровими рибами на телевізорі і.т.д. Маємо, ще два тематичні розділи, а саме: релігійний кітч та циганський кітч, де ми намагалися підкреслити вульгарні елементи, які не мають нічого спільного ні з релігійною духовністю, ні з румунською та циганською традиціями в різних сферах, особливо з точки зору архітектури. Ми не хочемо нікого образити, ні церкву, ні ромську громаду, а намагається з гумором показати деякі прояви суспільства і посміятися над цим. Останній розділ присвячений сучасному кітчу і він поповнюється щотижня новими експонатами, тому що сучасні предмети кітчу можна побачити всюди. Це шість розділів, на які ми поділили музеї й окремо, поверхом вище, ми створили кітчеву художню галерею, де свої витвори мистецтва може представити кожен румунський художник, який вважає свої роботи кітчем. Маємо й незвичайний куточок під назвою «Make your own kitsch/Зробити свій власний кітч», де кожен охочий, використовуючи такі елементи як пластилін, намистини, кульки, може зробити свій власний кітч і виставити в музеї.»
Музей виник на основі приватної колекції його власника, яку він зібрав протягом багатьох років. Більшість кітчевих предметів Крістіан придбав у комісійних магазинах, на профільних ярмарках та від інших колекціонерів. Колекція постійно доповнюється новими «артефактами», а інвестиція колекціонера в новий «культурний» заклад становила понад 15000 євро.
Ми запитали Крістіана Ліке, якої реакції він очікує від відвідувачів: усмішки, смутку чи роздумів щодо подібних реалій: «Ми вважаємо, що пропонуємо трагікомедійний досвід, дуже цікавий, судячи з реакції осіб, які відвідали наш музей. Цей музей не є серйозним закладом, а своєрідним бутік-музеєм, приватним музеєм, який діє за принципом самофінансування шляхом просування виключно в цифровому середовищі та зосереджений на молоді, зацікавленій всім новим, яка є майбутньою інтелектуальною елітою Румунії. Ми звертаємося до розумних, здібних молодих людей, які з гумором ставляться до помилок або перебільшень суспільства, в якому живуть.»
Варто ще додати, що якщо виставлені піонерські краватки викликають ностальгію за молодими роками, а квартира-музей свідчить про стан браку життєвих засобів в комуністичній Румунії, сучасний кітч є досить смішним. Чорні футболки з написами «Black is the new black/Чорний це новий чорний», манекени, одягнені у вбрання для вечірок, блискучі елементи якого є ключем до успіху, викликають сміх, іноді голосний, над хибними орієнтирами сучасного повсякдення.
Упродовж першого місяця роботи музей прийняв до ста осіб щоденно і, звичайно, чекає на вас і ваших знайомих.
