Конфесійний восьмикутник

Вісім культових споруд, розміщених на площі вісім квадратних кілометрів, у старому районі міста Констанца, розташованого на березі Чорного моря, розповідають про тисячолітню історію співіснування кількох етносів і релігійних конфесій на цих землях.

Ana-Maria Cononovici, 07.02.2023, 06:38

Вісім культових споруд, розміщених на площі вісім
квадратних кілометрів, у старому районі міста Констанца, розташованого на
березі Чорного моря, розповідають про тисячолітню історію співіснування кількох
етносів і релігійних конфесій на цих землях.

Ми запросили екскурсовода Валентина
Комана розповісти історію цих пам’яток: «По суті, цей восьмикутник розповідає
історію міста Констанца з моменту, коли султан вирішив побудувати залізничну
лінію (1860 рік) і село рибалок і пастухів стає веселою, оптимістичною
спільнотою, яка скоріше розвиває впевненість у майбутньому. Так у Констанці
з’являються грецька, вірменська та єврейська громади. Пізніше, після завершення
Війни за незалежність і приходу румунської адміністрації, природним чином
зростає румунська громада і, очевидно, кожна з цих згаданих громад насамперед
мала своє місце поклоніння, найстарішою з яких є Грецька церква Метаморфоза,
побудована в середині 19 століття під час правління дуже толерантного султана.
Насправді кажуть, що землю під забудову цієї церкви, іншими словами місце
християнського поклоніння, подарував 32-й султан Османської імперії Абдул-Азіз.
Крім того, приблизно з того ж періоду датується мечеть Гункіар, найстаріше
мусульманське місце поклоніння в Констанці. Слід сказати, що вона також має особливу
історію, тому що була побудована на місці іншої, давнішої мечеті, що мала ще
давнішу історію.»

Дотримуючись історичної послідовності Валентин
Коман продовжує розповідь: «Більшість інших місць поклоніння, які знаходяться зараз у Старому місті, у цій красивій,
барвистій, різноманітній, космополітичній Констанці, створеній між 1860 роком і
початком Другої світової війни, належать до спільнот, які прижилися в цей
період. Болгарська громада, яку, на жаль, ми втратили через договір між
румунською та болгарською державами, відомий під назвою Крайовський договір,
пов’язаний із давньою історією Чотирикутника або Південної Добруджи, єдина, яка
майже повністю залишила Добруджу. Тут є Велика синагога, яка все ще стоїть
сьогодні, на жаль, сильно пошкоджена, і вона, ймовірно, опинилася в цій
ситуації, тому що прекрасна єврейська спільнота купців у Констанці мало-помалу рідшала,
а темні часи Другої світової війни сприяли цьому. Ті майже 40… 50 людей, які
на сьогодні складають єврейську громаду, були не в змозі піклуватися про свою
культову споруду, другу в місті, тому що Велика синагога, навіть така
зруйнована, розповідає історію давнішої синагоги Ашкеназі, котра, навіть
якщо припинила діяти, залишилося як пам’ять поруч із Великою синагогою. У нас
також є вірменська церква, яка розповідає історію цієї громади, тому що в
основному церква, яку ми бачимо сьогодні, є колишньою вірменською школою.
Церква цієї прекрасної спільноти купців, яка також залишила кілька виняткових
будівель, серед яких варто згадати Будинок з левами, ймовірно, третю за красою
та представницькою будівлею архітектурної спадщини Констанци. У цієї громади була маленька дерев’яна церква, знищена, на жаль, нищівною пожежею. І тоді
громада вирішила віддати половину школи під церкву. До будівлі була
прибудована маленька гарна кам’яна дзвіниця і таким чином вона почала грати і духовну роль.»

Констанца має ще багато інших цікавих сторінок історії,
адже, як розповів наш співрозмовник, під нинішніми будівлями знаходяться старі
базиліки Томіса. «Очевидно, що тут, у Констанці, у нас є два, ймовірно, найвеличніших
місця поклоніння: собор Святих Петра і Павла, перший православний храм
румунською мовою, побудований десь наприкінці 19 століття, також з казковою
історією, йому також вдалося пережити похмурі дні війни. У певний момент він сильно постраждав під час бомбардування.
Але у нас також є мечеть Кароля I, єдина відома мечеть, яка носить ім’я
християнина, короля Кароля I. Насправді її ще називають Королівською мечеттю, тому
що вона була зведена в результаті жесту щедрості, який король Кароль I зробив
для населення Добруджі, пам’ятаючи, що всі ми тут громадяни, брати, рівні,
толерантні, розуміючі одне одного і радше готові жити щасливо разом, ніж бути
розділеними. Мечеть є першою залізобетонною будівлею, побудованою в Румунії на
прохання короля і подарованою мусульманській громаді Добруджі, крім того, це
місце поклоніння, яке завжди було відкрито для відвідувачів. Ми не можемо не згадати і про чудову католицьку церкву, римо-католицький собор Святого Антонія
Падуанського, також побудований на місці давнішої католицької церкви. Тому що,
як я вам казав, близько 1860 року британці прийшли сюди і почали будувати
залізничну лінію між Констанцою та Меджидією, а потім продовжили її до
Чернаводи. Цей католицький собор ріс дуже важко, він будувався величезними
зусиллями і жертвами. Але попри це його історія ще прекрасніша. Під час Другої
світової війни ця будівля вважалася настільки добротною, красивою і настільки
захисною, що радянські війська, які завоювали місто, вирішили використовувати
її як склад боєприпасів. Сьогодні це прекрасний собор, який виконує свою духовну
місію.»

Чарівні історії та розповіді про мирне
співіснування, просочене солоним запахом Чорного моря…