ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

ЕкоКоза

У Румунії зимові свята відзначаються такими народними традиціями, як віншування з Ведмедем чи Козою, останню називають по різному в різних куточках нашої країни...

ЕкоКоза
ЕкоКоза

, 18.01.2022, 07:08


У Румунії зимові свята відзначаються такими народними традиціями, як віншування з Ведмедем чи Козою, останню називають по різному в
різних куточках нашої країни.


Проте сьогодні ми розповімо вам про іншу козу, яку відправили на віншування: еко-козу, проєкт-маніфест активізації участі через мистецтво, ЕкоКоза – це перероблена коза, адаптуючи традиційне віншування за допомогою «кози» до теперішньої реальності, а саме необхідність відповідальної переробки
пластику. Ми розмовляли про цей проєкт з Аліною Тофан, актрисою та еко-перформером: «Минулого
року я спробувала цей проєкт під назвою «еко-коза», це реакція і
маніфест проти надмірного споживання та відходів, що утворюються
під час свят. Вона виготовлена із пластику і не тільки, минулого року ми виготовили козу із залишків використаної упаковки …, а
цього року ми вирішили змайструвати її з упаковок для святкових подарунків. Якось це відбувається саме по собі, ми йдемо віншувати партнерів проєкту, ми адаптували традиційний текст віншування з Козою і перенесли його в набагато екологічну зону, як свого
роду маніфест проти цих речей».




Це перероблена коза, оповита пластиком…» – так звучить вірш віншування. Аліна Тофан розповіла нам більше: «Минулого року
ми зняли відеозапис, ми знімали його на чорноморському узбережжі, і було дуже цікаво, що в перший день року ми були на узбережжі. Там на набережній у Мамаї та Констанці було багато людей, і вони нас побачили, тож сама Коза стала
маніфестом. Особливо діти дуже відгукнулися на цю ідею і зрозуміли. Казали: «Дивись, вона пластикова!» Іншими словами, ми багато споживаємо! А цього року ми побували на ринку Обор (великий столичний ринок) і сфотографувалися в місцях, які вважалися символічними для того, що означає забруднювання на свята, тобто в
місцях, де продають різдвяні ялинки, що загорнуті в пластикову
фольгу. Ми також сфотографувалися в місцях, де продається багато пластикових
товарів, поруч з покупцями, які йшли в торговий центр чи
на ринок, поруч із тими, у кого були повні сумки. І якось ми хочемо вловити
саму суть того, що ми залишаємо
позаду відходи у наших поривах за покупками, і навіть
не усвідомлюємо цього. І це буде знято на фотографіях. Ми зустріли, звичайно, і
традиційних колядників, тобто ведмедів та людей в
національному вбранні, які віншували
чи колядували, і було дуже
цікаво, що це був діалог між мною та моєю колегою-фотографом Діаною Паун, і ними народними колядниками. Був такий обмін,
діалог між двома типами перформенсу, і я думаю, що це була цінна зустріч».




У класичному віншуванні кози, вона вмирає і просить щось від віншованих людей аби воскрести з
мертвих. Однак ЕкоКоза просить взамін порожні пластикові пляшки. Практично, під час віншування пластик також збирають у людей, до яких доходить коза, як розповіла наша
співрозмовниця: «Проєкт наш
користується успіхом. Я маю
на увазі той факт, що люди вважають це
чудовою ідеєю. Нас зазвичай
зупиняють на вулиці і питають, чи немає у нас подібної кози й на продаж, бо більш цікаво віншувати з екокозою. Багато хто, на жаль, вважає це
просто трендом. Але якось у нашу колективну свідомість проникає ідея, що ми забруднюємо, що ми багато споживаємо».


Аліна Тофан також додала: «Це просто частина масштабнішого
проєкту, який ми з Джорджіаною Влахбей робимо, наша команда називається «Plastic
art Performance», ми працюємо в рамках Асоціації Макая і, загалом, ми
займаємося еко-перформансом, еко-мистецтвом, сталими практиками в мистецтві і
намагаємося якось сприяти не тільки зміні менталітету, а й трохи попрацювати
на рівні духовності, працюємо з такими поняттями, як екодуховність, екотрофі,
поняттями, які, походять з англійської культури, тому зараз ми намагаємося їх
перекласти та адаптувати до румунського культурного простору».

Фото: facebook.com/sapunulcheia/
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Грудня 2024

Сторічна історія мила «Кея»

Історія мила Cheia повертає нас у минуле, до 3 березня 1886 року, коли Ліппа Брунштейн...

Сторічна історія мила «Кея»
Foto: RRI (Ștefan Baciu)
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Грудня 2024

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!

Двохтисячоліття історія Беїле Геркулане починається з його першої...

Беїле Геркулане — колекційна туристична принада!
Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Грудня 2024

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною

З метою висвітлення культурної спадщини нашої країни Асоціація Designers, Thinkers, Makers...

Кроки для того, щоб зробити спадщину доступною
Фото: pixabay.com
Неповторна Румунія Вівторок, 26 Листопада 2024

День ненасильницького спілкування – в Яссах

Цієї осені Ясси відзначили Міжнародний день ненасильства, заснований...

День ненасильницького спілкування – в Яссах
Неповторна Румунія Вівторок, 19 Листопада 2024

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті

У 1919 році в Німеччині зародився рух Баугауз, що походить від німецьких слів bau –...

Колір та креативність у стилі Баугауз у Бухаресті
Неповторна Румунія Вівторок, 12 Листопада 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 05 Листопада 2024

Явище «Новий рік, який так і не настав»

На початку вересня фільм «Новий рік, який так і не настав» отримав головний приз...

Явище «Новий рік, який так і не настав»
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company