STORIETTE

Команда професіоналів з телебачення, фахівців документального фільму, вважають, що кожна людина має що розповісти дорогим для себе людям, чи йде мова про історію сімї, чи про подробиці, повязані з життям сімї напередодні появи в ній нового члена.

România Internațional, 11.06.2013, 01:56

MD ROMANA 04 TOTI 14 tr 7- 11 STORIETTE

Команда професіоналів з телебачення, фахівців документального фільму, вважають, що кожна людина має що розповісти дорогим для себе людям, чи йде мова про історію сім’ї, чи про подробиці, пов’язані з життям сім’ї напередодні появи в ній нового члена. Ті, кого знімають, стають таким чином головними героями чи оповідачами у фільмі, який буде представлено перед обраною аудиторією. ”10 років тому я познайомилася з твоїм татом. Через 3 роки ми одружилися, а у 2013 році наша сім’я стало повною, коли народився ти, -це був найкращий подарунок, про який ми могли мріяти. Відколи ти з’явився, я і твій тато відчуваємо дуже інтенсивні емоції, які дотепер ми ніколи не відчували. Ми хочемо їх закарбувати, щоб з роками, коли ти станеш більшим, і ти зміг познайомитися з ними, дивлячись це відео”.

Марілена Раце є засновницею цього проекту під назвою ”Storiette”, вона розповість нам, звідки їй прийшла ідея запропонувати і румунам цю послугу, яка існує вже деякий час за кордоном: ”Спочатку ми хотіли зробити це лише для людей похилого віку, а потім ми розширилися й на різні види публіки. Я з Яссів, у Бухаресті проживаю 5-6 років, додому їжджу досить рідко, приблизно 2 рази на рік, і в мене залишилася одна бабуся. Незабаром їй сповниться 93 роки. Бабуся все розповідала мені, як познайомилася з моїм дідусем, якого зараз вже немає серед нас, як з’явилися в сім’ї діти, як було під час війни, що пережив мій дідусь у концтаборі. Я усвідомила, що кожен з нас має біля себе дідусів, бабусь, дядьків, тіток, батьків, які неминуче старіють і які, можливо, ще не сказали все, що мають сказати. Можливо, вони ще не розповіли своїм близьким все те, що вони пережили. І тоді я подумала: а що було б, якби я записала бабусю, і цей фільм залишиться для нас. І щоразу, коли ми будемо скучати за нею, ми можемо подивитися той фільм з нею. Тоді виникла ця ідея і звідси я її розширила. Ми пропонуємо наступне: допомагаємо людям сказати свою історію такою, якою вона є, реальною. Крім цього, ми допомагаємо людям відкритися в першу чергу перед сім’єю та друзями”.

Ті, хто вирішують розповісти свою історія, зв’язуються з командою і на першій зустрічі накреслюється монтаж майбутнього фільму. Марілена Раце вважає, що не кожен, хто вміє знімати телефоном, може розповісти історію так, як це робить її команда: ”Люди зв’язуються з нами, ми знімаємо їх на стрічку дуже доброї якості, я маю на увазі якість зображення та монтажу, вона наближається до якості документального фільму, як ми бачимо на Discovery чи інших телеканалах такого роду. Люди записують свої історії, і відредагований нами фільм переглядають із сім’єю та друзями, як правило, на якомусь особливому заході. Ми це пропонуємо: щоб перегляд відбувся на річниці, у день народження когось із них. Зазвичай того, хто розповідає свою історію”.

Іноді ті, хто замислюють створити таку історію, хочуть зробити комусь сюрприз, або залишити повідомлення на майбутнє: ”Це доказ вдячності, любові, поваги до сім’ї. Сім’я може зробити сюрприз тому, хто святкуватиме свій день народження. Скажімо, ми маємо 5-7- осіб, і ми записуємо від них історії та випадки про ювіляра. Не знаючи того, ювіляр отримує в його день народження цей фільм, в якому його близькі говорять про нього хвалебними словами. Це принесе йому велику радість. Гадаю, що ця історія каже дуже багато про те, що ми можемо запропонувати окрім власне зйомок та речей, які ми кажемо людям у цьому фільмі, а саме відчуття, яке ти маєш тоді, коли бачиш, як близька тобі людина каже всі ті речі в присутності інших”.

Історії тривають від 15 хвилин до 1 години. Вже було знято 2 документальні фільми, над 4 іншими ще ведеться робота. Марілена Раце каже, що реакції тих, хто дізнається про цей проект, вражаючі: ”Дотепер ми мали дуже багато позитивних реакцій, ми отримуємо електронні листи, повідомлення на нашу сторінку з соцмережі facebook. Люди нам дякують, поки що я не розуміла, за що, тому що багато з них не конкретизують зйомками своє спілкування з нами, проте дякують нам і кажуть, що ми робимо надзвичайну річ. Ті, з ким ми працювали дотепер, були дуже задоволені. Ми пізнали дуже гарних людей, які довели нам, що румуни, навіть якщо нам важко в це повірити, дуже прив’язані до сімейних цінностей. Що ми собі пропонуємо — це отримати відчуття, що людей цінують, і що треба казати й показувати людям різними можливими способами, що ми ними цінуємо”.

”Storiette” означає ”коротенька історія”. Кожна людина має свою історію, і важливо її розповісти. Тому що тоді, коли ми говоримо про те, що з нами стається чи сталося, коли розповідаємо про своє життя, хтось безумовно дізнається щось нове чи навчається чомусь, що йому потрібно було знати.