Зелені зони столиці
Площа зелених насаджень в Бухаресті значно скоротилася через спорудження різних будівель. За останні 25 років Бухарест втратив майже половину зелених зон.
România Internațional, 28.08.2015, 01:45
Площа зелених насаджень в Бухаресті значно скоротилася через спорудження різних будівель. За останні 25 років Бухарест втратив майже половину зелених зон, Йде мова про парки, сади, вуличні посадки та ділянки міського лісу. На одного жителя столиці припадає, в середньому, менше чверті прийнятих міжнародних норм зелених насаджень. З 3.500 гектарів зелених насаджень, скільки було в 1990 році, сьогодні залишилося 1600 гектарів.
Важка ситуація зелених насаджень та збільшення вирубок дерев у парках та вуличних посадок сталося після прийняття Урбаністичного плану столиці від 2000 року та схвалення закону номер 10 від 2000 року про реституцію конфіскованого комуністичним режимом майна. Після прийняття цих документів столиця втратили сотні гектарів зелених насаджень. Інші десятки гектарів парків Бухареста ризикують бути знищені та перетворені на бетонні будівлі та споруди, якщо влада не вживатиме відповідних заходів, – попереджають природоохоронні організації, які борються за збереження цих зелених зон.
Дан Тріфу, заступник голови Асоціації Eco-Civica, яка разом з Асоціацією Рятуйте Бухарест взяла участь у більшості судових процесах проти мафії нерухомості в Бухаресті, стверджує: Йдеться про знищення великої площі зелених насаджень. Лише парк Тінеретулуй (Молоді) втратив 28 га зелених насаджень через різні підробленні документи, які були введені до міської документації. Наприклад, парк Бухарестського дитячого палацу, який належить до парку Тінеретулуй, до 1989 року мав 44 га, а в Урбаністичному плані столиці від 2000 року він фігурує з 16 гектарами. 2000 рік був сумним роком для Бухареста. Тоді був схвалений й закон про реституцію конфіскованого майна комуністичним режимом. Внаслідок прийняття Урбаністичного плану столиці були знищені численні зелені насадження зокрема у північній частині Бухареста, де нині знаходяться різні будівлі.
Сотні гектарів розплідників Бухареста, які забезпечували посадковий матеріал для насаджень в столиці були перетворені на будівельні майданчики. У сусідстві лісу Беняса були побудовані багатоповерхові будинки та дачі на майже 600 га. Навіть планувалося будувати дорогу з шести смугами через ліс, але екологічні організації зуміли зупинити це. Сотні дерев були незаконно зрубані у науково-дослідницькому інституті Беняса. Дан Тріфу: Досить значні площі науково-дослідницького інституту лісівництва Беняса перейшли до власності сумнівних людей, які хочуть далі руйнувати цю зону. Неподалік аеропорту Отопень, розміщена комерційна платформа Беняса, де десятки гектарів садів Бухарестського агрономічного інституту перетворилися на бетонні зони завдаючи серйозних шкод. Найкрасивіші дуби посаджені уздовж національної траси DN1 були вирубані, щоб створити цей ансамбль житлових помешкань. Таким чином, ми втратили інші сотні гектарів зелених насаджень, дорожній рух збільшився а рівень забруднення підвищився.
За останні 25 років, в Бухаресті зникли більше мільйона дерев у парках та уздовж доріг. На бульварах, зникли близько половини дерев, стверджує Дан Тріфу: Між багатоповерховими будинками, за нашими оцінками, зникло більше 150 гектарів зелених насаджень. Усе це стало можливим через реалізацію Урбаністичного плану столиці від 2000 року. Слід уточнити, що зелені насадження, які знаходяться по-між житловими будинками та громадськими установами не входять до міської документації. Це справжня махінація. Це злочини проти навколишнього середовища, зроблені місцевою владою, яка не надала відповідного статусу цьому зеленому просторі. Зелені насадження були включені до промислових зон або до житлових зон. Половина з площі парку Ізвор, тобто 8 га, фігурують в міському урбаністичному плані Бухареста, як зона де можна будувати. Парк Тінеретулуй крім того, що втратив 28 га, інші три гектари були поставлені у розпорядженні для будівництва приватного університетського кампусу. Половина з площі парку Політехніка була повернута, і відповідно до Урбаністичного плану тут будуть зведенні три багатоповерхові будинки з 26 поверхами. Парк Прісака Доамней втратив 6 га. Там була найкраща кедрова плантація. Колишній парк IOR вже не носить цю назву, він будучи перейменований на парк імені Александра Іоана Кузи, тому що половина з його площі була повернута.
Усі бухарестські парки були покалічені, а менші парки, які знаходилися по-між багатоповерховими будинками, майже повністю зникли. Існують і парки, які були врятовані природоохоронними організаціями. Йде мова про парк Кароль, де планувалося спорудити Кафедральний собор, чи Парк Гара де Норд, де мала бути побудована підземна автостоянка. На кожного жителя Бухареста припадає 23 квадратних метрів зелених насаджень, які включають парки, кладовища, вуличні посадки та ліси. Екологічні організації заперечують цю цифру стверджуючи, що влада включили ліс Беняса до муніципалітету Бухареста. Потім до зеленої зони були включені і озера Бухареста. На думку екологічних організацій, на кожного жителя Бухареста припадає лише 8,5 квадратних метрів. У всякому разі, той факт, що Бухарест був перетворений на постійний будівельний майданчик призвело до високого рівня забруднення повітря, внаслідок чого тисячі людей помирають щороку.
