Європейський Союз – партнери і сусідство. Де закінчується Європа?

У місті Сібіу відбулася міжнародна конференція за участі посадовців ЄС, міжнародних експертів та науковців з США, Великобританії, Туреччини і країн Західних Балкан та Східного партнерства, в тому числі з України.

Василь Каптару, 08.08.2019, 06:49

8-10 травня у місті Сібіу відбулася міжнародна
конференція «Майбутнє Європи? Перспективи сучасного розвитку», яка пройшла під
високим патронажем Президента Румунії Клауса Йоханніса і під патронатом Румунського
головування в Раді ЄС. Конференція стала платформою для обговорення представниками
різних країн, академічних кіл, фахового та експертного середовища різних проблем,
що стоять перед Європою у рамках неформального саміту лідерів країн Євросоюзу.

У заході взяли участь 200 учасників, в тому числі чільні
посадовці ЄС, офіційні представники європейських країн, міжнародні експерти,
науковці з США, Великобританії, Туреччини і країн Західних Балкан та Східного
партнерства – України, Грузії, Молдови, Вірменії та Азербайджану. Організатором
конференції виступив Центр запобігання конфліктам та раннього попередження, один
із найпотужніших румунських аналітичних центрів у сфері досліджень та
підготовки кадрів у сфері міжнародних відносин, аналізу конфліктів та прийняття
рішень у кризових ситуаціях, а також Університет ім. Лучіана Благи у місті Сібіу.

Метою конференції було створення умов для проведення
дискусій щодо поточних подій в ЄС та за його межами у складному міжнародному
контексті, що мають великий вплив на майбутнє Європейського Союзу. На
конференції були обговорені передусім процеси, які вирішально впливають на Євросоюз, європейські країни та на їх
громадян. Результати дискусій мають окреслити стратегічний підхід до вирішення
цих питань із залученням зацікавлених сторін, що можуть вплинути на ці процеси,
особливо на стратегічному рівні і в сфері безпеки та оборони ЄС.

Після відкритого пленарного засідання, за участі Президента
Румунії Клауса Йоханіса протягом трьох днів відбулися шість тематичних панелей:
«Проекти та сценарії щодо майбутнього ЄС», «Перетворення сучасних великих викликів
на майбутні можливості», «Безпека й оборона Європи», «Трансатлантичні відносини»,
«Фундаментальні цінності – наріжний камінь єдності та майбутнього Європи», а
також «Європейський Союз – партнери і сусідство. Де закінчується Європа?», на
якій офіційний Київ представила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та
євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Радник Президента Румунії з питань зовнішньої політики Богдан
Ауреску зазначив, що Бухарест намагається перетворити східний кордон Євросоюзу
і НАТО на міст для підтримування та поширювання цінностей ЄС за його межами. «Ми знаходимося на східному кордоні НАТО й ЄС, і це не
тільки виклик, а й унікальна можливість. І оскільки ця панель називається «Європейський
Союз – партнери і сусідство. Де закінчується Європа?» слід сказати, що для нас
найбільшим викликом є перетворити цю лінію, цей кордон, на міст, по якому ми
зможемо передати такі цінності, як демократія, верховенство права, стабільність
і процвітання по іншу сторону мосту. Саме цього торкнувся й саміт у Сібу. Я зачитаю
короткий уривок із Декларації саміту: «З моменту свого створення Європейський
Союз, зі своїми цінностями і свободами як рушійна сила, забезпечив стабільність
і процвітання по всій Європі, у межах і за межами кордонів Союзу». Це важливе
питання, що обговорювалося в рамках саміту. Декларація також визнає європейську перспективу
інших держав, і це включено до керівних напрямків Стратегічного порядку денного
на наступні року, що були детально обговорені європейськими лідерами.»

У свою чергу Державний секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску
наголосив на важливості політики Східного партнерства та озвучив дії Бухареста в
цьому сенсі під час румунського головування в Раді ЄС: «Я все ще вірю, що
Східне партнерство може бути дуже корисним інструментом у майбутньому, зокрема
в процесі зближення східних сусідніх країн з ЄС і бути краще підготовленими.
Під час румунського головування в Раді ЄС ми шукали шляхи зміцнення Східного
партнерства та підтвердження його важливості. Загалом ми переслідували три
цілі. Перш за все, ми поінформували громадськість у наших країнах і
країнах-партнерах про переваги членства у Східному партнерстві та, що принесло Східне
партнерство людям: вільне пересування, процвітання, зміцнення економіки, багато
інших переваг. По-друге – продовжити отримувати конкретні результати до 2020
року, як це було визначено на саміті ЄС у 2017 році, а ми, Румунія, приділили
особливу увагу зв’язку, оскільки ми дуже близькі до цієї сфери. Таким чином
були проведені зустрічі з країнами-партнерами щодо цифрового ринку, транспорту,
бізнесу, щоб переконатися, що ми краще пов’язані між собою. І третя мета нашого
головування – перспектива на майбутнє, аби передбачити, що буде далі. Ведуться
розмови про інституційні рамки усередині Східного партнерства, про порядок
денний до 2030 року, як і в ООН, йдеться про розрізнення між країнами, які
хочуть і можуть стати членами ЄС, а Румунія все більше підтримує цю ідею – тому
що є такі країни, як Молдова, Україна та Грузія, які зацікавлені стати членами,
та інші країни, які зацікавлені лише в перевагах. Отже, давайте зробимо різницю
між цими країнами. У будь-якому випадку Східне партнерство залишається
інструментом наближення країн до ЄС, враховуючи цінності ЄС, і не лише на
економічному або галузевому рівнях.» Дан Ніколеєску заявив, що Румунія, мабуть,
краще, ніж інші країни в регіоні, розуміє очікування та реалії в регіоні. Він
сказав, що було б справедливо сказати, що країни-партнери зобов’язані самі
зміцнювати демократичні цінності, переймати європейські стандарти для
наближення до ЄС, а не просто чекати подальших кроків ЄС їм назустріч.

Зі свого боку Віце-прем’єр-міністр України Іванна
Климпуш-Цинцадзе наголосила, що для майбутнього ЄС важливо зберігати відданість
принципу відкритих дверей. «Майбутнє Європи не може ґрунтуватися на нерішучості
та неоднозначності, особливо щодо східних сусідів: України, Р.Молдова, Грузії,
які чітко заявили про своє бажання стати членом ЄС, мають угоди про асоціацію з
ЄС, активно працюють над зближенням з ЄС, беруть на себе ті самі зобов’язання,
що й Румунія, Болгарія, Польща чи Угорщина, які вже є членами ЄС та
демонструють відданість демократичним цінностям. Східні сусіди ЄС, які чітко
заявили про свої європейські прагнення, заслуговують на той самий рівень уваги
та залучення з боку ЄС, що і країни Західних Балкан».

Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що посилення
політичного, дипломатичного та економічного тиску на Росію є єдиним способом
забезпечити стабільність та безпеку на Європейському континенті. «Якщо Євросоюз піде на компроміс щодо
цінностей та міжнародного права у відносинах з Росією, то проект ЄС не має
майбутнього.» Вона нагадала, що зараз в Європі йде війна, щодня забираючи
життя українських солдатів та мирних жителів. «За даними ООН з початку
російської агресії на Донбасі загинуло близько 13 тисяч осіб. Попри це, у
деяких європейських столицях виступають за зближення з Росією. Кремль шукає не
діалогу, а лише забезпечення власного домінування. Росія прагне поширити власні
принципи та «правила гри» на всю Європу,» – підкреслила Віце-прем’єр-міністр
України у своїй промові.