Румунсько-українські відносини: підсумки 2013 року
Продовження зусиль для надання нового імпульсу двостороннім відносинам між Румунією та Україною та зусилля Бухареста з наближення Києва до Європейського Союзу – так можна кількома словами охарактеризувати румунсько-українські відносини у 2013 році.
Василь Каптару, 09.01.2014, 01:40
Продовження зусиль для надання нового імпульсу двостороннім відносинам між Румунією та Україною та зусилля Бухареста з наближення Києва до Європейського Союзу — так можна кількома словами охарактеризувати румунсько-українські міждержавні відносини упродовж минулого року. Сторони продовжили, також, розвиток економічних і транскордонних відносин між двома країнами.
Перший рік третьої декади румунсько-українських дипломатичних відносин продемонстрував щире прагнення як Бухареста, так і Києва до переходу на якісно новий рівень двосторонньої співпраці. Обидві сторони зосередили свою увагу на невирішених питаннях, з особливим наголосом на економіці. Так вже на початку року міністр економіки Румунії Варужан Восганіан мав зустріч з Послом України в Румунії Теофілом Бауером в ході якої обговорив позитивні тенденції розвитку торговельно-економічної співпраці між двома сусідніми країнами, приділивши особливу увагу питанню виконання зобов‘язань України перед Румунією, як країни-учасника у будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, в який Бухарест вклав приблизно 800 млн. доларів США. Варужан Восганіан наголосив на тому, що вирішення цієї проблеми було б дуже сильним сигналом для розвитку економічних відносин між Румунією та Україною. Ця проблема стала й центральною темою переговорів між Варужаном Восганіаном і Олександром Каленковим, заступником міністра промислової політики України, в ході візиту румунського міністра до Києва на початку вересня цього року. Сторони дійшли домовленості детально вивчити на рівні експертів можливі взаємоприйнятні шляхи і способи відшкодування Румунії витрат на будівництво криворізького комбінату, щоб вирішити цю проблему на взаємовигідній основі.
У 2013 році все більшого значення набула діяльність у сфері транскордонного співробітництва в різних сферах між прикордонними регіонами Румунії та України, особливо в рамках Європейської політики добросусідства. Однією з центральних подій, спрямованих на поглиблення транскордонного співробітництва став Міжнародний форум економічної співпраці «Буковинський діалог», який пройшов 28 травня в місті Сучава. Ця форма розширеного діалогу, що відбувається щороку, була започаткована в 2011 році з ініціативи Австрії. На цей раз темою зустрічі було: «Еко-Буковина — можливості розвитку», а організатором заходу виступила Сучавська повітова рада. На форумі були присутні посол Румунії в Україні, посол України в Румунії, а також посли Австрії в Румунії та Україні, представники Чернівецької області тощо. Румунський посол у Києві Корнел Йонеску висловив упевненість в тому, що сучасний стан двосторонньої і регіональної співпраці та протяжність спільного румунсько-українського кордону сприятимуть поширенню подібного співробітництва і на інші прикордонні регіони двох країн.
Однак головною подією року в двосторонньому плані став офіційний візит до Бухареста міністра закордонних справ України. 13 вересня глави МЗС Румунії, Тітус Корлецян, та України, Леонід Кожара, обговорили увесь спектр румунсько-українських відносин, євроінтеграційні перспективи України, графік подальших офіційних зустрічей і перемовин, а також визначили подальші шляхи розвитку торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва. Глава румунської дипломатії зазначив, що зустріч була змістовною, висловивши сподівання, що вона стане важливим поштовхом для розвитку двосторонніх відносин між двома сусідніми державами. “Ми вирішили поглибити політичний діалог у наступному році та разом шукати шляхи вдосконалення і підвищення ефективності роботи в існуючих форматах двосторонньої співпраці. Стосовно економічної співпраці, ми дійшли домовленості про необхідність проведення регулярних засідань Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, як інструмента, здатного сприяти урізноманітненню і збільшенню обсягу товарообігу. Так само ми мали відверту розмову і на тему прав громадян, які належать до національних меншин. Ми розглядаємо шляхи гармонізації наших підходів до забезпечення специфічних прав українських громадян румунської національності та румунських громадян української національності, у відповідності до міжнародних стандартів і позитивного досвіду в цій сфері.” Леонід Кожара, у свою чергу, підтвердив бажання України інтенсифікувати діалог з Бухарестом на всіх рівнях: “Сьогодні відбулись дуже позитивні переговори з моїм колегою. Ми домовились розглянути ті існуючі механізми співпраці, які є на сьогоднішній день, підвищити ефективність роботи міжурядових і міжміністерських механізмів і, там де потрібно, спробувати оптимізувати інституційні елементи наших міждержавних відносин, щоб створити більш надійні й ефективні механізми взаємодії.”
Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, – заявив наприкінці листопада глава румунської дипломатії Тітус Корлецян. Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом румунської держави, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусіднього народу. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою офіційний Бухарест прагне поглибити двосторонні відносини. І Президент Румунії Траян Бесеску висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що непідписання двох угод є провалом Європи, Європи до якої належить і Румунія.
