Оборонна зброя для захисту демократичних цінностей Заходу
Пропонуємо вашій увазі статтю румунського аналітика Юліана Кіфу на тему надання Україні оборонної летальної зброї США.
Василь Каптару, 02.07.2015, 09:14
Юліан Кіфу, колишній радник президента Траяна Бесеску і президент Центру раннього
попередження та запобігання конфліктів, опублікував нещодавно на сайті газети
Евеніментул зілей статтю Пульс планети. Надання Україні оборонної зброї, щоб
захистити Західний світ», яку ми пропонуємо вашій увазі в повному обсязі.
Сенат США схвалив закон, який
передбачає, що Сполучені Штати постачатимуть зброю і нададуть військову допомогу Україні в
розмірі $ 300 млн.
Рішення Сенату, в якому більшість, як
і в Палаті представників, складають республіканці, знехтувало
невизначеною позицією в цьому питанні адміністрації Обами і Білого дому. Ця
ситуація дозволяє нам порушити гостре, комплексне і складне питання надання
Україні летальної оборонної зброї.
По-перше, ми повинні
зрозуміти, що Україна сьогодні перебуває на передовій лінії прямого військового
протистояння між Сходом і Заходом. Як фактичний захисник демаркаційної лінії
між євроатлантичним світом і російським світом, Україна була змушена взяти
на себе зобов’язання, дуже важливі для всього співтовариства демократичних
цінностей, а звідси випливає і моральний обов’язок підтримки обороноздатності
України, рішення, що вже було прийняте на саміті НАТО в Ньюпорті, Уельсі.
Але надання
оборонної летальної зброї тягне за собою відповідальність та зобов’язання, що
означають набагато більше ніж просто постачання зброї, тягне за собою певну
відповідальність за її використання в конфлікті, за можливу ескалацію конфлікту
і за долю миру в регіоні. Таким чином, будь-яке використання цієї зброї для
повернення окупованого Донбасу тягне за собою відповідальність когось, хто
постачає зброю в зону конфлікту і, цим самим, призводить до ескалації
конфлікту.
Не можна ні залишити
Україну без оборони перед російською військовою агресією на сході, ні
ризикувати захистити себе на східному кордоні НАТО/ЄС, споглядаючи за можливою
війною, яку ведуть твої партнери Україна, Молдова або Грузія. Але постачання
зброї має проводиться за наявності чітко визначених обставин: її невикористання
в ході атак для повернення втраченої території, наявність військ, здатних
використовувати цю зброю, навчених і реформованих, які б вміли ефективно
використовувати сучасну зброю.
Водночас, відповідні війська мають бути й достатньо
лояльними, аби уникнути ситуацій, на кшталт того, що сталося в Іраку або в Дебальцевому, коли військові кидали зброю на полі бою, або цілі групи озброєних
формувань переходили на бік противника. Тому, на тлі нинішніх глибоких змін,
Україна має відновити процес перевірки лояльності і реформу в сфері безпеки,
аби запобігти миттєвому потраплянню
розроблених нині планів в руки противника.
Але, мабуть
найважливішим аспектом, є наявність достатньої чисельності військ, добре
озброєних, здатних запобігти можливій спробі прориву вглиб території України,
за межі нової оборонно-демаркаційної
лінії, контрольованої законною владою України. Однак, добре відомо, що
скільки б зброї Захід не надав Києву, російська сторона здатна компенсувати
зброєю, людьми та боєприпасами, необхідними для успіху можливого нового прориву
вглиб території України. Проте, слід врахувати реальні заходи стримування, хоча
б перспективу значних втрат – символічних, у санкціях, в престижі й, особливо у
військових втратах і поразках на полі бою.
Рішення
американської влади є важливим. Побачимо, яку форму воно набуде, якої категорії
зброї стосуватиметься, за яких умов і коли. У будь-якому випадку це великий
крок вперед в заспокоєнні ситуації в Україні та надання чіткого сигналу того,
що Київ, захищаючи західні цінності і західний спосіб життя, воює прикритий з
тилу євроатлантичним співтовариством. Це, звичайно, якщо візьме на себе пряму відповідальність
за проведення реформ, демократизацію суспільства та впровадження принципу
верховенства права в Україні, захищеній новим кордоном Схід-Захід.
