Круглий стіл «Україна-Румунія: історія та сучасність»

У Бухаресті відбувся круглий стіл «Україна-Румунія: історія та сучасність», присвячений 100-річчю встановлення українсько-румунських дипломатичних відносин.

Василь Каптару, 26.07.2018, 07:54

25 червня 2018 року у Бухаресті відбувся круглий стіл
«Україна-Румунія: історія та сучасність», присвячений 100-річчю встановлення українсько-румунських
дипломатичних відносин. Захід пройшов у межах
проекту «День України в Європі», що включає
програми наукових заходів, присвячених встановленню в 1918 році дипломатичних відносин України
з Болгарією, Румунією, Грецією та століттю Української дипломатичної служби. Ініціатором цього проекту виступило Наукове товариство з
історії дипломатії та міжнародних відносин, за сприяння і партнерства з боку
Міністерства закордонних справ України.

З вітальним словом до присутніх звернувся Посол України в Румунії Олександр
Баньков, який наголосив, що історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й
майбутнє. «Ми маємо сьогодні таку приємну можливість зустрітися і обговорити
дуже символічно, в рік Сторіччя Великої Румунії, згадати з перспективи
історичної, наші відносини, яким вже сто років, мається на увазі дипломатичним
відносинами, тому що відносинам між нашими народами набагато більше років і це
той факт, про який сьогодні ми теж будемо загадувати. І, що можливо найважливіше
– поговорити сьогодні про перспективи подальших Сторіч наших відносин, тому
що ми не будемо обмежуватись тільки
історичною перспективою, я хочу, щоби ми сьогодні поговорили і про те, що нас
чекає, те, що ми маємо на сьогодні і, відповідно, які перспективи розвитку двосторонніх відносин
між Україною та Румунією у нас є.»

У свою чергу Проректор Бухарестського університету, доктор наук Сорін
Кострейє висловив сподівання, що цей круглий стіл у подальшому стане початком
довготривалої плідної співпраці між румунськими та українськими науковцями. «Ми
раді і для нас велика честь бути ґаздою цієї зустрічі. Для нас це особливий
момент, тому що цього року ми відзначаємо Сторіччя Великого Об’єднання і з цієї
нагоди у нашому університеті проводяться багато заходів. З початку року вже було
проведено двадцять з чимось заходів і ми раді відзначити й сторіччя чудового
співробітництва між двома країнами. Я радий всім присутнім, радий, що тут є
представники як Факультету політичних наук, так і Історичного факультету, які матимуть
доклади та візьмуть участь у дебатах. Такі прикладні тематичні дискусії є дуже
важливими і ми сподіваємося, що вони стануть початком плідної співпраці,
початком циклу зустрічей.»

Урочисто привітала учасників і голова Наукового товариства історії
дипломатії та міжнародних відносин України Ірина Матяш, яка презентувала і виставку, присвячену дипломатичним відносинам між Україною та численними країнами,
в тому числі Румунією. Відкриття
виставки супроводжувалося показом унікального архівного фільму про підписання
Брест-Литовського мирного договору. «У складі Наукового товариства дипломатії
та міжнародних відносин є представники уже 13 країн. Воно перебуває під
патронатом Міністерства закордонних справ і співорганізатором її є Посольство
України в Румунії. Перебуваючи в Софії ми створили українсько-болгарську
комісію істориків, важливість якої поза сумнівом існує і можливо за результатами
сьогоднішньої зустрічі, першої, але не
останньої, я сподіваюсь, варто створити таку комісію і між українськими та
румунськими істориками.»

Під час дискусії учасники круглого столу обговорили маловідомі аспекти
відносин між Румунією та Україною в 1917 – 1924 роках, також актуальні питання
румунсько-українських відносин та їх подальшу перспективу. Захід
викликав неабиякий інтерес, а також бурхливі панельні дискусії.

2 лютого 2018 року виповнилося 26 років з дня
офіційного встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Україною, проте перші
офіційні дипломатичні контакти між Бухарестом і Києвом датують в дійсності 1918
роком, коли молода українська держава, щойно проголосивши свою незалежність від
Царської Росії, розпочала налагодження дипломатичних відносин з державами
світу.

Уже в грудні 1917 року Румунський королівський уряд
призначив генерала Константина Коанде своїм військово-дипломатичним
уповноваженим у Києві, який одночасно з представниками Франції й Англії вів
переговори з українським урядом. Рішенням призначити свого уповноваженого при
уряді УНР королівський кабінет міністрів Румунії de facto визнав українську
державу, але, за дипломатичними нормами, чекав на визнання інших держав
Антанти, зокрема Франції та Англії, щоб визнати de jure незалежну Українську
державу.

Протягом 1918 – 1923 років з обох боків робилися
численні спроби врегулювати дипломатичні взаємини між державами. У січні 1918
р. до Румунії була направлена українська делегація в складі Т. Галіпа і Є. Голіцинського,
а пізніше офіційним представником у Румунії став Микола Ґалаґан, місія якого,
однак, виявилася нетривалою. Після перевороту 29 квітня 1918 р. його викликали
до Києва і вже в травні він покинув Ясси. Відносини між Україною з Румунією у
травні-листопаді 1918 року підтримувалися на рівні Генерального консульства,
яке займалося поточною роботою з виведення військового майна, повернення
військовополонених тощо, а очолював
консульство військовий комісар шт.-кап. Корнелій Чеботаренко.

На початку вересня 1918 року Уряд Румунії направив в
Україну тимчасову дипломатичну місію, яка мала передусім економічний характер,
а очолив її професор Константин Концеску. З огляду на те, що до осені того року
Україна не зуміла встановити офіційні дипломатичні відносини з Румунією, приїзд
до Києва румунської дипломатичної місії був зустрінутий українським урядом з
великим інтересом. 28 вересня 1918 року К.Концеску був прийнятий Гетьманом
України Павлом Скоропадським, а за підсумками переговорів 26 жовтня між двома
сторонами була укладена важлива економічна угода. ЇЇ підписання сало кроком
вперед у дипломатичних відносинах між двома країнами.

У Києві Гетьман України
П.Скоропадський, український міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко і глава
румунської економічної місії К.Концеску домовились про прихід до Румунії
української дипломатичної місії, яка прибула до Ясс наприкінці жовтня 1918
року. Основним завданням українських дипломатів була розробка попередньої
домовленості між Королівським урядом Румунії та Урядом України про встановлення
дипломатичних відносин. 26 жовтня українська місія була прийнята генералом
Константином Коанде (колишнім представником румунського уряду при уряді України
/грудень 1917 р./), а за кілька днів, 3 листопада, надзвичайна українська
дипломатична місія була прийнята королем Фердинандом, який пообіцяв вжити всіх
необхідних заходів для встановлення дипломатичних відносин між Румунією та
Україною.

З 21 липня 1919 року уряд УНР у Румунії представляло
повноцінне диппредставництво – Надзвичайна дипломатична місія УНР на чолі з
професором Костянтином Мацієвичем. Основними напрямками її діяльності були:
представлення інтересів УНР, встановлення дипломатичних і торговельних
відносин, матеріальна допомога цивільним і військовим громадянам України,
біженцям, подолання інформаційного вакууму УНР. Дипломатична місія УНР у
Румунії завершила свою роботу фактично в 1923 році, а Кость Мацієвич, маючи
нансевській паспорт, переїхав до Чехословаччини. Після її ліквідації, у вересні 1923 року було
утворено Громадський комітет, який опікувався українцями-емігрантами, що став
своєрідним продовжувачем діяльності уряду УНР за кордоном.

Офіційно дипломатичну місію УНР було ліквідовано
лише після визнання СРСР Румунією. Встановленню офіційних дипломатичних
стосунків між Румунією та Україною завадила загальна ситуація в Україні і
Румунії та в Європі загалом, а також неспроможність обох сторін подолати ряд
проблем у двосторонніх відносинах. Проте, Румунія однією з перших у 1918 році
визнала Українську державу де-факто, виявила зацікавленість у розвитку
торговельно-господарських зв’язків з Києвом і навіть була готова поставляти
зброю в обмін на промислові товари.