Крок вперед щодо врегулювання суперечки довкола ГСХ «Дунай-Чорне море» по гирлу Бистре
Враховуючи позитивні результати роботи Спільної румунсько-українсько-молдовської комісії та за відсутності заперечень румунської сторони, Постійний комітет Бернської конвенції вирішив закрити справу щодо довкола ГСХ «Дунай-Чорне море» по гирлу Бистре.
Василь Каптару, 29.12.2016, 08:49
Наприкінці жовтня у Страсбурзі (Франція), під час 36-го засідання Постійного комітету Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування, яка діє під егідою Ради Європи, було розглянуте питання про закриття відкритої за поданням Румунії справи щодо проекту будівництва українською стороною глибоководного суднового ходу «Дунай-Чорне море» по гирлу Бистре.
Враховуючи позитивні результати
роботи Спільної румунсько-українсько-молдовської комісії, створеної відповідно
до тристоронньої угоди між Міністерством вод, лісів та охорони навколишнього
середовища Румунії, Міністерством екології та природних ресурсів України та
Міністерством навколишнього середовища та планування територій Республіки
Молдова про співробітництво у зоні природоохоронних територій у дельті Дунаю і
пониззі р. Прут та за відсутності заперечень румунської сторони, члени комітету вирішили закрити справу.
Фактично комітет дав можливість
Бухаресту, Києву та Кишиневу спільно на регіональному рівні вирішити цю
проблему транскордонного характеру. Відтепер фахівці з Румунії, України та
Р.Молдова проводитимуть спільний моніторинг впливу українського каналу на
навколишнє середовище дунайської дельти. Спільна комісія продовжить постійний
моніторинг і щодвароки складатиму звіт, що має бути представлений Постійному
комітету Бернської конвенції щодо прогресу у вирішенні питань збереження
біорозмаїття дельти Дунаю.
Таким чином було покладено край ще
одній багаторічній суперечці між Румунією та Україною, що виникла у 2004 році.
Тоді румунська сторона зажадала від української зупинити гідротехнічні
днопоглиблювальні роботи на каналі «Дунай-Чорне море», оскільки вони мають
значний негативний транскордонний вплив на довкілля заповідної дельти Дунаю,
переважна частина якої знаходиться на території Румунії та порушують міжнародні
норми в галузі охорони довкілля. Незважаючи на численні протести з боку
Румунії, три роки по тому Київ таки відкрив судноплавство по каналу завдовжки
10 км. Через 12 років, упровдож яких ця тема фігурувала на порядку денному
щорічних засідань Постійного комітету Бернської конвенції, у жовтні було
прийняте рішення, здатне покласти крапку у вирішенні цього питання.
Навіть за
відсутності дослідження впливу на навколишнє середовище, послідовного та
узгодженого Румунією та Україною, сторони отримали від комітету Бернської
конвенції «зелене світло» на врегулювання конфлікту на двосторонньому рівні, -
каже Маріан Тудор, директор Інституту досліджень та розвитку дельти Дунаю:
«Комітет не мав порівняльних даних, тому що за ці майже 12 років сторони не досягли
домовленості щодо гармонізованого моніторингу. Отож це рішення не є висновком
про відсутність впливу на різні види та їх природні біотопи, але лише
переведення цієї суперечки в іншу площину, надаючи можливість трьом країнам
вирішувати питання між собою, за умови щодварічної звітності про досягнутий
прогрес.»
Це рішення затьмарене підозрілою
пасивністю Румунії, що дозволяє українській стороні продовжувати свої роботи, -
вважає колишній директор румунського біосферного заповідника «Дельта Дунаю»
Лучіан Сіміон: «Рішення затьмарене неучастю Румунії у цьому засіданні. Ми
повинні були запропонувати посилити моніторинг в цьому районі і регулярно,
кожні шість місяців, складати звіти про те, що відбувається тут з точки зору
біорізноманіття та охорони навколишнього середовища. Одним словом, тепер вже не
має обумовленості щодо продовження проекту. І якщо, припустімо, буде прийнято
рішення про продовження другого етапу цього проекту, його вплив буде дуже
великим.»
Згідно з новою рекомендацією
комітету Румунія, Україна та Республіка Молдова зобов’язані проводити щонайменше
щорічні зустрічі для перевірки виконання Рекомендації № 111 (2004 р.)
Постійного комітету Бернської конвенції стосовно проекту глибоководного
суднового ходу через гирло Бистре, яка фактично відкрила справу і заблокувала
подальші днопоглиблювальні роботи. Чинний губернатор біосферного заповідника
«Дельта Дунаю» Грігоре Бабояну вважає, що завершення цієї багаторічної
суперечки є корисним для всіх, оскільки воно відкриває шлях для введення транскордонного
управління дунайською дельтою. «Ми не проводили дослідження наслідків роботи
судноплавного каналу, але результати, які ми маємо за підсумками моніторингу
екологічних факторів в біосферному заповіднику «Дельта Дунаю» загалом не
виявили яких-небудь серйозних порушень природної рівноваги. Таким чином, ми вітаємо
ініціативу вважати, що українська сторона добросовісно виконуватиме свої
обов’язки. Це рішення зобов’язує і нас як і раніше вимагати від нашого
міністерства підтримати програму спільного моніторингу Румунія-Україна, до
якого ми зобов’язалися і, який мусимо реалізувати саме для розвитку співробітництва,
але особливо для розробки загальної програми транскордонного управління дунайським
біосферним заповідником.»
Навесні цього року, для прийняття комплексної стратегії
розвитку дельти Дунаю румунський уряд прийняв повідомлення про місцевість з
України. За збігом чи ні, але в той же час, робочий комітет загальна Румунія,
Україна і Молдова прийняла документ Комісії Бернського сторін визнають, що вони
домоглися прогресу в файлі Bîstroe і які можуть здійснювати моніторинг дельти
Дунаю.