Закон розбрату

На тлі значного покращення в останні роки двосторонніх відносин між Румунією та Україною та в умовах, коли в Бухаресті звучали думки про надання румунсько-українським стосункам стратегічного характеру, українська влада зробила несподіваний крок...

Василь Каптару, 21.09.2017, 08:12

На тлі значного покращення в останні роки двосторонніх відносин між Румунією та Україною та в умовах, коли в Бухаресті все частіше звучали думки про те, що настав час надати румунсько-українським стосункам стратегічного характеру, українська влада зробила несподіваний для свого сусіда крок. 5 вересня Верховна рада України прийняла новий закон про освіту, згідно яким з 2020 році в Україні перестануть існувати середні школи з мовою викладання національних меншин.

Таке несподіване рішення Києва, викликало стурбованість у Румунії на всіх рівнях, адже мова йде про кілька десятків шкіл з румунською мовою викладання і про навчання десятків тисяч дітей етнічних румунів в Україні. Тим більше, що наприкінці серпня у Києві з офіційним візитом побувала Міністр з питань закордонних румунів Андрея Пестирнак, а тема розвитку освіти національних меншин стала однією з центральних під час зустрічей з чільними українськими посадовцями. Зокрема під час дискусії з Міністром освіти і науки України Лілією Гриневич та главою українського МЗС Павлом Клімкіним Андрея Пестринак заявила, що Румунія зацікавлена у збереженні самобутності етнічних румунів, які проживають в Україні, яких закликала бути лояльними громадянами своєї держави та підтримала необхідність належного володіння українською мовою усіма громадянами України.

Водночас Бухарест був здивований не власне законом, а текстом статті 7 про мову у сфері освіти, яка значно звужує чинні мовні права національних меншин, гарантуючи лише право на здобуття освіти мовою відповідної національної меншини лише на рівні дошкільної й початкової освіти. «Глибоке розчарування в Бухаресті викликала відсутність попередніх та серйозних дискусій з румунами в Україні довкола такого важливого питання, той факт, що заяви українських чиновників, які запевняли нас та інших європейських партнерів, що права осіб, які належать до національних меншин не будуть обмежені, не відповідають правді, а процедура прийняття закону була настільки непрозорою, що викликає серйозні знаки запитання про наміри авторів цієї вже сумнозвісної статті 7» – заявив в інтерв’ю агентству MEDIAFAX Державний секретар МЗС Румунії Віктор Мікула.

До речі румунський дипломат очолив румунську делегацію, яка 13 вересня відвідала Київ для участі у першому за 10 років засіданні змішаної Міжурядової румунсько-української комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Румунська сторона закликала українську владу запитати думку Венеціанської комісії і Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, перш ніж направити новий закон на підпис Президенту України. Так само була озвучена готовність румунської сторони до пошуку, в співпраці з компетентними органами України, рішень щодо забезпечення права на освіту румунською мовою для осіб, які належать до румунської меншини в Україні.

Стаття 7 закону про освіту продовжує викликати велике занепокоєння в Румунії на всіх рівнях. Кілька десятків членів ряду неурядових організацій провели перед посольством України в Бухаресті протест, стверджуючи, що українська влада порушує положення Базового договору між двома країнами, що був підписаний у червні 1997 року. Сенатор Віорел Бадя, доповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи із забезпечення прав національних меншин стверджує, що ці поправки порушують Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, а також двосторонні угоди, укладені Україною з державами, що мають національні меншини на своїй території.

У свою чергу лідер найбільшої правлячої партії і спікер Палати депутатів Лівіу Драгня наголосив на праві румунів, які компактно проживають в Україні навчатися рідною мовою. «Це, на мій погляд, дуже важлива тема, оскільки мова йде про право на навчання румунських дітей, етнічних румунів, які проживають в Україні. Там живуть 400 000 румунів і ми вирішили в терміновому порядку у середу схвалити склад делегації парламентаріїв, які відвідають Україну, в надії, що ми зможемо переконати Президента України не підписувати цей закон, оскільки це дуже небезпечний прецедент. Ми як і раніше підтверджуємо свою готовність підтримати європейський курс України.»

У ці дні в Бухаресті відбулася й конференція «SOS румуни в Україні», учасники якої обговорили подальшу долю румунських громад в Україні. Академік Васіле Терицяну з Чернівців вимагає дотримання Конституції України та законодавства в сфері захисту прав національних меншин. «Ми хочемо користуватися правами, які європейська спільнота надає національним меншинам і, зокрема, як це прописано в Конституції України: правом на навчання рідною мовою на всіх рівнях, починаючи з дитячого садка і до вищих навчальних закладів.» А Влад Кубряков, генеральний секретар Фонду румунських організацій з Центральної та Південно-Східної Європи закликав Бухарест до більш рішучих дій, за прикладом Польщі, Угорщини та Болгарії: «Нам треба обдумати як реагувати на цей виклик, побачити, що можна робити конструктивно, адже мова йде про культурну безпеку румунської нації.»

На спільному засіданні Палати депутатів і Сенату, румунські парламентарії одноголосно схвалили Декларацію, згідно з якою «Парламент висловлює стурбованість новим українським законом про освіту, який серйозно обмежує право етнічних румунів в Україні на навчання рідною мовою, що пробудило глибоку стурбованість в Румунії.» Парламент Румунії закликає вирішити якомога швидше ситуацію, що склалася, відповідно до принципу добросовісності, в дусі співробітництва на основі діалогу, в тому числі з суворим дотриманням європейських стандартів в галузі захисту національних меншин, багатосторонніх і двосторонніх угод, підписаних Україною. Так само було прийняте рішення в терміновому порядку направити до Києва делегацію депутатів і сенаторів Румунії, які мають зустрітися зі своїми українськими колегами у спробі переконати українських політиків і, передусім Президента України Петра Порошенка, у необхідності накласти вето на новий закон про освіту. До складу делегації увійдуть 19 членів, що представлятимуть усі фракції румунського парламенту.

У вівторок на полях Генеральної Асамблеї ООН міністри закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та Павло Клімкін знову обговорили це питання. Глава румунської дипломатії знову висловив стурбованість ситуацією в українських школах з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту. Теодор Мелешкану наголосив на необхідності вжиття заходів для забезпечення дотримання міжнародних норм і стандартів, та, в цьому контексті, взяв до відома запевнення свого українського колеги в тому, що впровадження нового закону здійснюватиметься узгоджено з румунською громадою в Україні та румунською стороною, з тим щоб новий закон не мав негативних наслідків на рівень і якість навчання рідною мовою.