Відносини між Україною та Румунією: старі й нові сприйняття.
Останнє дослідження румунсько-українських відносин, проведене нещодавно двома неурядовими організаціями: румунською Асоціацією «Про Демократія» та українською Групою стратегічних та безпекових студій...
Василь Каптару, 26.01.2017, 08:11
В останні роки спостерігається посилення активного діалогу між Румунією та
Україною і, попри наявність ряду невирішених проблем між двома країнами,
двосторонні відносини можна вважати налаштованими на конструктивну співпрацю, спрямовану
на пошук рішень чутливих проблем, подолання стану взаємної недовіри і
продовження всебічного співробітництва на взаємовигідних основах в різних сферах.
Це випливає і з дослідження «Відносини між Україною та Румунією: старі й
нові сприйняття. Перспективи співпраці», проведеного нещодавно двома
неурядовими організаціями: румунською Асоціацією «Про Демократія» та
українською Групою стратегічних та безпекових студій за фінансової підтримки
Фонду Ганса Зайделя.
Докладніше про це розповів український дослідник Сергій Герасимчук:
«Задумом роботи було провести серію інтерв’ю з українськими та румунськими
експертами на тематику двосторонніх відносин. З цією метою я був у Бухаресті,
протягом тижня мені організовували зустріч з експертами з різних галузей, а у
свою чергу Вівіана приїздила до Києва і так само зустрічалася з українськими
експертами. Потім їхні експертні враження, їхні експертні оцінки були
синтетизовані у суцільний текст і потім, на основі того, чого ми навчились у
колег та інформації, яку ми зібрали у колег, ми розробили низку рекомендацій
для двосторонніх відносин.»
Це дослідження є збіркою корисної інформації для всіх, хто зацікавлений
відносинами між Румунією та Україною і спрямоване на зміцнення співробітництва
між двома країнами із наголосом на вирішенні всіх чутливих питань шляхом діалогу.
Про це говорить менеджер проектів Асоціації «Про Демократія» Вівіана Ангел:
«Наші відносини упродовж часу коливалися між цілою низкою чутливих питань, але
було приємно констатувати, що вони були подолані. І наведу вам один приклад:
проблема довкола острова Зміїного. Експертні кола з обох
країн прийшли до висновку, що ця суперечка є добрим прикладом, успішним
прикладом того, як можна вирішити проблему за допомогою інструментів
міжнародного права і без негативних наслідків для відносини між двома державами.
Отже ми констатували, що сторони подолали конфліктну ситуацію і перейшли до
стадії розбудови співробітництва по іншим пунктам двостороннього порядку
денного, що представляють взаємний інтерес. Ми побачили, що маємо спільні
інтереси, особливо в Чорному морі, які, на жаль, обговорюються особливо в
громадянському суспільстві, в експертних групах і переважно в Бухаресті.»
Дослідження англійською мовою, що має в основі опитування експертів,
проведене Вівіаною Ангел у Києві та Сергієм Герасимчуком в Бухаресті, має на
меті заохочення та зміцнення відносин довіри між експертами та представниками
громадянського суспільства, зацікавленими в розвитку демократії і посиленні
безпеки в двох сусідніх країнах. Говорить Серігй Герасимчук: «Цією тематикою ми
займаємося уже довший час. З 2008 року у нас були проекти які, стосувалися
двосторонніх відносин і, безумовно, починаючи з 2014 року ми бачимо суттєве
покращення у двосторонніх відносинах. Це було значною мірою пов’язано з тим, що в
Україні відбулась Революція гідності і те, що помітно по оцінках наших
румунських колег, у них виникла значна емпатія до України, були експерти, які
говорили навіть про те, що Майдан дуже нагадував їм ’89-ий рік у Румунії, коли
вони повалили свого диктатора Чаушеску. Є певний прогрес і по тематиці
європейської та євроатлантичної інтеграції, Румунія була першою, хто
ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, Румунія
активно підтримує нас на натівському напрямку, Румунія активно підтримує
політику санкцій ЄС, таким чином Румунія, фактично, доєдналася повною мірою до
Балтійських держав, до Польщі, які завжди стояли на нашому боці.»
Автори цієї роботи після розмови з
румунськими та українськими експертами прийшли до висновку, що немає
суперечливих питань, які б могли негативно вплинути на раціональний і
прагматичний підхід до їх вирішення, у більш широкому контексті безпеки в
Чорноморському регіоні. І хоча в Україні ще спостерігаються побоювання можливої
зміни позиції офіційного Бухареста до України після нещодавніх парламентських
виборів, вони безпідставні, з огляду на те, що закордонна політика Румунії в
останні понад 20 років була майже незмінною, а в парламенті більшість складають
ті самі політичні сили, що й до виборів. Сергій Герасимчук: «Були певні
застереження з боку українських експертів, які побоювалися, що зміна уряду в
Румунії може призвести до кардинальних змін політики, але наші румунські колеги
заспокоювали нас з цього приводу і казали, що незалежно від того який би уряд
не був у Бухаресті при владі і, яка політична сила не була б в Бухаресті при
владі, ми можемо говорити про те, що вона наврядчи буде проросійською, а відтак
ми можемо сподіватися, що вона буде проукраїнською.»
Цей факт підтвердила й Вівіана Ангел, яка додала, що Румунія та Україна
мають багато спільних інтересів в регіоні, а також – цінний досвід в різних
сферах, яким можуть поділитися між собою. «Немає підстав для занепокоєння тим,
що зміна влади в Бухаресті, зміна парламентської більшості призведе до зміни
нинішньої орієнтації. У цьому в мене немає жодного сумніву. Але подальша
розбудова співпраці залежить і від
наявних засобів, від фондів, які будуть виділені для багатьох проектів, які на
наш погляд можуть бути потенційно цікавими для обох сторін. Починаючи,
наприклад ідеєю спільного патрулювання в акваторії Чорного моря і завершуючи
різними культурними проектами, зосередженими на національних меншинах, на
інтеграції нацменшин. В Україні є кримськотатарська громада, у нас також є
етнічні татари. Як відомо, нещодавно представниця татарської громади стала
кандидатом на пост прем’єр-міністра Румунії. Отже, крім можливостей, які нам
надає наявність української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні,
нас об’єднує й присутність татарської громади в наших країнах. Ми можемо багато
чому навчитися один в одного.»
Особливе
місце на двосторонньому порядку денному є ситуація в Республіці Молдова та
придністровська проблема. Обидві країни зацікавлені в подальшому зближенні
Кишинева з ЄС, але після перемоги Ігора Додона на президентських виборах, зараз
важко передбачити, який саме геополітичний вектор обере Республіка Молдова. У
цьому питанні на думку Сергія Герасимчука в цьому питанні Румунію та Україну
зв’язує спільність інтересів: «Безумовно полем для спільного інтересу
залишається Республіка Молдова. І Україна, і Румунія зацікавлені в тому, щоби
Молдова лишалася на європейському шляху; і Україна, і Румунія зацікавлені в
тому, щоби на території Молдови було врегульовано Придністровський конфлікт з
повною повагою до суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова; І
Румунія, і Україна занепокоєні політикою президента Молдови Додона. Але, так
чи інакше, ми сподіваємося, що, оскільки є суголосність експертного поля, а
експерти мають певний вплив і на формування політики, то в даному випадку і
Україна, і Румунія виступають союзниками, виступають державами, які перебувають
в одному човні, мають спільний інтерес і, відповідно, будуть докладати спільних
зусиль для його досягнення.»
Отож на прикладі спільної роботи експертів та зміни позиції лідерів двох
сусідніх країн українці та румуни мають продовжувати змінювати упередження,
демонструвати готовність ламати стереотипи та сміливо разом діяти на благо двох
націй. Говорить Вівіана Ангел: «Ми не проводили національного репрезентативного
опитування, хоча було б дуже цікаве це зробити. Дійсно, ще є певні історичні
стереотипи, але на мою думку, далеко не весь широкий загал поділяє їх. На жаль,
ці стереотипи та упередження використовуються в своїх цілях радикальні сили або
зацікавлені треті сторони, яким на руку наявність прихованого конфлікту, якого
в дійсності не існує, він скоріше уявний. І ми добре знаємо, що погані
відносини між Румунією і Україною йдуть тільки на користь Росії.»
Дослідження «Відносини між Україною та Румунією: старі й нові сприйняття.
Перспективи співпраці», англійською мовою можна завантажити ТУТ.