Вибори Президента України: погляд з Румунії

Що пишуть румунські ЗМІ про президентські вибори в Україні та прогноз румунських оглядачів на другий тур перегонів...

Василь Каптару, 04.04.2019, 04:57

У Румунії, попри внутрішні проблеми в зв’язку із нескінченною суперечливою судовою реформою, що
викликала найбільші антиурядові протести в посткомуністичні часи, та на тлі піврічного головування в Раді ЄС, ЗМІ та експерти вже відреагували на перші результати
виборів президента України та оцінили шанси кожного з них на перемогу в другому
турі перегонів.

Таким чином у статті популярного
тижневика «22» під заголовком «Україна – завжди дивовижна», провідний румунський аналітик, професор політичних наук
Бухарестського університету Арманд Ґошу пише, що перший тур президентських
виборів в Україні закінчився несподіванкою.

«Мова йде не про порядок
черговості кандидатів, а про несподівано великий розрив між Володимиром
Зеленським, який посів перше місце, і президентом Петром Порошенком. Навіть якщо
усі соцопитування розміщували Зеленського на першій позиції, різниця між ним і
другою позицією була набагато меншою. Через три тижні, 21 квітня, відбудеться
другий тур. Перед президентом Порошенком стоїть складне, але не нездійсненне
завдання: надолужити цей розрив між ним і його контркандидатом.

У другому турі, 21 квітня,
виборці опиняться перед
складним вибором. З
одного боку, вони можуть голосувати за комедійного актора в ролі популістського
політика, без ніякого досвіду, без ніякої команди, без ніякої політичної
програми, з неясним ставленням до Криму, Донбасу і Росії. З іншого боку,
альтернативою є олігарх старої гвардії політиків, президент, звинувачений у
корупції, оточений сумнівними особами, але з величезною перевагою: він
передбачуваний як для українських громадян, так і для західних канцелерій.
Незважаючи на великий розрив у першому турі, кандидати мають рівні шанси. О
огляду на високий рівень непередбачуваності електорату в Україні, не стане
сюрпризом, коли у другому турі переможе президент Порошенко.

Не менш важливими стануть і
парламентські вибори в Україні, які відбудуться восени. Події в Києві 2019 року
вплинуть не тільки на Росію та Білорусь, а й на Республіку Молдова та Румунію. Це
ще одна причина, чому нам слід уважно стежити за подіями на тамтешній політичній
сцені», – вважає румунський оглядач Арманд Ґошу.

І румунський аналітик Юліан
Кіфу, керівник Центру запобігання і раннього попередження конфліктів та колишній
радник президента Траяна Бесеску робить аналіз результатів першого туру
президентських перегонів у статті «Вибори в Україні. Популярний серед
проросійської публіки комедіант протиснув Петра Порошенка до другого терміну на
посаді Президента України», надрукованого у виданні
«Evenimentul zilei».

Він вважає, що «вибори, які пройшли у неділю в
Україні принесли несподіваний результат на початку електоральних перегонів: президент
Майдану Петро Порошенко, який закінчує свій перший термін, упродовж якого йому
довелося боротися з російською агресією на Сході України, зумів потрапити у
другий тур, поряд з Володимиром Зеленським, комедіантом з нізвідки, нібито
створеним у лабораторії спеціально для виконання наданого йому призначення:
вийти у другий тур виборів, аби стати спаринг-партнером чинного президента.

Рейтинг Петра Порошенка постійно зростав завдяки його антиросійської політики та орієнтації на ЄС і НАТО (внесення змін до Конституції з урахуванням цих двох устремлінь України), отриманню автокефалії Українською православною церквою, проукраїнському націоналізму в питанні мови та освіти українською мовою (всупереч рекомендаціям Венеційської комісії і на шкоду меншин, в тому числі румунської). Це призвело до поступового зростання його рейтингу, виходу в другий тур перегонів із тенденцією до зростання, з найменш досвідченим контркандидатом, якого нібито він сам собі вибрав.

Незалежно від результатів першого туру, я
думаю, що спосіб, у який була побудована кампанія, має стати справжнім уроком
для тих, хто стежить за цими діями, тому що стратегія була геніальною: провести
президента від одноцифрового рейтингу у другий тур виборів із реальними шансами
на перемогу є великим досягненням та роботою, яка заслуговує всієї поваги, у
разі отримання бажаного результату. І у нього є всі шанси на це. По-перше,
тому, що електорат всіх інших кандидатів є скоріше традиційним, про-системним,
який скоріше надасть перевагу відомому політику, ніж новачку. А також тому, що відоме
зло завжди є більш прийнятним, ніж невідоме, для тих виборців, які проголосують
у другому турі», – пише Юліан Кіфу

Колишній румунський дипломат та голова
організації «Black Sea House Assotiations» Дорін Попеску в своєму аналітичному
аналізі електоральних процесів в Україні під заголовком «Президентські вибори в
Україні: аналітична картина першого туру» наголосив на результатах
голосування в районах компактного проживання етнічних румунів та спробував
передбачити за кого голосуватимуть українські румуни в другому турі.

Дорін Попеску зазначає, що: «Найнижча явка в Чернівецькій
області (52,02%) була зареєстрована у виборчому окрузі № 203 (що об’єднує Герцаївський, Новоселицький, Глибоцький і частково Сторожинецький райони, відповідно, округ з найбільшою
кількістю етнічних румунів в області). Найнижча явка у Закарпатській області (36,42%) була зареєстрована у виборчому окрузі № 72 (що охоплює Рахівський та частково Тячівський райони, відповідно виборчий округ з найбільшою кількістю етнічних румунів в області). Значно нижча явка румунів, порівняно з іншими
виборчими округами в регіоні, спостерігалася й в Одеській області: низька явка
виборців (55,99%) була зафіксована у виборчому окрузі № 143 (що включає місто Ізмаїл,
Ізмаїльський та Ренійський райони, і частково Болградський район, тобто виборчий
округ з найбільшою кількістю етнічних румунів у регіоні).

Таким чином, можна зробити висновок, що
етнічні румуни в Україні проявили менший інтерес до цих виборів, ніж українська
більшість у регіонах, де компактно проживає румунська громада. Аналогічний
висновок можна зробити й щодо низького інтересу етнічних угорців в Закарпатській
області. У цьому регіоні була зареєстрована найнижча явка виборців (46,99%). Загалом можна констатувати, що ставка цих
виборів була низькою для європейських національних меншин в Україні та/або вони
не віднайшли себе в програмах основних кандидатів.

На риторичному рівні у другому турі
відбудеться пряме протистояння між патріотичною риторикою/зовнішній наратив (Петром
Порошенко) і антикорупційною риторикою (внутрішній наратив). Головною перевагою
Порошенка буде політико-адміністративна система України, готова максимально
підтримати свого кандидата, а головною перевагою Зеленського є потреба змін, в
умовах коли він сприймається як антисистемний кандидат.

Етнічні румуни не мали «бажаного» кандидата в умовах відсутності політичної пропозиції щодо
задоволення їхніх очікувань. Швидше за все, більшість із них у другому турі голосуватимуть
за Зеленського, оскільки Порошенко вважається у колах національних меншин України
вектором націоналістичної / асиміляційної політики. На зовнішньому плані Зеленський
залишається невідомою фігурою, з високою дозою непередбачуваності. Незважаючи
на те, що він демонструє проєвропейські і навіть проатлантичні переконання,
спосіб у який він говорить на теми закордонної політики, не робить його вартим
довіри. Досить ймовірно, що він створить високі ступені залежності від
внутрішніх (олігархічних) або закордонних (Москва) центрів впливу, в умовах
обмеженої політичної спроможності. Таким чином, його можливий президентський термін буде непередбачуваним і суперечливим, з
мінливими, непослідовними, іноді ризикованими політичними діями. Відносини з
Росією залишаються непередбачуваними, попри посилення антиросійської риторики останнім
часом. Можливі й сюрпризи, у тому числі відновлення прямого діалогу з Кремлем в
ім’я інтересів України», – пише політолог Дорін Попеску.