Господарь Молдови Василь Лупу
За походженням Василь Лупу грек чи албанець, однак, найбільш поширеним варіантом є той, що він був арумуном родом з Албанії.
Христина Манта, 04.06.2014, 01:42
Господарь Молдови у період 1634-1653 рр. Василь Лупу був палким просувачем візантійської ідеї та, водночас, захисником православної духовності. Члени Львівського Православного Братстсва назвали його “точною копією видатного імператора Юстиніана”. Він був спочатку прихильником Польщі, згодом союзником Богдана Хмельницького, особливо після того як син Хмельницького, Тиміш, оженився з його дочкою — Руксандрою (в джерелах її називають так само й Роксандра, Роксанда або Розанда). За часів його правління, в грамотах вперше зявилася румунська мова, а 1642 року відбувся спільний синод української і молдовської православних церков у місті Ясси, за участю делегатів київського митрополита Петра Могили.
За походженням Василь Лупу грек чи албанець, однак, найбільш поширеним варіантом є той, що він був арумуном родом з Албанії. Відомо, що він народився у Константинополі. У 30-х рр. XVII ст. оселився в Молдові, займався торгівлею, розбагатів і став великим землевласником. Мав титул великого ворника і за допомогою турків, у 1634-му році, зумів стати господарем Молдови. Протягом довгого часу від підтримував хороші стосунки з Оссманською імперією, дотримувався обіцянок перед султаном. За часів його правління країна досягла значних успіхів зокрема у області культури. У 1630-40-х роках, в Яссах, був побудований один з найкрасивіших памятників середньовічної архітектури Молдови – Собор Трьох святителів. Розписали його російські художники, спеціально привезені Василем Лупу з Москви. При соборі була створена Словяно-греко-латинська Академія, за зразком Київської академії. Значну роль в створенні школи зіграв київський митрополіт Петро Могила. Мандрівник Павло Беке, який відвідав Молдову в 1644 році писав, що князь Василь Лупу “будував величезні нові кам’яні школи для навчання молоді”. Засновує і відновлює близько 30 церков в Молдові (у тому числі собор Трьох Святителів та Голія в Яссах), будує церкву Св. Дмитра в Орхеї, на південь від Дунаю, у Львові та Києві; привозить з Константинополя в Ясси мощі Святої Параскеви.
У 1637-43 рр. Василь Лупу відкрив в Яссах першу друкарню за участю митрополита Варлаама і за допомогою Києва і Львова, звідки було завезено паперу та устаткування для книгодрукування. У друкарні було надруковано 8 книг, серед яких «Казанія Варлаама» (1643 р.), перша молдовська збірка законів «Правила» (1646 р.), “Сім таїнств Церкви” (1644 р), та ін. Друкарня, однак, була закрита у 1653 році. Відновлення її відбулося в 1681 році за часи митрополита Дософтея (Доситея). У 1653 році Василь Лупу заснував співецьку школу при Соборі Трьох Святителів.
Господар Молдови підтримував хороші стосунки з Польщею. При підтримці останньої і Туреччини, він тривалий час вів запеклу боротьбу з господарем Волощини Матеєм Басарабом. Коли в 1648 році почалося повстання проти польського короля під керівництвом Богдана Хмельницького, до цієї боротьби залучилася і Молдова. При облозі Львова в 1648 році у складі війська Богдана Хмельницкого діяв молдовський загін. У 1650 році Богдан Хмельницький використав конфлікт між Молдовою і татарами, вторгнувшись у князівство і зайнявши Ясси. Тоді Лупу був змушений укласти мир з Хмельницьким і віддати свою найменшу дочку Роксандру за Тимоша Хмельницького. Шлюб відбувся 1652-го року.
У квітні-вересні 1653 року, Василь Лупу при допомозі українських військ на чолі з Тимошем Хмельницьким вів боротьбу проти претендента на господарський престол Георгієм Штефаном, якого підтримував господар Волощини Матей Басараб. У вересні 1653 р., після загибелі Тимоша Хмельницького і відступу козацьких загонів з Сучави, Лупу був остаточно позбавлений престолу і змушений виїхати до Чигирина. Звідти він дістався до Криму, потім до Константинополя, де він був поміщений у вязницю “Сім веж”. Після звільнення, марно намагався повернути собі трон. Помер в 1661 році в Константинополі. Згодом його земні останки були привезені до Ясс, будучи перепоховані в Соборі Трьох Святителів, поряд з іншими членами його родини.