День слухача ВСРР – 2024
У 2024 році до Дня слухача ВСРР ми вирішили почути ваші думки про, те як штучний інтелект змінить світ.
Українська редакція ВСРР, 03.11.2024, 12:02
Дорогі друзі, 3 листопада 2024 року, в першу неділю після Дня Румунського Радіо, який відзначаємо щороку 1 листопада, ми традиційно транслюємо спеціальну передачу «День слухача Всесвітньої служби Радіо Румунія», яку складаємо з ваших розмірковувань на запропоновану нами тему.
У 2024 році до Дня слухача ВСРР ми вирішили почути ваші думки про, те як штучний інтелект змінить світ. Як виглядатимуть робочі місця майбутнього? Наскільки ми станемо залежними від ШІ? Хто і як повинен регулювати використання ШІ? Які, на вашу думку, переваги та небезпеки використання ШІ?
Галузь досліджень штучного інтелекту заснували як академічну дисципліну ще у 1956 році, але донедавна це було чимось з області фантастики. Тепер ШІ все більш присутній у нашому повсякденному житті та спричиняє глибокі трансформації на всіх рівнях суспільства.
Штучний інтелект, який часто порівнюють за наслідками з промисловою революцією, приносить незаперечні переваги, але водночас несе в собі чимало серйозних викликів і ризиків. Думки експертів розділилися. Одні вважають, що штучний інтелект стане незамінним у майбутньому, інші кажуть, що він може призвести до вимирання людства.
Запрошуємо вас послухати декілька думок слухачів нашої радіостанції з усього світу:
* * *
Мухаммад Аль–Сайєд Абдель Рахім, Єгипет: «Я хотів би висловити свою подяку за програму, організовану ВСРР за участі слухачів зі всього світу – «День слухача». Ми бачимо, спостерігаємо і відчуваємо зміни, які відбуваються у світі завдяки ШІ, і навіть якщо ці зміни знаходяться в зародковому стані, вони змушують нас відчути їхню здатність принести багато змін у наше життя і в світі. У майбутньому ШІ матиме можливість змінювати світ різними способами. Аналізуючи величезні обсяги інформації і точно сортуючи її, ШІ зможе заощадити час у багатьох аспектах нашого життя, він також матиме можливість виконувати рутинну роботу, що зменшить витрати і підвищить продуктивність, але не будемо забувати або ігнорувати, що він також може вплинути на ринок праці і призвести до втрати робочих місць. ШІ також зможе вдосконалювати транспортні засоби, наприклад, розробляти автономні автомобілі, зменшуючи кількість дорожньо-транспортних пригод і підвищуючи ефективність використання палива, що може допомогти поліпшити управління дорожнім рухом і зменшити затори в місцях масового скупчення людей. Не забуваймо і про освіту, адже ШІ може персоналізувати навчальний процес відповідно до потреб і здібностей кожного учня, що допоможе поліпшити результати навчання і забезпечити більш інтерактивний і ефективний освітній досвід. Так само, аналізуючи кліматичні та сільськогосподарські дані, ШІ може допомогти поліпшити управління природними ресурсами і зменшити викиди вуглецю, що допомагає боротися зі зміною клімату. Не забуваймо також про наукові дослідження, адже ШІ може сприяти новим відкриттям, аналізуючи величезні обсяги складних даних. На додаток до захисту та безпеки, ШІ може допомогти вдосконалити системи безпеки, що призведе до запобігання кіберзлочинності та кібератакам. Однак існують також проблеми, пов’язані з конфіденційністю, безпекою та етикою, і успішне впровадження ШІ вимагатиме рівноваги між перевагами та ризиками, пов’язаними з ним, щоб забезпечити його позитивний і стійкий вплив».
Кан Чженхень, Китай: «Розмови про ШІ ніколи не закінчаться. Особливо після виходу Chat GPT ми усвідомили, на яку силу здатен ШІ, що привертає увагу урядів, компаній і навіть пересічних людей. Насправді ШІ існував завжди, сприяючи розвитку та полегшуючи життя людей. Думки науковців щодо штучного інтелекту різноманітні, але моя власна думка полягає в тому, що ШІ – це спосіб вирішувати проблеми, імітуючи людське мислення».
Іляна Белу, Сербія: «Я вважаю, що штучний інтелект вже достатньо змінив наш світ, він проник у всі пори суспільства. Сподіваюся, що ми знайдемо правильну міру і не дозволимо йому домінувати над нашими діями, але зможемо правильно його використовувати. Я думаю, що ми повинні нагадати майбутнім поколінням, що таке справжні цінності, і розповісти їм про переваги штучного інтелекту».
Желько Баїч, Боснія та Герцеговина: ««Ніякого страху перед змінами! Революційний прорив у науках та інформаційних технологіях отримав назву «штучний інтелект». Під цим спільним знаменником криється багато аспектів, кожен з яких сам по собі міг би стати темою окремої статті. Якщо навіть цю революційну інновацію можна назвати «штучною», то дилему – чи буде штучний інтелект у майбутньому неминучим, чи він буде руйнівним – також можна назвати штучною. Адже ніколи за весь час свого існування людство не стояло на місці – воно завжди стикалося зі змінами, більшість з яких були спричинені наукою і технологіями. Не забуваймо про те, без чого сьогодні ми не можемо жити – хтось створив його – і це вогонь! Яке це велике відкриття, коли людина усвідомила переваги вогню. Але не забуваймо також, що вогонь, як і все, що з ним пов’язане, має руйнівну силу. Все залежить від мислення господаря вогню – людини. Простежимо за ходом історії: кожне нове надбання могло стати предметом тієї ж суперечки – чи сприятиме воно добробуту людини, чи її регресу. Зосередимо нашу увагу на останніх двох століттях. Спочатку залізницю порівнювали з прірвою – сьогодні ніхто не повірить, що такий спротив виник менш ніж 200 років тому. Потім з’явився автомобіль, електрика, радіо, телебачення, кіно… Завжди одне й те саме попередження: нове витіснить старе, до якого ми вже звикли. На щастя, цього не сталося. Створено нову спільноту, в якій кожен може знайти своє місце. Штучний інтелект підхопить те, на чому зупинився інтернет чи комп’ютер. Це, безумовно, змінить світ. Хто сьогодні може уявити собі життя без автомобілів, телевізора, мобільних телефонів… А ті, хто пам’ятає, як не так давно у 20 столітті жили без мобільних телефонів і думали, що це був ідеальний світ. Люди, які працюють у журналістиці, знають, як сильно змінився спосіб їхньої роботи всього за кілька десятиліть. Хто сьогодні пам’ятає такі професії, як стенографістка, друкарка, телеграфістка! Сьогодні ми спілкуємося з одного кінця світу в інший за одну мить, і, що не менш важливо, ми спілкуємося безкоштовно! Мабуть, кожен міг би побачити подібні зміни у своїй професії. Як виглядатимуть професії майбутнього? Ми цього ще не знаємо. Можливо, людина стане лише ремонтником роботів та інших технологічних чудес. Чи, можливо, продовжить бути творцем можливостей? Подібно до того, як сьогодні ми поділені на тих, хто залежний від мобільних телефонів чи телебачення, і тих, хто ними не є і не хоче ставати, подібний виклик чекає на нас і в майбутньому. З усіма плюсами і мінусами такого вибору. Небезпек буде стільки, скільки людей відчинить двері. Покладаючись на власний розум, а не на штучний інтелект, людині доведеться прийняти рішення – наскільки вона впустить у своє життя всі технологічні інновації, про які сьогодні ми можемо тільки здогадуватися. Ми живемо в час нетерпимості – так назвав його один відомий сербський історик. Чи зможе людство сісти за стіл переговорів і домовитися про місце і роль штучного інтелекту в світі майбутнього? Дипломатія завжди знаходила спосіб уникнути загальної катастрофи. Чому штучний інтелект має бути іншим?»
Сіро Меннела, Італія: «На мою думку, ШІ матиме значний вплив на людей з високою культурою. Для решти населення, в глобальному масштабі, я не бачу змін у способі життя. З точки зору робочих місць, це буде допомога, на яку можна покластися, але є також ризик, що багато людей втратять роботу. Але я не думаю, що в кінцевому підсумку ми будемо занадто покладатися на штучний інтелект. Це також залежить від роботи, яку ми виконуємо. Я вважаю, що використання штучного інтелекту має регулюватися державним органом, щоб уникнути зловживань і кіберзлочинів. Переваги штучного інтелекту будуть певною мірою для всіх нас, особливо з точки зору мобільності, громадського та приватного транспорту. Небезпека може виходити від злочинців, які проникають в системи для отримання вигоди, тому звичайним людям потрібно бути обережними з підводними каменями інтернету».
Адріан Мікаллеф, Мальта: «Штучний інтелект вже входить і вже присутній у нашому повсякденному житті, в кожній сфері: ІТ, медицині, освіті, банківській справі, соціальних послугах та управлінні. Я вважаю, що робочі місця найближчого майбутнього будуть більш технологічними, тому можна буде робити більше справ за менший час, тобто розумно працювати, але це також означає менше взаємодії з людьми. Ми стаємо дедалі більше залежними від технологій, від штучного інтелекту, і я вважаю, що потрібен регулятор, який наглядатиме за діяльністю штучного інтелекту, щоб у нас був збалансований і прозорий клімат для всіх і менше фейкових новин і фейкових акаунтів у соціальних мережах. Плюси і мінуси? Ми зможемо працювати з дому і не витрачати час на затори, але з іншого боку, буде менше контактів між людьми. Люди, які вже не такі молоді, віддають перевагу спілкуванню з людьми. Я боюся, що все може вийти з-під контролю. Я також думаю про подкасти, які все більше присутні за рахунок радіопрограм. Радіо, як ми його розуміємо, може повільно зникнути».
Кирил Сосновський, Росія: «Сьогодні людство живе в дуже цікавий і турбулентний час. Якщо 20 століття почалося з масштабної електрифікації та поширення радіомовлення, то перші десятиліття 21 століття – це, безумовно, період стрімкого розвитку інтернету та глобальної цифровізації. Штучний інтелект відіграє важливу роль у житті кожного жителя нашої планети, він сприяє розвитку міжособистісних контактів через соціальні мережі та багато в чому спрощує повсякденне життя, завдяки якому ми можемо здійснювати покупки, не виходячи з дому, купувати квитки в театр онлайн; одним словом, штучний інтелект – це приклад високої інженерної думки освіченого людства. Напевно, єдина сфера діяльності, в якій людина має перевагу над штучним інтелектом – це переклад мови, яку вимовляє носій іноземної мови. Думаю, що в майбутньому штучному інтелекту буде важко зрозуміти нюанси румунської розмовної мови, а переклад прекрасних віршів поета Міхая Емінеску, краще довірити людині, яка має серце і тому може сприймати шедеври румунської класичної літератури на сентиментальному рівні, чого не скажеш про машинний переклад за допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм. »
Луїджи Кобіці, генеральний секретар Italradio: «Штучний інтелект – це все одно продукт людського інтелекту. Тож, як і всі продукти людського інтелекту, він має позитивні та негативні сторони. Одним з негативних моментів, безумовно, є те, що про ШІ занадто багато говорять. Позитивною стороною є те, що ми можемо залишити його людям, які його вивчають, придумувати нові чудеса! Коли я вперше в житті побачив комп’ютер, близько 40 років тому, в магазині в Брешії, я сказав: «Вау, що це?» Сьогодні це нормально. Я б сказав, що давайте трохи захопимося наукою і технологіями (…), звичайно, за умови, що ми тримаємо все під контролем. З іншого боку, варто процитувати прислів’я про те, що, використовуючи чужий мозок, можна підсмажити свій власний.»
Гвідо Панеб’янко, Італія: «У наш час багато говорять про штучний інтелект. Але перш за все, ми повинні зрозуміти, що це означає. Якщо коротко, то це сфера технології, яка дозволяє комп’ютерам виконувати дії, що зазвичай вимагають людського інтелекту: розпізнавання зображень і слів, вирішення складних проблем, вивчення минулого досвіду і розуміння природної мови. На мою думку, штучний інтелект змінить багато аспектів у нашому повсякденному житті, навіть у професійній діяльності, спростивши її, але надмірне використання може бути небезпечним, у тому числі для нашого мозку. Використовуючи штучний інтелект, ми можемо в кінцевому підсумку не максимізувати наші когнітивні здібності, задовольняючись комп’ютерним розв’язанням проблем. (…) Дітей слід навчати, ще під час обов’язкової шкільної освіти, розуміти, що це означає і які ризики пов’язані з цим».
Джованні Фрасінеті, Італія: «Штучний інтелект може бути корисним у технічній та механічній діяльності. Не забуваймо, що все створено людиною, і якщо є помилки, то це вина не роботів, а людей. Як і багато відкриттів та винаходів, все може бути використано як на благо, так і на шкоду. Будемо сподіватися на краще».
Крістіан Гібодо, Франція: «Сьогодні штучний інтелект нас оточує. Вже складно не усвідомлювати цей факт і не використовувати його в повсякденному житті Щодня створюється все більше і більше додатків зі штучним інтелектом… І якщо ця технологія так палко обговорюється, то це тому, що вона не тільки не дає нам спокою, але й лякає нас. Наприклад, штучний інтелект використовується для виявлення шахрайства у фінансових установах, прогнозування намірів щодо купівлі або взаємодії клієнтів в Інтернеті. Отже, штучний інтелект вже повсюдно поширюється і, так, він змінить світ. Але як саме? Чи зможе людство опанувати дії штучного інтелекту? Крім того, зараз, коли все комп’ютеризовано, дуже мало робочих місць залишаються поза межами ШІ. Тож він матиме безперечний вплив на наше професійне майбутнє, якщо вже не вплинув. Зараз ШІ використовується в усіх фінансово-банківських професіях. Люди вже мало що контролюють, і ми часто взаємодіємо з «роботами» ще до того, як вступаємо в контакт з людиною. ШІ також контролює засоби масової інформації, ретушуючи фотографії та статті. В інтернеті вже є незліченна кількість фотографій, не тільки змінених за допомогою ШІ, але й створених ним. Ми скоро станемо залежними від штучного інтелекту, ми вже потребуємо такого додатку для багатьох дій (…) Добре це буде чи погано, побачимо в майбутньому. На мою думку, різні спільноти кожної нації повинні будуть регулювати використання ШІ, тому що, на жаль, ми більше не можемо довіряти ні тим, хто нами керує, ні великим компаніям, які так чи інакше керують нашим життям. У чому переваги штучного інтелекту? Він допоможе нам у повсякденному житті. (…) Він покращить медичну сферу. Вже зараз він дозволяє ставити діагнози в режимі реального часу. (…) Компанії зможуть спростити складні та повторювані дії і стати більш ефективними (…) ШІ обіцяє багато переваг, але він також створює реальні ризики. Деякі з них вже можна побачити в різноманітній шкоді для людей і суспільств: дискримінація, поляризація думок, посягання на приватне життя, проблеми з безпекою».
Філіп Марсан, Франція: “Комп’ютерні науки розвиваються семимильними кроками і сьогодні ми говоримо про штучний інтелект. Це логічний розвиток технологій, але наука розвивається дуже швидко, можливо, занадто швидко для нас. І ось ми маємо машину, яка вже може думати, як людина, або майже. Без сумніву, ми побачимо багато творчості, планування, надскладних розрахунків, складних алгоритмів… Але чи зможе вона відчувати співчуття, сентименти, любов, радість, повагу, виражати гнів, терпіння чи роздратування? Останні дані показують, що завдяки ШІ ми можемо виявити рак молочної залози набагато раніше, краще і швидше. Таким чином, людина була замінена машинами для більш точного і швидкого діагностування. І таких прикладів в інших галузях буде ще багато. Але ми повинні бути обережними, щоб не грати з вогнем. (…) Яким було б рішення? На мою думку, потрібно продовжувати розвивати цю сферу, долучатися до цього неминучого процесу, але залишатися обачними, освоювати це нове середовище, враховувати небезпечні сценарії, і ШІ принесе нам переваги для кращого життя.”
Нуарі Нагмучі, Алжир: “Ініціатива впровадження національної стратегії у сфері штучного інтелекту є фундаментальним питанням, оскільки він став пріоритетом для багатьох країн і дозволив зробити стрибок у якості в різних сферах життя. Метою стратегії розвитку цього сектору є надання суспільству кращих послуг в епоху, коли штучний інтелект став мовою, яку ми повинні прийняти. Вона спрямована на зміцнення потенціалу в галузі освіти, навчання та досліджень як інструменту, що сприятиме розвитку різних економічних і соціальних секторів та допоможе їм подолати виклики, пов’язані з переходом до цифровізації. У найближчі роки національна стратегія дозволить створити інноваційне середовище з використанням штучного інтелекту в таких пріоритетних сферах, як освіта, дослідження, охорона здоров’я, транспорт і енергетика. В Алжирі зростає наукова продукція, пов’язана зі штучним інтелектом, але все ще бракує таких секторів, як блокчейн, автоматизовані транспортні засоби та інше.”
Арнольд Гайлес, Люксембург: “Я дуже стурбований і занепокоєний так званим штучним інтелектом. Я думаю, що небезпека його зловживання прихована! Небезпека полягає в тому, що звичайні люди більше не зможуть відрізнити, де штучний інтелект, а де створений людиною! Чи то в мистецтві, чи, наприклад, у дипломних роботах або іспитах школярів чи студентів. Я бачу велику невизначеність і в мистецтві. Дуже великою загрозою є автоматизовані системи озброєння, де ШІ буде приймати рішення про життя і смерть. Ймовірно, також буде втрачено багато робочих місць, а єдиний позитив, який я бачу, – це медичні дослідження, наприклад, у лікуванні раку. Загалом, цей розвиток подій мене лякає, будемо сподіватися, що він не дійде до того, що людство буде вважатися застарілим, а в гіршому випадку – знищить себе!”
Ернст Майнхардт, Німеччина: “Штучний інтелект включає в себе програми для перекладу. Оскільки я також є “кваліфікованим” письмовим та усним перекладачем, я хотів би розповісти вам про досвід, який я пережив цього літа. Коли на початку серпня 2024 року помер Ніку Ковач, інтерв’ю, яке я взяв у нього 25 років тому для Deutsche Welle, знову стало актуальним. Ніку Ковач був засновником і фронтменом румунського рок-гурту “Фенікс”. Ми робили інтерв’ю румунською у 1999 році. Тепер мені потрібен був німецький переклад для двох німецьких видань. Я сказав: “Нехай це зробить програма для перекладу! Тоді ми побачимо, що вийде. Результат виявився нісенітницею з точки зору мови та змісту, хоча я використовував програму для перекладу з певною репутацією в цьому відношенні. Тому я переклав наше інтерв’ю старомодним способом, якого навчився під час свого професійного навчання: використовуючи власний розум. Таким чином, його можна було надрукувати без виправлень і редагування. Висновок: штучний інтелект може бути корисним, але не обов’язково і не в усіх випадках. За жодних обставин ми не повинні покладатися виключно на нього, оскільки це може закінчитися катастрофою. Наприклад, якщо ми скористаємося програмою-перекладачем для перекладу на мову, якою ми зовсім не володіємо. У такому випадку неможливо буде перевірити, чи має “рішення”, запропоноване програмою перекладу, якийсь сенс. Якими б хорошими не були програми перекладу, вони не можуть замінити людей. І це мене дуже заспокоює.”
Юго Лонгі, Аргентина: “Термін “штучний” сам по собі звучить для мене не дуже добре. Він означає створений людиною, а отже, недосконалий, протилежний природному, який встановлений логічними правилами нашого життя. Що ще гірше, тут мова йде про інтелект, додаткове благо, яким ми, люди, були нагороджені, і передбачається, що це буде замінено пристроєм, системою або програмою, зробленою… самою людиною! Цей пролог служить для того, щоб позначити думку, але, оскільки після того, як я напишу це, нічого не зміниться, я скажу, що штучний інтелект вже серед нас. Він прийшов дуже тихо, але швидко проклав собі шлях у багатьох куточках світу. Незабаром без нього буде майже неможливо обійтися. Питання в тому, що це таке і як він буде використовуватися. Якщо для того, щоб рятувати життя, допомагати обчислювати величини, сприяти збереженню зникаючих видів тварин або визначати найкращий спосіб управління країною, то це буде добре. На жаль, схоже, що це не так. Великі держави вже скористалися перевагами штучного інтелекту, щоб завдати шкоди іншим. Сьогодні ШІ є ключовим союзником у веденні війни та руйнуванні, і це дуже погано. Що ми можемо зробити, щоб запобігти шкоді, спричиненій цими новими практиками? Майже нічого. Давайте просто спробуємо скористатися перевагами, які вони генерують, і триматися, наскільки це можливо, подалі від шкоди, яку вони завдають. Саме з цієї причини, хоч і з небажанням, я віддаю себе на відкуп доопрацюванню та рішенням цього нового героя нашого повсякденного життя.”
Вісент Марі Маурісіо, Іспанія: “Це може значно полегшити пошук інформації. Для лікарів, дослідників, поліцейських, юристів, журналістів, студентів… Якщо це буде ШІ, як то кажуть, розумний, він відрізнятиме справжню, наукову інформацію від неправдивої, що циркулює в інтернеті. Таким чином, багато людей, які заробляють на життя продажем диму і дзеркал, таких як чудодійні пігулки, які все виліковують, неймовірні рішення для тисячі речей, неправдива інформація, історичні підробки… залишаться на холоді. Чи може це викликати залежність? Все, що позбавляє нас від рутинної роботи, викликає залежність. Інтернет – тому приклад. Якщо ШІ використовується правильно, ми будемо йому довіряти. Якщо ж він пропагує ненависть, конфронтацію і поширює теорії, що не мають під собою реального підґрунтя, як це зараз роблять більшість соціальних мереж, ШІ буде просто ще одним інструментом. Принаймні в руках більшості людей. У руках науки це буде дуже добре. Важко сказати, хто регулюватиме використання ШІ. Наразі соціальні мережі практично не мають ефективного регулювання. Їх час від часу штрафують, і на цьому все. Немає закону про те, що те, що сказано в медіа, є також відповідальністю видавця. Мережі дозволяють зберігати анонімність. Свобода наклепу, брехні, обману гарантована. І це настільки добре захищено, що спроби суддів у таких різних країнах, як Іспанія, Бразилія тощо, пролити світло на певні злочини не мали успіху. Але я вважаю, що ШІ має багато переваг. Хороший винахід – це завжди добре, навіть якщо є можливість зловживання. Небезпеки, на мою думку, вже викриті. Ми можемо вдосконалити ШІ, але у 2024 році він не буде таким, як у 2030-му. Для вчених, які використовують усі можливості ШІ, він не буде таким самим, як для всіх людей. Ніхто не зможе використовувати небезпечну інформацію для виготовлення бомб, отрут, наркотиків….. А для цього анонімність повинна зникнути. Весь штучний інтелект має бути сертифікований, а його користувач має бути належним чином ідентифікований. Зараз цього не робиться. І я не знаю, чи буде зроблено. Тому ШІ буде настільки небезпечним, наскільки ми дозволимо йому бути. Ті, хто створює штучний інтелект, мають сумніви щодо того, на що від здатен.”
Казуакі Оікава, Японія: Стрімкий розвиток штучного інтелекту, безумовно, змінює те, як ми живемо і працюємо. Як фармацевт, який працює у сфері цифрового маркетингу, я став свідком того, як ШІ впливає на нашу галузь. Наприклад, завдяки використанню штучного інтелекту ми можемо точніше аналізувати вподобання споживачів і доставляти більш таргетовану рекламу відповідним цільовим клієнтам. Такі технологічні досягнення можуть підвищити ефективність бізнесу і, зрештою, збільшити рівень успішності кампаній з ретаргетингу. Однак існують також занепокоєння щодо етичних наслідків ШІ. Наприклад, існує ймовірність того, що штучний інтелект може поставити під загрозу автономію людини у прийнятті рішень і викликати занепокоєння щодо приватності. Крім того, автоматизація великої кількості робочих місць за допомогою ШІ може викликати занепокоєння щодо майбутнього професій. З одного боку, розвиток технології штучного інтелекту може принести користь суспільству в цілому в таких сферах, як охорона здоров’я, навколишнє середовище та енергетика. Однак слід бути обережними щодо ризиків надмірного покладання на ШІ та неетичного використання технології. З точки зору регулювання, важливо визначити, хто повинен керувати використанням ШІ, а ясність щодо прозорості та етичних принципів має вирішальне значення. Штучний інтелект має потенціал суттєво змінити майбутнє суспільство, але для належного управління його розвитком і забезпечення його корисності для суспільства в цілому необхідні політичні дискусії та захисні системи.”
Фан Хун Цзе, Китай “Я вважаю, що розвиток штучного інтелекту є неминучим продуктом стрімкого розвитку науки і техніки в сучасному суспільстві та прогресу людської цивілізації. У сучасному високорозвиненому інформаційному суспільстві, з появою штучного інтелекту, для нас, людей, у сфері науки і техніки, з’явилися речі, які ніхто не може зробити поодинці. Можна сказати, що розвиток штучного інтелекту відкрив для нас нове вікно в науці і техніці і відкрив нову сторінку в розвитку соціальної історії. Розвиток штучного інтелекту приніс у наше життя багато зручностей, таких як розумний будинок, розумна медицина і розумний транспорт, роблячи наше життя більш ефективним, зручним і безпечним. Крім того, ШІ також відіграє важливу роль в освіті, фінансах, сільському господарстві, національній обороні, запобіганні катастрофам і порятунку та інших сферах, а також має великий внесок у розвиток і прогрес суспільства. Розвиток штучного інтелекту, безсумнівно, приніс нам багато зручностей, але, звичайно, він також спричинив низку проблем. Тому нам потрібно раціонально поглянути на двосічний меч штучного інтелекту. Не потрібно породжувати надзвичайно високий страх і фобію, але ми повинні сміливо зустріти виклик штучного інтелекту, раціонально поглянути на його розвиток, активно, але розсудливо вжити низку заходів щодо посилення регулювання штучного інтелекту і його завдань, щоб ми могли повною мірою скористатися його унікальними перевагами і уникнути ризиків і проблем, щоб штучний інтелект міг принести ефективну послугу людям, створюючи світле майбутнє.”
Бідхан Чандра Саньял, Індія: “Штучний інтелект – це вдосконалена версія комп’ютерної системи. Він може виконувати завдання, які зазвичай вимагають людського інтелекту. Ці завдання включають розуміння або аналіз вхідних даних і здатність швидко приймати рішення на основі цього аналізу. Коротше кажучи, ШІ поступово перебирає на себе більшість завдань, які зазвичай виконує людина. Людське мислення використовується комп’ютерами для прийняття повноцінних рішень на основі неповної інформації, вирішення складних завдань, складання планів і проведення досліджень. Ось деякі переваги. Люди іноді можуть помилятися, але штучний інтелект ніколи не помиляється, якщо його правильно запрограмувати. Оскільки рішення ШІ приймаються за розробленими алгоритмами, в його роботі ніколи не виникає ймовірності помилок. Інформація завжди точна, а продуктивність і точність заощаджують час і гроші. Штучний інтелект сприяє швидшому прийняттю рішень. Люди дуже нерішучі, коли приймають рішення. Ця система може приймати рішення набагато швидше, ніж людина, завдяки різним засобам машинного навчання. Це призводить до швидшого виконання роботи. Штучний інтелект має здатність працювати безперервно, 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Людина ніколи не зможе працювати 7 днів по 24 години безперервно. Людині потрібен сон і відпочинок, тоді як ШІ – це машина, тому йому не потрібен відпочинок. Однією з найбільших переваг ШІ є те, що він може виконувати ризиковані завдання, занадто небезпечні для людини. Неможливо виконати повторювані завдання максимально ефективно за допомогою звичайної людини, але за допомогою штучного інтелекту можна виконати повторювані завдання досконало. Одним з недоліків використання систем штучного інтелекту є відсутність креативності. ШІ не може мислити творчо. І, зокрема, відсутність почуттів є недоліком. Хоча системи штучного інтелекту швидкі і постійно вдосконалюються, вони не здатні використовувати емоції при прийнятті рішень. Він не може встановлювати молекулярні зв’язки з реальними людьми. Особисто я проти такого штучного інтелекту. Безробіття вже є проблемою майже в кожній країні світу. Тільки безробітна людина може зрозуміти біль безробіття. Системи штучного інтелекту прискорять зростання безробіття. Тож навіть якщо це вигідно кільком багатим або заможним людям, це призведе до похмурого майбутнього для мас. Тому ШІ не варто впроваджувати в усіх випадках.”
Дякуємо за внесок до цьогорічного випуску Дня слухача ВСРР і запрошуємо до участі й в наших наступних спецпроєктах!
