9 лютого 2023 року
РАДА ЄС – Наступні тижні будуть «вирішальними» для
результатів війни в Україні, – заявив у четвер президент Європейської ради
Шарль Мішель, який закликав лідерів держав-членів Європейського Союзу задовольнити
запити Києва щодо озброєння. На позачерговому засіданні Європейської ради він попросив
надати Україні «боєприпаси, артилерію, ракети, транспортні засоби, системи оборони».
Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що
Україна може розраховувати на підтримку ЄС «і зараз, і в майбутньому». Було
оголошено, що майбутній пакет санкцій ЄС буде націлений на ряд російських
військових і політичних лідерів і включатиме заборону на експорт на суму понад
10 мільярдів євро. Також Урсула фон дер Ляєн уточнила, що зараз ведуться
дискусії щодо створення трибуналу для розгляду злочинів, скоєних Росією,
наголосивши, що на рівні ЄС є необхідна для цього політична воля. Крім того, на полях зустрічі європейські лідери, включно з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, висловили свою прихильність і рішучу підтримку Україні та її народу. Окрім теми війни Росії проти України, у Брюсселі також обговорили економічну ситуацію в ЄС та міграцію. Президент Румунії Клаус Йоганніс
заявив перед самітом, що Румунія не є джерелом міграції і не є транзитною
країною. Глава держави додав, що проблема міграції є загальноєвропейською, а Румунія
готова брати участь у пошуку найкращих рішень. Також Клаус Йоганніс підкреслив,
що міграцію не слід плутати з Шенгеном.
Roxana Vasile, 09.02.2023, 10:32
РАДА ЄС – Наступні тижні будуть «вирішальними» для
результатів війни в Україні, – заявив у четвер президент Європейської ради
Шарль Мішель, який закликав лідерів держав-членів Європейського Союзу задовольнити
запити Києва щодо озброєння. На позачерговому засіданні Європейської ради він попросив
надати Україні «боєприпаси, артилерію, ракети, транспортні засоби, системи оборони».
Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що
Україна може розраховувати на підтримку ЄС «і зараз, і в майбутньому». Було
оголошено, що майбутній пакет санкцій ЄС буде націлений на ряд російських
військових і політичних лідерів і включатиме заборону на експорт на суму понад
10 мільярдів євро. Також Урсула фон дер Ляєн уточнила, що зараз ведуться
дискусії щодо створення трибуналу для розгляду злочинів, скоєних Росією,
наголосивши, що на рівні ЄС є необхідна для цього політична воля. Крім того, на полях зустрічі європейські лідери, включно з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом, висловили свою прихильність і рішучу підтримку Україні та її народу. Окрім теми війни Росії проти України, у Брюсселі також обговорили економічну ситуацію в ЄС та міграцію. Президент Румунії Клаус Йоганніс
заявив перед самітом, що Румунія не є джерелом міграції і не є транзитною
країною. Глава держави додав, що проблема міграції є загальноєвропейською, а Румунія
готова брати участь у пошуку найкращих рішень. Також Клаус Йоганніс підкреслив,
що міграцію не слід плутати з Шенгеном.
УКРАЇНА – Президент України Володимир
Зеленський заявив сьогодні в Брюсселі на пленарному засіданні Європейського
парламенту, що захист української території від російського вторгнення є
захистом всієї Європи. «Ми захищаємося від найбільш антиєвропейської сили в
сучасному світі», – сказав він. Зеленський також висловив переконання, що його
країна приєднається до ЄС після того, як вийде переможцем із війни з Росією.
Водночас він подякував Європарламенту за допомогу, яку Україна отримує від ЄС
для захисту від російського вторгнення. Сьогодні в столиці Бельгії Зеленський взяв
участь у спеціальному засіданні глав держав і урядів ЄС. Він здійснює неоголошене
турне Європою, виїхавши за межі своєї країни вдруге з початку російського
вторгнення 24 лютого 2022 року, перший візит він здійснив до Вашингтона в
грудні. У понеділок президент України відвідав Велику Британію, яка є
найбільшим після США вкладником у військову допомогу Україні, потім – Францію,
де зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном і канцлером
Німеччини Олафом Шольцем. У Лондоні та Парижі Зеленський закликав «якнайшвидше»
надати Україні винищувачі для відбиття наступу Росії.
ЗЕМЛЕТРУС У ТУРЕЧЧИНІ – Кількість жертв
землетрусу, який стався в Туреччині та Сирії в понеділок, продовжує зростати і у
четвер перевищила 17 500 загиблих. На жаль шанси людей вижити під завалами стрімко
падають. Негода та холод ускладнюють завдання рятувальників, з огляду на те, що
саме перші 72 години мають вирішальне значення для пошуку вцілілих, – заявив голова
Товариства Червоного Півмісяця Туреччини Керем Кінік. Twitter став недоступним
для основних операторів мобільного зв’язку Туреччини на тлі зростання критики в
Інтернеті щодо того, як влада впоралася з ліквідацією наслідків трагедії. «Спочатку
у нас були труднощі з аеропортами та дорогами, сьогодні ситуація краща, а
завтра буде ще кращою», – сказав напередодні президент Реджеп Таїп Ердоган, напевно
у спробі погасити обурення, викликане в країні повільними діями влади.
Перебуваючи при владі з 2003 року та враховуючи намір балотуватися на новий
президентський термін на президентських виборах у травні, Ердоган також
оголосив про виділення 10 000 турецьких лір (трохи менше 500 євро) кожній постраждалій
від землетрусу родині.
РЯТУВАЛЬНИКИ – Румунія направила другу
пошуково-рятувальну групу до Туреччини, в регіони, які постраждали від сильних
землетрусів на початку тижня. Зараз на місці перебуває майже 120 румунських
рятувальників у супроводі пошуково-рятувальних собак, обладнання і транспортних
засобів. Крім цього Бухарест вирішив надіслати гуманітарну допомогу Сирії, яка
також сильно постраждала від землетрусів. З іншого боку, 26 громадян Румунії,
які звернулися за підтримкою до румунського посольства в Туреччині були доставлені
на батьківщину. За даними МЗС, серед постраждалих від землетрусу в Туреччині румунів
немає.
ОЕСР – Приєднання Румунії до Організації
економічного співробітництва та розвитку є наступним кроком на шляху країни до
модернізації, розвитку та процвітання. Про це заявив у четвер у Бухаресті
прем’єр-міністр Ніколає Чуке, на організованій урядом конференції на тему
переваг, які мають країни члени цієї організації. Цим заходом було відзначено
річницю початку процесу приєднання Румунії до ОЕСР. Приєднання Румунії до цієї
організації стало однією з головних цілей зовнішньої політики та стратегічною
метою країни, після приєднання до Європейського союзу та НАТО, уточнив
прем’єр-міністр Ніколає Чуке, нагадавши, що під парасолькою цієї організації
знаходяться держави, які складають понад 70% світової торгівлі та приблизно 90%
обсягу інвестицій капіталу. У зв’язку з нинішнім економічним становищем у
Румунії прем’єр-міністр згадав, що у 2022 році ВВП збільшився на майже 50 мільярдів
євро порівняно з попереднім роком, тобто на 4,9%, що є значним зростанням.
ЧИТАННЯ – Цього місяця, коли в Румунії
відзначається 15 лютого Національний день читання, Румунський інститут культури
організує низку літературних подій у Німеччині, Австрії, Мексиці, Норвегії та
Швеції. 15-го та 16-го лютого, письменник Мірча Кертереску візьме участь у
Стокгольмі у двох презентаціях його книги «Меланхолія», перекладеної на шведську
мову, а 23 лютого у Відні він читатиме вголос румунською мовою уривки з тієї ж
книги. Письменниця Тетяна Цибуляк бере участь у презентаціях і дебатах,
організованих у Норвегії в рамках Літературного фестивалю «Літфест Берген-2023»,
з нагоди виходу у світ перекладу норвезькою мовою роману «Скляний сад», книги,
яка принесла її авторці Премію Європейського союзу – 2019. Румунський інститут
культури в Берліні організує 14 лютого, у партнерстві з берлінським Будинком
поезії, одним із найвідоміших літературних закладів столиці Німеччини, круглий
стіл, присвячений 11 Елегіям, опублікованим поетом Нікітою Стенеску в 1966 році
і нещодавно перекладеним німецькою мовою.