9 березня 2022 року
КОРОНАВІРУС – За останню добу в Румунії зафіксовано 4.176
нових випадків інфікування SARS-CoV-2 та 62 летальні випадки, повідомила, у
середу, Група стратегічної комунікації. З моменту спалаху пандемії два роки
тому майже 2,8 млн людей були інфіковані COVID, а близько 65.000 померли. З
опівночі минулої ночі Румунія скасувала всі протипандемічні обмеження, запроваджені
на тлі пандемії Covid-19. Масковий режим як у відкритих, так і в закритих
приміщеннях більше не буде обов’язковим, а також не буде обмежень щодо доступу
і графіку роботи різних громадських закладів та організацій – комерційних
приміщень, закладів громадського харчування. Докладніше після новин.
Bogdan Matei, 09.03.2022, 02:25
КОРОНАВІРУС – За останню добу в Румунії зафіксовано 4.176
нових випадків інфікування SARS-CoV-2 та 62 летальні випадки, повідомила, у
середу, Група стратегічної комунікації. З моменту спалаху пандемії два роки
тому майже 2,8 млн людей були інфіковані COVID, а близько 65.000 померли. З
опівночі минулої ночі Румунія скасувала всі протипандемічні обмеження, запроваджені
на тлі пандемії Covid-19. Масковий режим як у відкритих, так і в закритих
приміщеннях більше не буде обов’язковим, а також не буде обмежень щодо доступу
і графіку роботи різних громадських закладів та організацій – комерційних
приміщень, закладів громадського харчування. Докладніше після новин.
ВЗАЄМИНИ – Глава румунської держави Клаус Йоганніс у
п’ятницю в Бухаресті проведе політичні консультації з віце-президенткою США
Камалою Гарріс, яка здійснить офіційний візит до Румунії. Про це повідомила
пресслужба Адміністрації Президента. За словами цитованого джерела, в ході візиту
обговорюватимуться заходи союзників у зв’язку зі зміцненням позицій НАТО щодо
стримування та оборони на східному фланзі, включаючи перспективу подальшого
збільшення військової присутності США та союзників у Румунії. Також буде
розглянуто питання координації трансатлантичної спільноти щодо нових санкцій
проти Росії у відповідь на вторгнення в Україну. Візит віце-президентки Камали
Харріс в Румунії ще раз підтверджує міцність двостороннього стратегічного
партнерства, про це також йдеться в комюніке.
ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ – Україна має вистояти вторгненню
Росії наступні 7-10 днів, щоб Москва не могла претендувати на перемогу, заявив
високопоставлений урядовець з Києва. За словами радника міністра внутрішніх
справ України Вадима Денисенка, найбільш імовірними мішеннями є місто Маріуполь
та столиця Київ. «Їм, перш ніж їх змусять до результативних переговорів потрібна хоч якась
перемога», – написав Денисенко у Facebook. Понад два мільйони
українців втекли від найбільшого нападу на європейську країну з часів Другої
світової війни, повідомляє Reuters. З іншого боку, все більше західних
компаній покидають російський ринок під міжнародними санкціями. У вівторок
американська мережа McDonald’s оголосила, що тимчасово закриває свої 850
ресторанів у Росії та призупиняє всю діяльність в цій країні. Продаж іноземної
валюти в Росії буде призупинено до 9 вересня, повідомив ЦБ, який страждає від
безпрецедентних західних санкцій. Зняття готівки з валютних рахунків, відкритих
в російських банках, буде обмежено до 10.000 доларів США, решту можна буде
зняти лише в рублях за поточним курсом. За останні дні рубль побив нові
історичні рекорди знецінення відносно західних валют. У вівторок, російська
економіка зазнала чергового удару після того, як президент США Джо Байден
оголосив ембарго на імпорт нафти і газу з цієї країни.
БІЖЕНЦІ З УКРАЇНИ – Від вторгнення Росії в Україну, до
Румунії прибуло майже 320 тисяч громадян України, повідомили в Генеральній
інспекції прикордонної поліції. З них близько 235 тис. вже покинули територію Румунії.
У вівторок наплив українських біженців дещо зменшився. Як румунська влада, так і
громадянське суспільство швидко та ефективно мобілізувалися, щоб забезпечити
житлом, харчуванням, одягом та ліками тих, хто тікав від російського
вторгнення. Зусилля румунів високо оцінили міжнародні політичні діячі та
західна преса.
ОБМЕЖЕННЯ – 14 ділових осіб, причетних до ключових секторів
російської економіки, і 146 членів Ради Федерації були додані до списку осіб,
яким заборонений в’їзд на територію Європейського Союзу і активи яких в Європі були
заморожені. Європейський чорний список, створений після анексії Криму Росією в
2014 році, наразі включає 862 особи та 53 організації. Держави-члени ЄС також
вирішили заборонити експорт до Росії запчастин і технологій, призначених для
морського сектора, зокрема радіозв’язку, щоб вплинути також на вантажні товаро-перевезення.
Крім того, вони вирішили відключити три білоруські банки від міжнародної
системи Swift – безпечної платформи обміну повідомленнями, яка дозволяє
здійснювати такі операції, як транзит платіжних доручень та переказ коштів між
банками. Європейці забороняють усі операції, пов’язані з активами ЦБ Білорусі,
і різко обмежують доступ білорусів до європейських фінансових ринків на суму
понад 100 тис. євро. Ці заходи, схвалені представниками держав-членів на
зустрічі в Брюсселі і які набудуть чинності після їх опублікування в Офіційному
журналі ЄС, мають на меті, зокрема, запобігти обходу Росією санкцій, що вже
впливають на її фінансовий та банківський сектори.
ОПИТУВАННЯ – Понад три чверті румунів,
75,2%, вважають, що Росія є головним винуватцем війни в Україні і лише 4,6%
вказують на Україну, згідно з опитуванням INSCOP MONITOR. 79,2% згодні з санкціями, введеними Європейським Союзом і
США проти Росії. Лише 14,1% – проти санкцій. Частка румунів, які вважають, що наша
країна прямує в хорошому напрямку, зросла до 35,9% порівняно з 19,9% у лютому.
Згідно з прес-релізом INSCOP, пояснити ці результати можна тим, що агресія Росії нагадала румунам про «важливість
нашого членства в НАТО та ЄС» і про те, що
означає «ця парасолька безпеки і розвитку» для правильного напрямку країни.
«Крім того, ми всі бачили нескінченні докази доброти та виняткової мобілізації
людей на підтримку біженців, що, можливо, позитивно вплинуло на те, як румуни
сьогодні оцінюють власну країну», – йдеться у повідомленні.
ІНВЕСТИЦІЇ – Компанія Metrorex, яка управляє
бухарестським метрополітеном, підписала контракт з групою турецьких компаній
на будівництво перших шести станцій нової магістралі. Вона з’єднає Північний
залізничний вокзал з міжнародним аеропортом Анрі Коанди. Проягом одного року будуть
проектуватися станції та тунелі, а фактичні будівельні роботи розпочнуться у
2023 році. Інвестиція становить близько 240 мільйонів євро і надходять із
європейських коштів. Це буде шоста лінія
метро румунської столиці.
УРЯД – Румунія має транспонувати в національне
законодавство європейську директиву щодо захисту викривачів. Викривач – це
особа, яка повідомляє про певні незаконні, неправильні чи неетичні дії в
державній чи приватній компанії, в якій він чи вона працює. Сьогодні на порядку
денному уряду є відповідний законопроект. Інший нормативний акт стосується сплати
внесків Румунії до Європейської асоціації обміну органами та до програми
Організації економічного співробітництва та розвитку. Іншим рішенням буде
встановлено максимальний ліміт поворотного фінансування, який можуть
здійснювати адміністративно-територіальні одиниці протягом трьох років.
ПЕНСІЇ – У Румунії внесок до Другого рівня пенсійного
забезпечення буде збільшено на один відсотковий пункт, до 4,75%, починаючи з
січня 2024 року, згідно з проєктом термінової постанови, винесеним на
обговорення на веб-сайті Міністерства праці. Положення це включено до
Національного плану стійкості та відновлення та до програми урядування. Наразі
один працівник перераховує 25% заробітної плати брутто до Пенсійного фонду у
вигляді внеску на соціальне страхування, з яких 21,25% спрямовується до державної
пенсійної системи, а решта до приватної – Другого рівня пенсійного забезпечення.