5 жовтня 2022 року

ПАРТНЕРСТВО – Угоду про партнерство між Європейською Комісією та Румунією на 2021-2027 роки підписали в середу в місті Алба-Юлії єврокомісар з питань згуртованості та реформ Еліза Феррейра, прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке та міністр з питань інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що це нове партнерство стосується програми приблизно на 45 мільярдів євро, з яких приблизно 31 мільярд – європейські кошти, а 14 мільярдів – національні кошти. За його словами, гроші будуть спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури, у сфері охорони здоров’я, сталого розвитку, цифровізації, освітніх програм, інклюзії та соціальної гідності.

Leila Keamil, 05.10.2022, 10:03

ПАРТНЕРСТВО – Угоду про партнерство між Європейською Комісією та Румунією на 2021-2027 роки підписали в середу в місті Алба-Юлії єврокомісар з питань згуртованості та реформ Еліза Феррейра, прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке та міністр з питань інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош. Прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що це нове партнерство стосується програми приблизно на 45 мільярдів євро, з яких приблизно 31 мільярд – європейські кошти, а 14 мільярдів – національні кошти. За його словами, гроші будуть спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури, у сфері охорони здоров’я, сталого розвитку, цифровізації, освітніх програм, інклюзії та соціальної гідності.

ШЕНГЕН – Чехія, яка головує в Раді Європейського Союзу, намагатиметься на грудневому саміті досягти одностайності щодо приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, – повідомив у середу чеський міністр у європейських справах Мікулаш Бек на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Чеський чиновник уточнив, що наступного тижня почнуться візити європейських експертів до Румунії та Болгарії. Зі свого боку, віце-президент Єврокомісії з питань просування європейського способу життя Маргарітіс Схінас нагадав, що дві країни з 2011 року відповідають технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони. Спочатку заплановане на березень 2011 року приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного пересування неодноразово відкладалося через спротив окремих країн-членів, які посилалися на відсутність реформ у сфері правосуддя.

ПРАВОСУДДЯ – Палата
депутатів на пленарному засіданні прийняла проєкт закону про статус суддів і
прокурорів. «За» законопроєкт проголосували 198
депутатів, «проти» – 80 депутатів і 4 утрималися. Законопроєкт пройшов усі
процедурні етапи, передбачені законодавством щодо опрацювання пропозиції та
прийняття проєктів нормативно-правових актів на рівні уряду та отримав усі
необхідні висновки, в тому числі Вищої ради магістратури, – заявив міністр
юстиції Кетелін Предою. Нормативно-правовий акт прийнятий
депутатами Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного
союзу угорців Румунії розкритикували, однак, на пленарному засіданні представники двох
опозиційних депутатських фракцій – Союзу «За порятунок Румунії» та Альянсу за
об’єднання румунів.

ЦІНИ – У середу уряд Румунії схвалив обмеження ціни
на дрова та вироби з деревини, призначені для опалення будинків у Румунії, у
розмірі 400 леїв (близько 80 євро) за кубічний метр. Фізичні
особи, державні та приватні навчальні заклади, надавачі соціальних послуг,
адміністративно-територіальні одиниці, а також релігійні установи користуватимуться цим заходом, який,
спрямований на
те, щоб допомогти румунам добре справитися
цієї зими в контексті дуже високого зростання цін загалом: на паливо, енергію та природний газ, зокрема. Теж у середу румунський уряд схвалив надання допомоги
Республіці Молдова, а саме 200.000
стерильних метрів деревини, що становить 130.000 кубічних метрів, для опалення.

ІНФЛЯЦІЯ
– Річний
рівень інфляції, ймовірно, продовжить зростати до кінця поточного року, але
помітно повільнішими темпами, – стверджують
представники Національного банку Румунії. Головними причинами подальшого погіршення
інфляційних прогнозів у найближчій перспективі є більш висока динаміка, яку
очікують у найближчі місяці,
ціни на природний газ та електроенергію, у тому числі за умов зміни схеми субсидії на оплату електроенергії. Іншою причиною є ціни на харчові продукти під впливом значного зростання
котирувань агропродовольчих товарів на тлі війни в Україні та запроваджених
санкцій, а також тривалої посухи на європейському рівні цього літа. За даними Національного банку Румунії,річнийрівень інфляції в серпні досяг 15,32%.

УКРАЇНА
–
Президент України Володимир Зеленський заявив про «швидке та потужне»
просування української
армії на півдні країни, оголосивши, що цього тижня десятки населених пунктів
були звільнені від росіян
у цьому регіоні, а також на сході. Як повідомляє AFP, у щоденній промові,
опублікованій у соціальних мережах, київський лідер пообіцяв, що українські
військові не зупиняться і що це лише питання часу, коли вони витіснять
російську армію з усіх земель країни. З іншого боку, під час телефонної розмови
з прем’єр-міністром Нарендрою Моді,
Володимир Зеленський привітав підтримку Індією суверенітету та територіальної
цілісності України. Раніше Київ критикував Нью-Делі за його нейтралітет щодо російського вторгнення. У середу в
Брюсселі країни ЄС досягли політичної домовленості про впровадження восьмого
пакету санкцій ЄС проти
Росії через вторгнення в Україну,
цього разу у відповідь на незаконну анексію чотирьох українських територій.

ЗАЕС – Генеральний
директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі цього
тижня відвідає Київ, а потім Москву, щоб продовжити консультації, націлені на
якнайшвидше узгодження та створення зони ядерної безпеки та захисту навколо Запорізької
АЕС. Запорізька атомна електростанція, найбільша такого роду в Європі була окупована
російськими військами, але нею досі керують українські працівники. Росія та
Україна звинуватили одна одну в бомбардуваннях у безпосередній близькості. У
п’ятницю генерального директора заводу затримав, за даними України, російський
патруль. Директор МАГАТЕ, якого цитує Reuters, заявив, що пізніше його
звільнили.

НОБЕЛЬ – Дослідники Каролін Бертоцці,Баррі Шарплесс зі США та
Мортен Мелдаль з
Данії отримали в середу Нобелівську премію з хімії за 2022 рік «за розробку методів клік-хімії та
біоортогональної хімії». Про це повідомила
Шведська королівська академія наук. Так звана «клік-хімія» використовувалася, серед
іншого для виготовлення деяких ліків. Таким чином, Баррі Шарплесс, який
вважається піонером «клік-хімії»
– нової форми поєднання молекул – стає одним із небагатьох учених, вдруге нагороджених Нобелівською премією.
Американський хімік став лауреатом Нобелівської премії з хімії 2001 року.