4 січня 2023 року
РУМУНІЯ-УКРАЇНА – Румунія продовжуватиме допомагати Україні та українському
народу доти, доки це буде
потрібно, – сказав президент Клаус Йоганніс своєму
українському колезі Володимиру Зеленському під час телефонної розмови у середу.
Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента Румунії Клаус
Йоганніс висловив глибоку стурбованість продовженням обстрілів російської
армії об’єктів цивільної та критичної
інфраструктури України, які згідно з міжнародним гуманітарним
правом є військовими злочинами, і рішуче засудив безперервні авіаудари Росії,
яка намагається залишити Україну в
темряві й холоді. Президент Румунії нагадав про послідовну та багатовимірну
підтримку, яку надає офіційний Бухарест, як у
вигляді гуманітарної допомоги,
підтримки переселенців, забезпечення
генераторами, відповідно сприяння транзиту зерна, так і шляхом підтримки
європейської інтеграції України, прийняття санкцій проти Росії і, відповідно,
дій, спрямованих на міжнародну ізоляцію Росії. З іншого боку, Клаус Йоганніс
сказав Володимиру Зеленському, що «новий закон про національні меншини викликав
занепокоєння та невдоволення на рівні румунської влади» і попросив його проаналізувати
цю ситуацію. Президенти домовилися про зустріч міністрів
закордонних справ Румунії та України, щоб знайти рішення
для забезпечення прав румунської меншини в Україні. «Президент Зеленський
висловив свою повну відкритість до пошуку рішень, щоб румунська спільнота
в Україні мала ті самі, дзеркальні права, що й українська
спільнота в Румунії», – йдеться у заяві, поширеній
Адміністрацією Президента Румунії. Своєю чергою Володимир
Зеленський у своєму Twitter-і
написав, що обговорив з Клаусом Йоганнісом формулу миру й питання
двостороннього порядку денного, узгодивши кроки з подальшого розвитку
українсько-румунської взаємодії, насамперед в оборонній галузі. Він подякував
за солідарність і підтримку Румунії в протистоянні російській агресії.
Eugen Coroianu, 04.01.2023, 10:43
РУМУНІЯ-УКРАЇНА – Румунія продовжуватиме допомагати Україні та українському
народу доти, доки це буде
потрібно, – сказав президент Клаус Йоганніс своєму
українському колезі Володимиру Зеленському під час телефонної розмови у середу.
Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента Румунії Клаус
Йоганніс висловив глибоку стурбованість продовженням обстрілів російської
армії об’єктів цивільної та критичної
інфраструктури України, які згідно з міжнародним гуманітарним
правом є військовими злочинами, і рішуче засудив безперервні авіаудари Росії,
яка намагається залишити Україну в
темряві й холоді. Президент Румунії нагадав про послідовну та багатовимірну
підтримку, яку надає офіційний Бухарест, як у
вигляді гуманітарної допомоги,
підтримки переселенців, забезпечення
генераторами, відповідно сприяння транзиту зерна, так і шляхом підтримки
європейської інтеграції України, прийняття санкцій проти Росії і, відповідно,
дій, спрямованих на міжнародну ізоляцію Росії. З іншого боку, Клаус Йоганніс
сказав Володимиру Зеленському, що «новий закон про національні меншини викликав
занепокоєння та невдоволення на рівні румунської влади» і попросив його проаналізувати
цю ситуацію. Президенти домовилися про зустріч міністрів
закордонних справ Румунії та України, щоб знайти рішення
для забезпечення прав румунської меншини в Україні. «Президент Зеленський
висловив свою повну відкритість до пошуку рішень, щоб румунська спільнота
в Україні мала ті самі, дзеркальні права, що й українська
спільнота в Румунії», – йдеться у заяві, поширеній
Адміністрацією Президента Румунії. Своєю чергою Володимир
Зеленський у своєму Twitter-і
написав, що обговорив з Клаусом Йоганнісом формулу миру й питання
двостороннього порядку денного, узгодивши кроки з подальшого розвитку
українсько-румунської взаємодії, насамперед в оборонній галузі. Він подякував
за солідарність і підтримку Румунії в протистоянні російській агресії.
ФОНДИ ЄС – У
2022 році Румунії вдалося освоїти 11,3 мільярда євро з європейських фондів, – заявив
у середу прем’єр-міністр Ніколає Чуке, додавши, що це найбільший показник відколи
Румунія отримала доступ до цих фондів. Відкриваючи перше засідання уряду в
цьому році, він закликав до солідарності та співчуття на національному рівні,
до діалогу з соціальними партнерами та до співпраці на рівні всіх інституцій, а
також до політичної стабільності. «Нам вдалося подолати всі труднощі, які стояли
перед нами. Мали гарне виконання бюджету, нам вдалося вкластися в цільові
показники дефіциту», – сказав прем’єр-міністр Румунії. За його словами, уряд досяг
такого економічного зростання, якого ніхто не передбачав на початку року,
особливо після початку війни в Україні та після наслідків підвищення цін на
енергоносії та газ і зростаючої інфляції. Ніколає Чуке підкреслив, що необхідно
й надалі підтримувати інвестиції в економіку. Сьогодні уряд затвердив плани
модернізації каналів Дунай-Чорне море та Поарта-Албе-Мідія Неводарь з метою
підвищення безпеки судноплавства. Ці два канали на південному сході Румунії будуть
модернізовані за рахунок безвідплатних зовнішніх коштів в рамках транспортної
операційної програми на 2021-2027 роки, а також за кошти з державного бюджету.
Інвестиція буде реалізована протягом п’яти років.
КОРОНАВІРУС -
Переважна більшість країн-членів Європейського Союзу наполягає на обов’язковому
тестуванні на COVID-19 усіх осіб, які прибувають з Китаю. Про це повідомило
агентство Франс-Прес з посиланням на речника Єврокомісії. Це рішення було
включене до рекомендацій комітету експертів із охорони здоров’я напередодні
засідання з цього питання, скликаного швецьким головуванням в ЄС. Не чекаючи
офіційної реакції з Брюсселя три європейські країни – Італія, Іспанія та
Франція, вже запровадили вимогу щодо наявності довідки про негативний
результат тесту на наявність активної інфекції Covid-19 для пасажирів, які
прибувають з Китаю.
ПЕРЕПИС -
Згідно з попередніми
результатами перепису
2022 року, населення Румунії скоротилося на понад 1 мільйон осіб і наразі
становить трохи більше 19 мільйонів осіб. Майже всі повіти втратили певну кількість мешканців, але
найбільше скорочення населення зафіксовано у регіонах на півдні країни. За офіційними даними, приблизно
половина населення проживає в містах і має середній рівень освіти. З іншого
боку, посилився процес старіння населення. Кількість осіб віком 65 років і
старше зросла майже до півмільйона осіб, а їх частка зросла з 16,1% до 19,6%.
Активне населення
(працездатні або безробітні)складає це трохи більше 8 млн осіб. З іншого боку, згідно з останніми
результатами, із загальної кількості постійного населення Румунії 19 053 815
осіб, 45,8 тис. осіб визнали себе українцями. Водночас, згідно з вільним декларуванням
понад 16,6 млн осіб, які вказали рідну мову, для 40 861 особи (0,2%) українська
мова є першою мовою, якою вони розмовляють у родині в дитинстві. Результати
перепису ще раз підтверджують важливість української спільноти в Румунії,
однієї з найзначущих з культурної, історичної та географічної точок зору,
українці будучи третьою за чисельністю національною меншиною в Румунії. Водночас
нещодавно оприлюднені дані показують, що етнічні українці, як і все населення
Румунії, стикаються з проблемою демографічного спаду, адже кількість українців скоротилася
на 9,98% порівняно з попереднім переписом 2011 року.
НПВР – Міністерство
розвитку, громадських робіт та адміністрації Румунії фінансує цього року 123
нові інвестиції в 111 населених пунктах Румунії в рамках
Національного плану відновлення та розвитку. Про це повідомив міністр промисловості Чеке Аттіла. На реалізацію
цього плану Євросоюз виділив Румунії понад 29 мільярдів євро.
ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ
– Міністерство оборони РФ стверджує, що несанкціоноване
використання мобільних телефонів російськими солдатами дозволило українським
військам виявити та знищити будівлю, де вони тимчасово дислокувалися в Макіївці
цими вихідними. За даними відомства, внаслідок обстрілу загинули 89 російських
військових. Однак українські джерела кажуть, що
їх кількість значно більша. Великі втрати викликали широку критику російського
військового командування, але заява Міноборони Росії покладає відповідальність
на нижчі щаблі керівництва, – зазначає ВВС.
КЛІМАТ – У
Європі зареєстровані незвично високі температури для цього періоду року, а у вісьмох європейських державах зафіксовані рекордні
температури січня, – повідомляє ВВС. Серед них Польща та
Чехія, де в новорічну ніч було зафіксовано 19 градусів тепла. Середній температурний показник зазвичай не перевищував 0˚С. Синоптики кажуть, що це пов’язано
з масою теплого повітря, що прийшло із Західної Африки.
Вчені десятиліттями попереджали, що викиди парникових газів нагрівають планету,
а минулого року Німеччина, Франція та Велика Британія
пережили найспекотніші роки за всю історію спостережень. Тепліший клімат
супроводжується періодами сильної спеки влітку та високими температурами
взимку, – зазначає ВВС.