31 жовтня 2021 року

Mihai Pelin, 31.10.2021, 16:18

КОРОНАВІРУС -
Останні дані про пандемію свідчать про зменшення кількості інфекцій у Румунії,
але показник кількості смертей від коронавірусної інфекції надалі залишається
високим. За минулу добу підтверджено понад 7400
нових випадків COVID-19, повідомили в
неділю. Так само було зафіксовано 427 смертей, з яких 33 за попередні
інтервали. Понад 20 тисяч людей госпіталізовані, з яких 1874 пацієнтів
перебувають у реанімації. Тим часом за останню добу від коронавірусу було
вакциновано майже 89 тисяч людей, з них понад 57,5 ​​тисяч – першою дозою.
Загальна кількість осіб, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19 перевищила 6,2 млн. Темпи вакцинації останнім часом
зросли, а за оцінками експертів, якщо такі темпи зберігатимуться, рівень
імунізації населення віком від 12 років у 70% людей може бути досягнутий вже до
кінця року. Цими днями у Румунії перебуває група медиків з Німеччини, щоб
оцінити стан румунських пацієнтів з COVID-19, які можуть бути доставлені до лікарень цієї країни.
Літак німецьких ВПС буде готовий до перевезення пацієнтів у понеділок. До
п’ятниці 36 румунів були переведені до лікарень Угорщини, Польщі та Австрії. З
іншого боку, Національний комітет з надзвичайних ситуацій Румунії оновив список
країн/територій з високим епідеміологічним ризиком. У «червону» зону увійшли
Нідерланди та Росія, а у «жовту» – Малайзія, Куба, Коста-Ріка, Чехія, Данія,
Угорщина, Німеччина, Швейцарія, Ліхтенштейн, Йорданія.

КЛІМАТ– Конференція ООН зі зміни клімату (COP26) стартувала сьогодні в Глазго, Шотландії. Більше 120
глав держав і урядів зібралися для обговорення наслідків зміни клімату, одного
з найбільших викликів, що стоять перед людством. Саміт, що триватиме з 31
жовтня по 12 листопада, має відіграти ключову роль у покращенні виконання
Паризької угоди та обмеження глобального потепління до 1,5 градуси за Цельсієм.
У зв’язку з цим, бажаним є глобальне зобов’язання щодо досягнення нульового
рівня викидів до 2050 року, а також передбачити значне скорочення до 2030 року.
Румунію представляє президент Клаус Йоганніс, який 1-2 листопада братиме участь
у саміті світових лідерів в рамках COP26. У своєму виступі він озвучить позицію Румунії з наголосом
на кроках, які наша країна робить для обмеження наслідків зміни клімату.
Румунія, як держава-член ЄС, прагне зробити свій внесок у зусилля Євросоюзу щодо скорочення викидів
парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року (порівняно з рівнем 1990 року)
і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, повідомляє Адміністрація
Президента Румунії.

УРЯД– У середу, згідно з порядком денним, відбудеться
пленарне засідання, на якому буде винесено на голосування затвердження складу
та плану дій уряду Ніколая Чуке, на другий день після заслуховування кандидатів
у міністри у профільних комітетах. Кабінет міністрів меншості
Націонал-ліберальної партії (НЛП) – Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР)
здебільшого складається з міністрів попереднього уряду, якому парламент
більшістю голосів оголосив недовіру і відправив у відставку, зі змінами на чолі
відомств, які раніше очолювали колишні партнери по коаліції. План пріоритетних
дій Уряду ґрунтується на попередньому, з деякими змінами, пов’язаними з
поточною ситуацією: невідкладні заходи щодо подолання кризи в сфері охорони
здоров’я, зменшення наслідків зростання цін на енергоносії, встановлення орієнтирів
для виконання нещодавно затвердженого ЄС Національного плану відновлення та
стійкості. Опозиційна Соціал-демократична партія (СДП), а також Союз за порятунок Румунії (СПР) оголосили, що не
голосуватимуть за новий уряд, але призначений прем’єр-міністр Ніколає Чуке
сподівається набрати мінімальну кількість голосів. Націонал-ліберальна партія
мала 128 місць у законодавчому органі, але кілька депутатів і сенаторів
нещодавно покинули парламентські фракції цієї політичної сили. ДСУР має 30
місць, а фракція нацменшин, на яку також покладається Чуке – 18. Загалом для
затвердження уряду необхідно 234 голоси. Нагадаємо, що політична ситуація в
Румунії погіршилася після того, як Союз за порятунок Румунії вийшов з
коаліційного уряду на чолі з Флоріном Кицу і підтримав ініційовану опозиційною
Соціал-демократичною партією резолюцію про недовіру, разом з націоналістичним
опозиційним Альянсом за об’єднання румунів. Ніколає Чуке є другим кандидатом у
прем’єр-міністри, якому президент доручив формування уряду, після невдалої
спроби Дачіана Чолоша сформувати кабінет меншості з представників Союзу за
порятунок Румунії.Теоретично,
якщо кабінет міністрів Ніколая Чуке не зуміє заручитися підтримкою парламенту,
це відкриває шлях до дострокових виборів, але Конституція дає можливість
президенту Клаусу Йоганнісу внести третю кандидатуру на посаду
прем’єр-міністра.

ЗИМОВИЙ ЧАС –У ніч проти неділі 31 жовтня, о 4 годині ранку Румунія перейшла на зимовий час, перевівши стрілки годинника на
одну годину назад. Таким чином, 31 жовтня стане найдовшим днем року і матиме 25
годин. У зимовий час різниця між офіційним часом Румунії та Гринвічським часом
(GMT) становитиме дві години. Зимовий час
вважається стандартним. Літній час був запроваджений європейськими країнами в
минулому столітті для економії енергії, особливо під час війни та кризи на
нафтовому ринку 1970-х рр. Лікарі кажуть, що зміна часу може негативно вплинути
на організм, особливо дітей та літніх осіб. Людині зазвичай потрібно до 2
тижнів, щоб звикнути до зміни часу. 2021 може стати останнім роком переходу на
зимовий час. У 2019 році Європейський парламент проголосували за припинення
практики переведення часу на літній час в країнах ЄС і це рішення мало набути
чинності цього року. Румунія ще не прийняла офіційного рішення з цього питання.

ТЕНІС – У неділю у фіналі парного розряду турніру
Жіночої тенісної асоціації (WTA)
TransylvaniaOpen
у місті Клуж-Напока (Румунія), румунсько-грузинський дует Ірина Бара/Катерина
Горгодзе перемогла сербсько-голландську пару Александра Круніч/Леслі Паттінама
Керхове – 4:6, 6:1, 11:9. Теж у неділю румунська тенісистка Сімона Халеп у
фінальному матчі за головний титул турніру з призовим фондом у понад 235 тисяч
доларів США, поступилася естонці Анетт Контавейт – 2:6, 3:6. У півфіналі
змагань посіяна під першим номером Халеп (№18 рейтингу WTA)
упевнено обіграла українку Марту Костюк (№55 рейтингу WTA)
– 6:0, 6:1.