30 вересня 2020 року
ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоханніс зустрівся в
середу з міністром юстиції Кетеліном Предою та прем’єр-міністром Людовиком
Орбаном. За словами глави держави, в ході переговорів основна увага була
приділена законопроектам із виправлення законів у сфері правосуддя. Клаус Йоханніс
заявив, що справедлива судова система та рівність перед законом є основними
стовпами справжньої демократії. За його словами, в останні роки відбулася
контрреформа, яка спричинила безлад у системі
правосуддя. Йоханніс згадав деякі цінності судової влади, які слід просувати:
незалежність, професіоналізм, неупередженість та меритократія. У свою чергу
міністр юстиції Кетелін Предою оголосив винесення на громадське обговорення до
31 березня 2021 року пропозицій щодо внесення змін до законів у сфері
правосуддя – Закону про статус суддів і прокурорів, Закону про судовий устрій та
Закону про Вищу раду магістратури. Предою уточнив, що серед запропонованих
поправок є скасування Відділу з розслідування злочинів у системі правосуддя,
професіоналізація процесу відбору магістратів – ліквідація неконкурентної
зайнятості, скасування схеми дострокового виходу на пенсію для магістратів,
зміцнення принципу незалежності прокурорів та скасування обмежень що стосуються
свободи вираження магістратів. Нагадуємо, у серпні, глава держави звернувся до
міністра юстиції з проханням виправити деякі закони у сфері юстиції, які, на
його думку, були б покалічені СДП, колишньою правлячою партією.
Leila Keamil, 30.09.2020, 05:34
ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоханніс зустрівся в
середу з міністром юстиції Кетеліном Предою та прем’єр-міністром Людовиком
Орбаном. За словами глави держави, в ході переговорів основна увага була
приділена законопроектам із виправлення законів у сфері правосуддя. Клаус Йоханніс
заявив, що справедлива судова система та рівність перед законом є основними
стовпами справжньої демократії. За його словами, в останні роки відбулася
контрреформа, яка спричинила безлад у системі
правосуддя. Йоханніс згадав деякі цінності судової влади, які слід просувати:
незалежність, професіоналізм, неупередженість та меритократія. У свою чергу
міністр юстиції Кетелін Предою оголосив винесення на громадське обговорення до
31 березня 2021 року пропозицій щодо внесення змін до законів у сфері
правосуддя – Закону про статус суддів і прокурорів, Закону про судовий устрій та
Закону про Вищу раду магістратури. Предою уточнив, що серед запропонованих
поправок є скасування Відділу з розслідування злочинів у системі правосуддя,
професіоналізація процесу відбору магістратів – ліквідація неконкурентної
зайнятості, скасування схеми дострокового виходу на пенсію для магістратів,
зміцнення принципу незалежності прокурорів та скасування обмежень що стосуються
свободи вираження магістратів. Нагадуємо, у серпні, глава держави звернувся до
міністра юстиції з проханням виправити деякі закони у сфері юстиції, які, на
його думку, були б покалічені СДП, колишньою правлячою партією.
КОРОНАВІРУС – Вогнища коронавірусу поширюються в багатьох регіонах Румунії та
виявляються, зокрема, в центрах по догляду за літніми та дітьми і лікарнях.
Також збільшується кількість навчальних закладів, в яких навчання проходить
виключно онлайн. Останній звіт влади показує 2.158 нових випадків зараження за
останню добу і 33 смертельних випадки через коронавірус. На сьогоднішній день
померло 4.825 осіб з діагнозом COVID-19, а в цілому підтверджено понад 127.500 випадків
інфікування.
ВИБОРИ -
Бухарестські поліцейські та прокурори продовжують розслідування у кримінальній
справі, порушеній після того, як у неділю кандидат СДП на посаду місцевого
радника був спійманий представниками альянсу між Союзом «Рятуйте Румунію» та
партією «Свобода, єдність і солідарність» з майже 500 протоколів голосування з
виборчих дільниць. Кандидат правих сил,
депутат Європарламенту Клотільд Арманд заявила, що зверниться до Генеральної
прокуратури із запитом перейняти розслідування за фактом шахрайства. Чинний
мер, соціал-демократ Дан Тудораке, заявив, що він звернувся до Центрального
виборчого бюро із запитом перерахувати голоси. За централізованими даними,
переможцем на виборах стала Клотільд Арманд, що отримала 40,95% голосів, а
соціал-демократ Дан Тудораке – 39,82%. Щодо Генеральної столичної мері, то
кандидат правих сил Нікушор Дан отримав
близько 43% голосів на пост мера столиці, який зараз займає соціал-демократка
Габріела Фіря. На національному рівні часткові результати голосування на
недільних місцевих виборах свідчать про суттєві зміни в керівництві повітових
адміністративних центрах. Таким чином, Націонал-ліберальна партія (при владі) перемогла
в 15 повітових центрах, Соціал-демократична партія (в опозиції) – в 14 повітових
центрах, альянс між Союзом Рятуйте Румунію і партією «Свобода, єдність і
солідарність» та Демократичний союз угорців Румунії – в чотирьох повітових
центрах кожний. Стосовно повітових рад, Соціал-демократична партія отримала 20,
Націонал-ліберальна партія – 17, а Демократичний союз угорців Румунії – 4.
ЗАКОН ПРО ВИБОРИ
– Конституційний суд Румунії відхилив запит президента і уряду щодо закону,
який дає Парламенту повноваження встановлювати дату парламентських виборів у
цьому році. Таким чином, закон є конституційним, і глава держава має тепер два варіанти:
підписати закон або вимагати повторного розгляду в Парламенті. Між часом
ліберальний уряд визначив, згідно з чинним законодавством, що вибори
пройдуть 6 грудня, і виборчий процес уже почався. Поки не буде опублікований
в «Офіційному віснику», нормативний акт, ініційований опозицією:
Соціал-демократичною партією, Альянсом лібералів і демократів і Демократичним
союзом угорців Румунії, не має юридичної сили. Якщо це станеться, а фахівці
вважають неможливим це через брак часу, то вперше за останні 30 років,
Парламент, а не уряд встановить дату загальних виборів в Румунії.
ЮСТИЦІЯ – Уряд Румунії продовжував, у 2020 році,
підтверджувати своє зобов’язання відновити темпи реформи у сфері правосуддя
після регресу 2017-2019 років, і це призвело до значного зменшення напруженості
в судовій системі, свідчить перший звіт Європейської комісії про стан правової
держави в ЄС, представлений, в середу, у Брюсселі. Документ нагадує, що з
моменту вступу Румунії до ЄС у 2007 р. Комісія стежила за реформами у сфері
юстиції та боротьби з корупцією через Механізм співпраці та перевірки, що є
важливою базою для виконання чотирьох встановлених умов. У звіті зазначається,
що Румунія має всеосяжну національну стратегічну систему боротьби з корупцією,
засновану на широкій участі місцевих та національних акторів. Згідно з
документом, постійні зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального
кодексів збільшують невизначеність, пов’язану з ефективністю антикорупційної
законодавчої бази, і тому важливо знайти політичні та правові рішення для
реагування на ключові рішення Конституційного Суду.