29 березня 2023 року
Eugen Coroianu, 29.03.2023, 05:08
ОСВІТА – У Бухаресті проєкти законів про освіту
були схвалені на урядовому засіданні в середу та мають бути обговорені та
ухвалені в Парламенті в екстреному порядку. Профільний міністр Ліджія Дека
заявила, що документи об’єднали бажання та бачення суспільства в цілому щодо
освіти. Вона зазначила, що прикладами для цього послужили зосередження освітньої
системи на учнях, стимулювання потенціалу кожної дитини окремо та супроводження
її від дошкільної освіти до дорослого життя. Іншою ціллю є підвищення якості та
рівня функціональної неписьменності. Ліджія Дека також ствердила, що уроки, засвоєні
в результаті послідовних криз останніх років, також були включені до цих двох законів.
Щодо проєкту закону про вищу освіту, мається на меті кращу інтеграцію
університетів у міжнародні співтовариства, у тому числі через фінансову
підтримку мобільності, а також через проєкти співпраці між академічним середовищем
та науково-дослідним секторами.
ПЕНСІЇ – Пленарне засідання Сенату в Бухаресті
прийняло в середу 79 голосами «за» і 37 «проти» проєкт закону про реформу
спеціальних пенсій. У вівторок після тривалих дебатів, новий закон пройшов
голосування профільних комітетів, де були прийняті лише поправки парламентської
більшості. Одна зі змін передбачає оподаткування на 15% розміру спеціальної
пенсії, що перевищує середню нараховану зарплату. Також спецпенсії не зможуть
перевищувати дохід за активний період. Майже 200 тис. осіб тепер отримують
спеціальні пенсії, більшість – понад 170 тис. – із системи оборони та
громадського порядку. У Румунії на даний момент існує сім категорій спеціальних
пенсій, включаючи пенсії суддів, військових або дипломатів. Річні витрати зі
спеціальними пенсіями сягають 12 мільярдів леїв на рік (близько 2,4 млрд євро).
Найвищі спеціальні пенсії мають колишні магістрати, які отримують близько 18.000
лей (приблизно 3600 євро) на місяць, що в 10 разів перевищує середню пенсію по
країні. Зміна цієї системи спеціальних пенсій є вимогою Національного плану
відновлення та стійкості, від чого залежить затвердження майже 3 мільярдів
євро, європейських фондів.
ПРОТЕСТ – Федерація вільних профспілок у сфері
освіти (FSLI) і Федерація профспілок у сфері освіти «Спіру Харет» організували
в середу в Бухаресті акцію протесту перед будинком уряду, скарги будучи
пов’язані із зарплатами в системі. Профспілки вимагають термінове вирішення
питання підвищення доходів допоміжному педагогічному персоналу, оплати
понаднормових годин, виконаних ними та непедагогічним персоналом. Федерації
також вимагають застосування нормативних актів щодо надання надбавок за умови
праці, адже, кажуть вони, освітяни – єдині бюджетники, які ними не
користуються. Подібні протести відбулися минулого тижня в кількох повітах.
Профспілки попереджають, що в травні мають намір організувати в столиці марш
протесту і, якщо уряд не знайде вирішення їхнім проблемам, вони розпочнуть
загальний страйк.
НАВЧАННЯ – На узбережжі Чорного моря тривають
найскладніші військові навчання НАТО «Sea Shield 2023/Морський щит 2023»,
заплановані та проведені цього року ВМС Румунії. У середу заплановано навчання
з евакуації населення, під час якого залучені сили управляють ситуацією
нелегального транспортування біженців морем. У Sea Shield 2023 беруть участь
близько 3.400 військовослужбовців і представників кількох установ системи
національної оборони, а також з 12 інших держав-союзників і партнерів.
ПІАНІНО – Тімішоара (захід Румунії) вперше
приєдналася до міст з усього світу, які цього року 29 березня святкують День
піаніно. Подію буде відзначено концертом піаніста Рейніса Заріньша з Латвії в Тімішоарському реформатському
центрі «Ноул Міленіу». Міжнародний день піаніно відзначається щорічно у 88-й календарний день і
обирається за кількістю клавіш цього музичного інструменту.
ЕНЕРГІЯ – Європейські міністри енергетики вирішили
продовжити ще на рік рекомендацію скоротити споживання природного газу на 15
відсотків. Цей захід спочатку було запропоновано після початку війни в Україні,
щоб зменшити залежність від російського газу. За даними шведського головування
в Союзі, завдяки цій рекомендації минулого року споживання газу в Європі з
серпня по січень скоротилося майже на 20 відсотків. Скорочення споживання посприяло
й падінню цін, кажуть єврочиновники.
АВТО – 27 країн-членів ЄС схвалили у вівторок
законопроєкт, який поставить край продажу нових автомобілів, обладнаних
двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року, після того як Німеччина отримала
виняток для автомобілів, які використовують синтетичне паливо. Закон фактично передбачає
заборону на продаж автомобілів, які працюють на бензині та дизелі, а також
гібридні автомобілі на користь повністю електричних автомобілів. Серед 27
країн-учасниць тільки Польща проголосувала проти цього закону. Румунія, Італія
та Болгарія утрималися від голосування. Таким чином ЄС хоче скоротити свої
чисті викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з рівнем
1990 року та намагається досягти кліматичної нейтральності у 2050 році.
