28 серпня 2017 року

Бухарест – Кілька тисяч румунів протестували, в неділю ввечері, в Бухаресті та інших великих містах країни проти запропоноваих міністром юстиції Теодорелом Теоаднром змін та поправок до законів у галузі системи судочинства. Маніфестанти зажадали його відставки, скандували гасла на підтримку незалежності судової системи та оголосили, що наступної неділі знову будуть організувати подібні акції протесту. Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня передав учасникам протестів, що проект закону є лише пропозицією та що необхідні серйозні дебати довкола цього питання. Сильно критикований опозиційними партіями та пресою, законопроект передбачає, між іншим, що президент країни більше не може призначати керівників Національної антикорупційної дирекції та Дирекції з розслідування організованої злочинності та тероризму. На початку року, спроба уряду шляхом термінових розпоряджень, внести поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів викликала сотні тисяч румунів на вулиці в Бухаресті, у великих містах країни та закордоном.

Mihai Pelin, 28.08.2017, 13:48

Бухарест – Кілька тисяч румунів протестували, в неділю ввечері, в Бухаресті та інших великих містах країни проти запропоноваих міністром юстиції Теодорелом Теоаднром змін та поправок до законів у галузі системи судочинства. Маніфестанти зажадали його відставки, скандували гасла на підтримку незалежності судової системи та оголосили, що наступної неділі знову будуть організувати подібні акції протесту. Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня передав учасникам протестів, що проект закону є лише пропозицією та що необхідні серйозні дебати довкола цього питання. Сильно критикований опозиційними партіями та пресою, законопроект передбачає, між іншим, що президент країни більше не може призначати керівників Національної антикорупційної дирекції та Дирекції з розслідування організованої злочинності та тероризму. На початку року, спроба уряду шляхом термінових розпоряджень, внести поправки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів викликала сотні тисяч румунів на вулиці в Бухаресті, у великих містах країни та закордоном.

Бухарест – Голова ліво-центретського уряду Міхай Тудосе зустрівся в понеділок з представниками профспілок в галузі освіти, щоб обговорити основні проблеми у цій галузі, серед яких: розробка Закону про освіту, застарілі шкільні програми та недостатнє фінансування системи. Наприкінці переговорів, представники профспілкових організацій отримали забезпечення від прем’єр-міністра що цього року вчителі повністю отримають недоплачені заробітні плати, після виграних судових процесів. За даними Євростату, у 2015 році Румунія посідала останнє місце в ЄС щодо витрат на освіту, тобто 248 євро на душу населення, в той час як середній показник в Європі становить 1400 євро. Румунія займає останню позицію в Євросоюзі й коли йде мова про виділені гроші від ВВП на освіту, лише 3,1%.

Вашингтон – Адвокат Андрей Янку за походженням з Румунії, який живе зараз у Каліфорнії, був призначений Президентом США Дональдом Трампом заступником Департаменту з питань інтелектуальної власності та директором Відомства з патентів і товарних знаків. Андрей Янку в даний час є адвокатом американської фірми Irell & Manella, де його робота зосереджена на питаннях інтелектуальної власності, – зазначається у прес-релізі Білого дому. Він захищав клієнтів у різних галузях промисловості, написав та виступив з промовами на тему інтелектуальної власності та був професором Каліфонійського університету (UCLA).

XXX – Румунія економіка з найбільшим темпом економічного зростання в ЄС, могла б приєднається до єврозони у 2022 році, після збільшення доходів найбідніших громадян, – заявив міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану в інтерв’ю польській газеті Річ Посполита, перейнятий Reuters. Він зазначив, що в даний час Румунія вже виконує формальні критерії, але вступ до Валютного союзу матиме негативний вплив на доходи пенсіонерів та найбідніших верств населення. З економічним ростом у 5,5% у другому кварталі поточного року, в даний час Румунія має найбільше економічне зростання в ЄС. Більшість країн-членів ЄС за межами Валютного союзу, в тому числі Данія, Швеція, Польща та Чехія, більш швидко справилися з глобальною фінансовою кризою від 2008 року, ніж країни єврозони. Проте, Румунія далі є однією з найбідніших країн Євросоюзу. В даний час до єврозони входять 19 держав-членів, а остання країна, яка приєдналася це Литва у 2015 році.