21 січня 2022 року
Eugen Coroianu, 21.01.2022, 12:06
КОРОНАВІРУС
– За останню добу в Румунії зареєстровано 19649 нових випадків інфікування
SARS-CoV-2, повідомила у п’ятницю Група стратегічної комунікації. Це рекордна
кількість заражених з початку пандемії у Румунії. Попередній антирекорд – 19105
випадків був зареєстрований днем раніше. Також у п’ятницю було зареєстровано 49
смертей. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що смертність від
COVID-19 наразі удесятеро менша, ніж у жовтні, коли була зареєстрована приблизно
така ж кількість випадків. Він додав, що незабаром з’явиться інноваційне
противірусне лікування. З іншого боку, понад 8 мільйонів румунів отримали
принаймні одну дозу вакцини, а рівень вакцинації населення віком понад 12 років
становить 47,5%, – повідомив голова Національного комітету з координації
вакцинації від COVID-19 Валеріу Георгіце. За його словами, найбільший рівень
ін’єкцій – 56% – у віковій групі 50-59 років. У МОЗ повідомили, що
заповнюваність ліжко-місць для хворих на COVID-19 становить 22%, заявивши, що
школи можуть продовжити роботу в очному режимі і наступного тижня.
РОСІЯ-НАТО
– Міністерство закордонних справ Румунії відкинуло заяви МЗС РФ щодо військової
присутності союзників на східному фланзі НАТО, які вважає «невідповідними та
безпідставними». Румунське МЗС, у поширеній сьогодні заяві, нагадує, що
присутність НАТО в державах-союзниках, що є результатом рішень, прийнятих на
найвищому рівні лідерами союзників та реалізованих відповідальними за це
політичними та військовими структурами, є суворо оборонною реакцією на все
більш агресивну поведінку Російської Федерації у східному сусідстві, особливо
починаючи з 2014 року, коли українська територія – Крим була незаконно
окупована Росією. «Ця поведінка продовжує посилюватися сьогодні, незважаючи на
спроби НАТО вести конструктивний діалог», – додає румунське МЗС. Напередодні
Росія вимагала виведення сил НАТО з Румунії та Болгарії, як складова так-званих
гарантій безпеки, які Москва вимагає від Заходу. МЗС Росії зазначає, що йдеться
про виведення іноземних сил, техніки та озброєнь та інші кроки з метою
повернення до конфігурації станом на 1997 рік на території колишніх
комуністичних країн, які не були членами НАТО у 1997 році. До них відносяться і
Болгарія, і Румунія», – йдеться у заяві російського зовнішньополітичного
відомства, хоча як зазначають оглядачі, це може стосуватися й Польщі чи
балтійських країн.
ПЕРЕГОВОРИ
– Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у п’ятницю, що продовжить переговори з
Москвою, але закликав Росію відвести від кордону з Україною зосереджені там
війська і техніку. Після переговорів у Женеві з міністром закордонних справ
Росії Сергієм Лавровим, які назвав «щирими і змістовними», Блінкен сказав,
що Вашингтон наступного тижня дасть Москві письмову відповідь на вимогу так
званих «безпекових гарантій». Зі свого боку Лавров підтвердив, що США пообіцяли
письмову відповідь на запити Москви щодо архітектури європейської безпеки,
після чого відбудеться нова зустріч на тому ж рівні. У четвер президент Румунії
Клаус Йоганніс привітав зроблене напередодні оголошення його американського колеги Джо
Байдена про збільшення військової присутності США в Румунії на східному фланзі
НАТО у разі погіршення безпекової ситуації. Він також заявив, що стратегічне
партнерство Румунії та Франції буде зміцнене в Чорноморському регіоні, після
оголошення його колеги Еммануеля Макрона про готовність Франції відправити
війська до Румунії в рамках місій Альянсу. Росія зосередила понад 100 тисяч
військових і багато одиниць техніки на кордоні з Україною, але заперечує плани
вторгнення.
СТРАЙК -
У столиці триває страйк членів профспілок працівників Бухарестської компанії
наземного пасажирського транспорту (STB). Водії автобусів, тролейбусів і
трамваїв відмовилися виходити на роботу попри рішення Бухарестського трибуналу,
який у четвер призупинив страйк, а у п’ятницю, за іншим позовом оголосив страйк
незаконним. Лідер профспілки Васіле Петраріу обумовив відновлення роботи
наземного громадського транспорту відставкою директора компанії та вимагав
підвищення зарплати на 10%. Директор компанії Адріан Кріце повідомив, що
на початку року надіслав профспілці запрошення на переговори щодо
Колективного договору, але відповіді не отримав. Мер столиці Нікушор Дан вважає
протест політично
вмотивованим і вимагає дотримання закону. Теж сьогодні
профспілки працівників
у галузі алюмінієвої промисловості
провели акцію протесту перед урядом. Вони скаржаться на складну
ситуацію, що склалася в цій галузі, в результаті закупівлі
електроенергії та газу за дуже високими цінами. Профспілки зазначають, що
скорочення виробництва алюмінію призведе до скорочення штатів і звільнення
тисяч працівників цієї галузі, а також десятків тисяч працівників компаній, які прямо чи
опосередковано залежать від алюмінієвої промисловості.
