21 січня 2016 року

ЗУСТРІЧ
– Стратегічне партнерство з США, а також членство в НАТО і ЄС залишаються
фундаментальними пілонами, на яких будується закордонна політика Румунії, -
заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс на зустрічі з керівниками
дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Він сказав, що міграція,
тероризм і нестабільність є найбільш помітними і нагальними викликами, на які
треба знайти адекватну відповідь в 2016 році. Клаус Йоханніс також сказав, що
Румунія продовжить зусилля задля досягнення своєї мети з приєднання до
Шенгену, хоча в даний час цей простір перебуває під знаком сумніву. Президент сказав, що окремим розділом румунської закордонної політики є Східне сусідство, додавши, що Румунія надалі підтримує зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що Бухарест продовжить підтримувати політичні та
дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах
територіальної цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному
виконанні Мінських угод. За
словами глави держави, 2015 рік заклав початок нового способу ведення політики
в Румунії, а 2016 рік має зміцнити у політичному житі чесноти діалогу, відкритості до громадянського
суспільства, відповідальності та професіоналізму в міжінституційних відносинах.

Florentin Căpitănescu, 21.01.2016, 12:00

ЗУСТРІЧ
– Стратегічне партнерство з США, а також членство в НАТО і ЄС залишаються
фундаментальними пілонами, на яких будується закордонна політика Румунії, -
заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс на зустрічі з керівниками
дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Він сказав, що міграція,
тероризм і нестабільність є найбільш помітними і нагальними викликами, на які
треба знайти адекватну відповідь в 2016 році. Клаус Йоханніс також сказав, що
Румунія продовжить зусилля задля досягнення своєї мети з приєднання до
Шенгену, хоча в даний час цей простір перебуває під знаком сумніву. Президент сказав, що окремим розділом румунської закордонної політики є Східне сусідство, додавши, що Румунія надалі підтримує зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що Бухарест продовжить підтримувати політичні та
дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах
територіальної цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному
виконанні Мінських угод. За
словами глави держави, 2015 рік заклав початок нового способу ведення політики
в Румунії, а 2016 рік має зміцнити у політичному житі чесноти діалогу, відкритості до громадянського
суспільства, відповідальності та професіоналізму в міжінституційних відносинах.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош у четвер в Парижі закликав
керівників 60 французьких компаній інвестувати в Румунії, заявивши, що його
країна є стабільною з політичної точки зору і передбачуваною з економічного та
законодавчого поглядів. У ході другого дня офіційного візиту до Парижа, глава
румунського уряду зазначив, що Румунія є, мабуть, єдиною країною в Центральній
і Східній Європі, в політикумі якої немає екстремістських або націоналістичних
партій, котрі могли б вдатися до непередбачуваних кроків в політичних рішеннях
та економічних політиках. Румунія, – нагадав прем’єр-міністр Чолош, – після
складних реформ, вжитих щойно після економічної кризи в 2009-2011 роках, мала
рік стабільного економічного зростання. Нагадаємо, що у середу в ході зустрічі
з президентом Франсуа Олландом і своїм французьким колегою Мануелєм Вальсом
прем’єр-міністр Дачіан Чолош виступив за посилення двостороннього економічного
співробітництва.

Р.МОЛДОВА – Затвердження нового уряду в сусідній Р. Молдова є кроком у напрямку
забезпечення політичної стабільності – зазначається в прес-релізі Уряду
Румунії. В офіційному
повідомленні, поширеному сьогодні, також зазначено, що
Румунія підтверджує свою повну відкритість до продовження розбудови
двостороннього стратегічного партнерства і прискорення чинних проектів
співробітництва, а також підтверджує свою готовність підтримати всі зусилля
молдовської влади, направлені на впровадження європейського порядку денного і реформ.
Такою є позиція румунського уряду після того як у середу молдовський парламент схвалив
склад нового коаліційного прозахідного уряду на чолі з Павлом Філіпом.
Незадоволені корумпованим і неефективним політичним класом, тисячі демонстрантів
увірвалися до парламенту
учора, одразу після голосування, вимагаючи дострокових
виборів. Протести в центрі Кишинева продовжилися й сьогодні.

НАТО -
Міністр оборони Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним
секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. Згідно повідомленню, поширеному
прес-службою оборонного відомства, в ході зустрічі румунський міністр
підкреслив важливість зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в
Чорноморському регіоні. Так само, Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія
дотримається свого зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у
місії Рішуча підтримка в Афганістані. Міхня Моток та Йєнс Столтенберг
обговорили також реалізацію Плану підвищення оперативних можливостей НАТО і
порядок денний наступного саміту Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У
штаб-квартирі альянсу Міністр оборони Румунії зустрівся й з головою військового
комітету НАТО, генералом Петром Павелом.

ІНДЕКС ДЕМОКРАТІЇ – Румунія посіла 59 місце в дослідженні
Індекс демократії, проведеному Economist Intelligence Unit (аналітичним
підрозділом британського журналу The Economist). Румунія, яка опустилася одну позицію нижче, ніж минулого року, входить до
категорії «функціональні демократії з недоліками», зокрема через суттєві
недоліки в урядуванні, недостатньо розвинуту політичну культуру та низьку політичну
участь. Водночас, відповідно до результатів дослідження, кількість країн з повноцінними
демократіями зменшилася до 20. Країни, як наприклад Франція чи Японія, вибули з
цієї категорії.

ДІТИ – Cправу румуно-норвезької родини
Боднаріу та система захисту дитини в Норвегії будуть обговорені через приблизно три тижні в Європейському
парламенті. Ця заява була зроблена в четвер румунський депутатом в Європарламенті
Данієль Буда, після завершення процедури, відповідно до якої більше 40 євродепутатів
з Румунії, Німеччини, Кіпру, Польщі, Чехії, Словенії, Болгарії, Бельгії, Мальти
та Іспанії зажадали дебатів на цю тему. Тим часомделегація румунских парламентаріїв перебуває
з робочим візитом в Норвегії, соціальна служба якої вирішила взяти опіку над
п’ятьма дітьми сім’ї Боднаріу, у віці від чотирьох місяців і десяти років через
ознаки застосування фізичної сили проти дітей. Румунська делегація має провести
зустрічі з членами комітетів по спеціальності норвезького парламенту, а також з
представниками Міністерства закордонних справ і Міністерства у справах дітей,
рівноправності та соціальної інтеграції Норвегії. На знак солідарності з подружжям
Боднаріу в кількох містах у Румунії і за кордоном мали місце акції підтримки.

ШПИГУНСТВО – Вбивство колишнього співробітника ФСБ Александра Литвиненка
«ймовірно» було схвалене російським президентом Володимиром Путіним, на тлі
давньої суперечки між ними, – зазначається в доповіді розслідування
британського судді, опублікованій у четвер. МЗС Росії відкинуло висновки
доповіді, яку вважає політично заангажованою і вкрай непрозорою. Колишній агент
ФСБ, 46-річний Александр Литвиненко помер в 2006 році у лондонській лікарні
унаслідок отруєння полонієм-210, високотоксичною радіоактивною речовиною, яку
майже неможливо виявити, а Москва досі відмовляється видати Великобританії двох
основних підозрюваних – Андрея Лугового, колишнього агента ФСБ, нині члена
Націоналістичної партії Росії, і Дмітрія Ковтуна російського бізнесмена, який
також походить з рядів російських спецслужб.